Тема 2. Зміст і механізм зовнішньоторговельної політики держави

1. труктура сучасних національних систем регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

2. Митні тарифи в системі регулювання зовнішньої торгівлі.

3. Нетарифні засоби регулювання зовнішньоекономічною діяльністю.

4. Міжнародні організації і лібералізація світової торгівлі.__________________

1. Структура сучасних національних систем регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

Існують 4 блоки структури регулювання зовнішньої торгівлі (до 1000 конкретних заходів):

I. Торгівльно-політичн та прикордонн ргулювання:

1) мито;

2) прикордонні податки та збори;

3) особливі експортні та імпортні податки і збори;

4) контингентування;

5) ліцензування;

6) добровільне обмеження експорту;

7) митні та інші прикордонні формальності;

8) заборони, ембарго;

9) інші.

II. Внутрішні засоби, які регулюють кспорт та імпорт: 1) внутрішні податки та збори (ПДВ); 2)субсидування;

3) державні замовлення;

4) технічні бар’єри;

5) санітарно-ветеринарні вимоги;

6) заходи охорони довкілля;

7) інші.

III. Валютно-крдитні та фінансові засоби ргулювання експорту та імпорту:

1) механізм валютного курсу;

2) валютні обмеження;

3) імпортні депозити;

4) валютні кредити;

5) страхування;

6) облікова ставка;

7) інші.

IV. Нформальні бар’єри (н описуються системою нормативно-правових актів)

1) труктура власності (наприклад, родинна, державна);

2) Відношення до іноземних товарів та капіталу;

3) Контроль виробництва з боку інших економічних структур, наприклад, кредитних спілок, банків, інших фінансових структур.

4) Корумпованій.

2. Митні тарифи в системі регулювання зовнішньої торгівлі

Мито - це податок, який стягується при переміщенні товару через митний кордон країни.

Основні функції мита:

1. творення вартісного бар’єру, що збільшує ціну імпортного товару.

2. Захист національних виробників, підвищення їх прибутку і створення можливості експорту за демпінговими цінами (збільшення доходу від внутрішніх продаж і можливість знизити ціну на експорт)

3. Зростання виробництва товару, яке знаходиться під захистом мита.

4. Обмеження споживання за умов підвищення мита та зростання ціни.

5. Вплив на бюджетні надходження: чим вище мито, тим більші бюджетні надходження, але якщо ставка мита перевищує оптимальний тариф, то бюджетні надходження зменшуються. Розвинуті країни не орієнтуються на митні тарифи як значну складову частину у бюджеті (в Є- 2%), а у країнах, що розвиваються, приблизно 30% бюджетних надходжень може складати мито.

6. Перерозподіл прибутків та доходів між державою, іноземними експортерами, національними виробниками і споживачами.

7. Вплив на характер конкуренції на внутрішніх ринках: зменшення мита послаблює конкуренцію, збільшення мита - посилює.

8. Вплив на розміщення ресурсів:

а) Збільшення мита веде до неефективного розміщення ресурсів, бо національні виробники отримують додаткову ренту без змін у використанні ресурсів.

б) Збільшення мита веде до зростання експорту капіталів у країну з ємним внутрішнім ринком.

9. тимулювання науково-технічного прогресу: якщо національний виробник не захищений митом, він має єдину можливість покращити співвідношення витрати-доходи - впроваджувати досягнення НТП.

10. Вплив на торговельний баланс: збільшення імпортного мита сприяє покращенню балансу.

11. Вплив на умови торгівлі (співвідношення експортних і імпортних цін): збільшення мита веде до покращення умов торгівлі за інших однакових умов.

Основні види мита:

- Спосіб становлення:

1. адвалорне (ad valor - лат. „від ціни”): мито, яке нараховується у %% до ціни.

125

2. специфічне: грошова сума, яка стягується з одиниці ваги, об’єму або штуки продукції.

3. змішане: адвалорне і специфічне одночасно.

