• Бобильов Ю.П. Концепції сучасного природознавства. – Київ, 2003.

• Горелов А.А. Концепции современного естествознания. – М., 2002.

• Канке В.А. Концепции современного естествознания. – М., 2002.

• Кузнецов В.И., Идлис Г.М., Гутина В.Н. Естествознание. – М.: Агар, 1996.

• Найдыш В.М. Концепции современного естествознания. – М., 2002.

• Рузавин Г.И. Концепции современного естествознания. – М.: ЮНИТИ, 2000.

• Альберт Эйнштейн и теория гравитации. М., 1979.

• Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое. М., 1989.

• Гинзбург В.Л. О физике и астрофизике. М., 1980.

• Илларионов В.С. Философские проблемы классической и неклассической физики. – М.: ИФ РАН, 1998.

• Ильин В.В. Теория познания. Введение. Общие проблемы. – М., 1993.

• Исторические типы рациональности: В 2 т. М., 1995, 1996.

• Капра Ф. Дао физики. – К.: София, М.: ИД Гелиос, 2002.

• Коккеде Я. Теория кварков. М., 1971.

• Кохановский В. П. Философия и методология науки. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.

• Кун Т. Структура научных революций. М., 1975.

• Лук’янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури. – К., 2000.

• Поппер К. Логика и рост научного знания. М., 1980.

• Пуанкаре А. О науке. М., 1990.

• Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. М., 1998.

• Рузавин Г.И. Методология научного исследования. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.

• Сноу Ч. Две культуры. М., 1973.

• Степин в.С. Теоретическое знание. – м.: Прогресс-Традиция, 2000.

• Сучасне природознавство: когнітивні, світоглядні, культурно-історичні виміри / в.С. Лук’янець та ін. – к.: Наукова думка, 1995.

• Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. – М.: ИФРАН, 1994.

• Степин в.С. Теоретическое знание. – м.: Прогресс-Традиция, 2000.

• Современная картина мира. Формирование новой парадигмы. – М., 2001.

• Фейнберг Е.Л. Две культуры. Интуиция и логика в искусстве и науке. – М.: Наука, 1992.

• Философия естествознания: ретроспективный взгляд. – М., 2000.

• Хелзин Ф., Мартин А. Лептоны и кварки. - М., 1987.

• Лекторский В.А. Теория познания (гносеология, эпистемология) // Вопросы философии. – 1999. - № 8.

• Лесков Л.В. Наука как самоорганизующаяся система // ОНС. – 2003. – №4.

• Лешкевич Т.Г. Постнеклассическая методология: эволюция парадигмы фундаментальной философии // Вестник Московского университета. Серия Философия. – 1998. - № 6.

• Моисеев Н.Н. Естественнонаучное знание и гуманитарное мышление // Общественные науки и современность. – 1993. - № 2.

• Наука и культура (материалы круглого стола) // Вопросы философии. – 1998. – №10.

• Философия естествознания ХХ века: итоги и перспективы // Вопросы философии. – 1997. - № 10.

Теми доповідей та повідомлень

1. Наука в історії суспільства.

2. Труднощі та парадокси у розвитку науки.

3. Передумови формування класичного природознавства.

4. Основні ідеї та принципи класичної механіки.

5. Теорія теплової смерті Всесвіту.

6. Створення періодичної системи хімічних елементів.

7. Субстанціональна і реляційна концепції простору і часу.

8. Сучасні уявлення про елементарні частки. Структура мікросвіту.

Тема 2. Формування постнекласичного природознавства. Сучасні міждисциплінарні дослідження (4 години)

1. Концептуально-методологічні зрушення природознавства кінця ХХ століття і формування постнекласичного природознавства.

2. Кібернетика – наука про управління складними системами.

3. Синергетика як теорія самоорганізації та еволюції складних систем.

4. Концепція універсального еволюціонізму в науці та філософії.

Література

• Бобильов ю.П. Концепції сучасного природознавства. – Київ, 2003.

• Канке В.А. Концепции современного естествознания. – М., 2002.

• Рузавин г.И. Концепции современного естествознания. – м.: юнити, 2000.

• Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М.: ТЕИС, 1996 (глава ХVI. Самоорганизация и системность).

• Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. – М.: 1994.

• Баранцев Р.Г. Синергетика в современном естествознании. – М.: Эдиториал УРСС, 2003.

• Винер Н. Киберенетика, или управление и связь в животном и машине. – М.: Наука, 1983.

• Глобальный эволюционизм: философский анализ. – М., 1994.

• Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – К.: Лыбидь, 1990.

• Комаров В.Н. Тайны пространства и времени. – М.: Вече, 2000.

• Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. – СПб.: Алетейя, 2002.

• Назаретян А.П. Цивилизационные кризисы в контексте Универсальной истории. – М., 2001.

• Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – М.: Прогресс, 1986.

• Пригожин И.Р. Конец определенности. – М.: РХД, 2001.

• Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. – М.: Наука, 1991.

• Рузавин Г.И. Методология научного исследования. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. (10.4; 10.5)

• Современная картина мира. Формирование новой парадигмы. – М., 2001.

• Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. – М.: Прогресс-Традиция, 2002.

• Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. – М.: Ин-т философии РАН, 1994.

• Степин В.С. Саморазвивающиеся системы и постнеклассическая рациональность // Вопросы философии. – 2003. – №8.

• Хакен Г. Синергетика. – М.: Мир, 1980.

• Цикін В.О. Філософія самоорганізації складних систем. – Суми: СДПУ, 2001.

• Эшби У. Введение в кибернетику. – М.: Ппрогресс, 1959.

• Философия естествознания: ретроспективный взгляд. – М., 2000.

• Кудрявцев И.К. Синергетика как парадигма нелинейности // Вопросы философии. – 2002. – №12.

• Лекторский В.А. Возможна ли интеграция естественных наук и наук о человеке // Вопросы философии. – 2004. – № 3. – С. 44-50.

• Моисеев Н. Универсальный эволюционизм // Вопросы философии. – 1991. - № 3.

• Моисеев Н. Логика динамических систем и развитие природы и общества // Вопросы философии. – 1999. - №4.

• Панов А.Д. Завершение планетарного цикла эволюции? // Философские науки. – 2005. - №3.

• Панов А.Д. Сингулярная точка истории // Общественные науки и современность. – 2005. - №1.

• Синергетике – 30 лет. Интервью с профессором Г. Хакеном // Вопросы философии. – 2000. - № 3.

• Степин В.С. Саморазвивающиеся системы и постнеклассическая рациональность // Вопросы философии. – 2003. – №8.