- Країна походжння товару:

1. максимальне - всі країни, з якими немає угоди.

2. мінімальне - за –мов провадження режиму найбільшого сприяння.

3. преференційне для товарів окремих груп країн за угодами або в односторонньому порядку.

- Характр встановлння мита:

1. автономне - сама країна встановлює мито поза міжнародними угодами.

2. конвенційне (договірне) - мито, яке фіксується у міжнародних угодах.

- Кількість ставок мита:

1. просте - 1 ставка незалежно від країни походження товару.

2. складне - 2 або більше ставок мита - в залежності від країни походження.

- Спціальні мита:

1. антидемпінгове мито - впроваджується за умов демпінгу.

2. компенсаційне мито - використовується за умов різниці в цінах. Рівні ставокмита

Максимальне значення мита, яке використовується країнами у зовнішній торгівлі за сучасних умов до 300%.

На початку 2000 років середня ставка мита у країнах-членах OT складала 3,2%, в 1947 році - 40-50%, в 1970 - 10%.

Існують середньоарифметичні і середньозважені системи обрахунку середніх ставок мита.

Світова практика встановлення рівнів мита знає 4 основні особливості:

ШІ^а": 30% - заборонна ставка (бар’єр щодо ввезення товару, який робить його експорт у принципі нерентабельним за інших однакових умов).

Друга: на сировинні товари ставка мита є мінімальною і коливається, як правило, від 0 до 8%; на готову продукцію ставки є значно більшими - 6 - 20%.

Третя: у 90-х роках та на початку 2000-х найбільш розвинуті країни встановлюють мінімальні ставки мита від 0 до 6%. Країни, що розвиваються до 20%, країни з перехідною економікою - 12-15%.

Четверта: наявність тарифних піків.

+ Товарні групи

126

Від структури економіки країни залежать товарні групи, що мають високий рівень захисту: сільськогосподарська продукція, текстильна група товарів, сталеливарні вироби.

Наявність піків - це свідчення неефективного використання ресурсів, тобто країна захищає неконкурентне виробництво, наприклад певні галузі сільського господарства в Є є неконкурентоздатними у порівнянні з продукцією багатьох країн, що розвиваються, тому і підвищена ставка на імпорт сільськогосподарських товарів.

Якісні характеристики рівня тарифу:

1. Оптимальний тариф- рівень тарифу, який забезпечує максимізащю рівня національного економічного добробуту.

E₂-

TTTTTTT----------*T

Е₂ - новий економічний добробут раїни - максимальний добробут для 3-х основних учасників розподілу (виробник, бюджет, споживач).

При нульовій ставці тарифу рівень добробут є (Е₁). Якщо збільшувати ставку тарифу до Т₀ (оптимальна ставка тарифу), то добробут країни є максимальним (Е₂). Якщо і надалі збільшувати ставку тарифу, то добробут починає знижуватись, поки не досягне Т₃ (заборонний тариф), добробут досягне мінімального рівня (Е₃). Надалі зміна тарифу не впливає на добробут, оскільки імпорт відсутній (перейдена межа заборонного тарифу, і імпорт є невигідним).

Характерні риси оптимального тарифу:

- ставка позитивна: між 0 та заборонним тарифом;

- ставка відносно незначна;

- ставка зворотна еластичності імпорту за ціною;

- оптимальний тариф передбачає економічний виграш окремої країни, але втрати міжнародної економіки в цілому внаслідок перерозподілу доходів між країнами та розвиток менш ефективного виробництва у порівнянні з іноземним.

2. Номінальний та реальний рівень протекціонізму. Номінальний рівень протекціонізму показує відхилення національної ціни випуску товару від його світової ціни, яке обумовлене митними заходами. N_P=P_ON-P_OW

де N_P - номінальний рівень захисту (протекціонізму); P_ON- ціна випуску національна P_OW- ціна випуску світова.

127

Відносне значення номінального рівня протекціонізму: N_P' = ^P

P OW

Якщо абсолютне значення цього показника негативне (або відносне значення менше 1), то дана продукція є конкурентноздатною на національному ринку. І навпаки.

N_Pмж позитивні та негативні значення:

- позитивне: дана продукція є неконкурентоздатною і потребує захисту митом;

- негативне: конкурентна продукція, бо навіть без мита ціна товару є менше світової ціни.

- „0” значення: рівень протекціонізму є нейтральним P_ON= P_OW. Реальний рівень протекціонізму показує співвідношення доданої вартості

товару у національних цінах до доданої вартості у світових цінах:

N_R=VA_N/VA_W

де N_R реальний рівень протекціонізму у відносному вигляді;

VA_N та VA_W додана вартість товару у національних та світових цінах відповідно.

Показник реального рівня протекціонізму мінімізує вплив витрат на сировину, енергію, комплектуючі тощо на визначення

конкурентоспроможності товару.

Чим дешевше ціна на сировину, тим вища конкурентоспроможність.

N_R>1 - дана продукція конкурентноздатна (національні виробники додають більше вартості за умов захисту)

N_R<1 -неконкурентноздатна

N_R=1 - приблизно однакові національні і світові рівні конкурентноздатності.

N_R≥1,2 - значний запас конкурентноздатності, під захистом тарифу отримують додаткові прибутки.

1,2>N_R≥1 - продукція конкурентноздатна, але виробники можуть втратити свої позиції;

128

0,8≤N_R<1 - продукція неконкурентноздатна, потребує підвищення митного захисту;

N_R<0,8 - продукція явно не конкурентоздатна, потребує значного митного захисту.

3. Ефективна ставка тарифу показує реальний рівень митного обкладення готових імпортних товарів з урахуванням мита на імпорт

T_n-A_x×T_i

im

проміжних товарів. Розраховується за формулою: T_e = ^

де Т_е - ефективний рівень митного захисту готової продукції,

Т_n - номінальна ставка тарифу на готову продукцію,

T_im - номінальна ставка тарифу на імпортні компоненти (проміжну продукцію),

А_х - питома вага імпортних компонентів у вартості готової продукції. З цієї формули видно, що:

1) Лібералізація імпорту готової продукції (зменшення T_n) зменшує ефективний рівень протекціонізму. Лібералізація імпорту проміжної продукції (зменшення T_im) збільшує ефективний рівень протекціонізму.

2) Якщо мито на сировину знижується у більшій мірі, ніж на готову продукцію, то рівень протекціонізму зростає.

Економічна роль тарифів.

Мала економіка - це економіка, в якій зміна попиту не впливає на світову Ціну.

Велика економіка - це економіка, де зміна попиту впливає на світову ціну.

Модель1. Мала економіка.

Pf P- ціна товару.

ч /Sd Q -кількість товару;

P_d-

Pw+t

Pw

D_d- попит на внутрішньому ринку;

S_d - п–опозиція на внутрішньому ринку; ^-S_d+w+t S_d+w пропозиція на внутрішньому ринку Т^T за умов відкритої економіки;

-^- S_d+w+t - пропозиція за умов впровадження

v_Dd мита

Г-тариф

Q1 ^Q2 Q3 Q4 Q5------*Q Pd - ціна на товар за умов закритої

економіки P_w+t - ціна на товар за умов наявності тарифу P_w- ціна за умов відкритої економіки

Модель показує 3 можливі варіанти для даної малої країни: закритість економіки, відкритість економіки та наявність тарифу.

Варіант 1: До початку торгівлі мала країна має закриту економіку, виробляє і споживає товар в точці Е на рівні Q₃ та за ціною P_d.

129

Варіант 2: За умов вільної торгівлі світова ціна на товар даної країни

значно нижча, ніж внутрішня - P_w<P_d, оскільки світовий ринок може постачати

в дану країну необмежену кількість товару за ціною P_w, крива пропозиції (S_d+w )буде горизонтальна. Рівновага попиту і пропозиції досягається в точці F, причому споживання товару встановиться на рівні Q₅, внутрішнє виробництво -Q₁, імпорт - Q₁Q₅.

Варіант 3: Після введення тарифу внутрішня ціна товару підніметься до рівня P_w+t , а крива пропозиції - в положення S_d+w+t . Рівновага буде досягнута в точці G, причому споживання складатиме Q₄, внутрішнє виробництво - Q₂, і відповідно імпорт - Q₂Q₄.

Таким чином, після введення тарифу Т, споживання скоротилося, а

внутрішнє виробництво - зросло, оскільки ціна на товар на внутрішньому

ринку збільшилася.

Економічні ефекти після впровадження тарифу.

Ефект доходів (c) - об’єм збільшення доходів бюджету за умов впровадження тарифу Т.

Ефкт пррозподілу (а) - перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом. Це різниця між додатковим прибутком виробників та їх додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товару.

Ефектияісєнейтbальними.

Ефкт захисту () - це економічні втрати країни, які виникають у результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товару за умов більш високих витрат.

Ефкт споживання (d) - це скорочення споживання товару на національному ринку внаслідок збільшення ціни.

Ефекти (b)i(d) є негативними.

Висновок: тариф за умов малої економіки або перерозподіляє доход в її межах, або веде до прямих економічних втрат, тобто не має позитивних наслідків для економіки в цілому.

P P_d

Pw+t

Pw P’w

Модель 2. Велика економіка.

Імпортний тариф

Sd+w+t

Sd+w

Q1 Q₂ Q₃ Q₄ Q₅

>Q

Варіант 1: якщо велика економіка є закритою, то внутрішня пропозиція (S_d) і попит (ДО врівноважуються в точці E, виробляється і споживається Q₃ одиниць товару, ціни становлять P_d. Варіант 2: якщо економіка відкривається, то крива пропозиції змінює нахил (якщо у випадку малої економіки вона стає паралельною осі ОХ, то зараз вона лише зменшує кут

130

нахилу, тобто стає менш еластичною). Рівень національного виробництва складає Q₁, рівень споживання Q₅. При цьому різниця Q₁Q₅ імпортується. Ціни встановлюються на рівні P_W.

Варіант 3: Якщо країна вводить мито, то крива пропозиції піднімається до S_d+w+t, яка є паралельною S_d+w. Рівень національного виробництва становить Q₂, а рівень споживання - Q₄. Таким чином, мова йде про скорочення споживання і скорочення імпорту: під захистом тарифу відбувається витіснення з національного ринку іноземних експортерів і заміна їх продукції національною. Ціна тепер становить P_w+t. Закордонні компанії, які бажають залишитися на національному рівні, зменшують свою експортну ціну до P`_w.

Виникають ефекти, аналогічні ефектам у малій економіці.

Нейтральні ефекти:

Ефкт доходів (c) - об’єм збільшення доходів бюджету.

Ефкт пррозподілу (а) - перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом. Це різниця між додатковим прибутком виробників та їх додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товару.

Негативні ефекти:

Ефкт захисту (b) - це економічні втрати країни, які виникають в результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товару за умов більш високих витрат.

Ефкт споживання (d) - це скорочення споживання товару на національному ринку внаслідок збільшення ціни.

Крім того, виникає додатковий ефект ( e) - ефект умов торгівлі -перерозподіл доходів від іноземних виробників до бюджету великої країни.

Цей ефект є єдиним позитивним ефектом. Проте загальний ефект залежить від суми ефектів. Тобто, якщо e<b+d, то велика економіка отримує негативні наслідки від введення тарифу, і навпаки.

Висновок: Тариф в умовах великої економіки має позитивний вплив на стан економіки в цілому тільки за умов, якщо ефект умов торгівлі (e) більший ніж сума ефектів захисту і споживання ( b i d).