
- •1. Ринок цінних паперів - обов'язковий елемент ринкової економіки
- •Тема 2. Фондовий ринок як складова фінансової системи України- 2
- •§ 2. Поняття і правове положення фондової біржі
- •§ 1. Поняття і види діяльності суб'єктів на ринку цінних паперів
- •§ 2. Поняття емісії та реєстрації цінних паперів
- •§ 3. Поняття обігу цінних паперів
- •Тема 3 Класифікація цінних паперів
- •§ 1. Поняття класифікації цінних паперів (тип, вид, різновид)
- •§ 2. Характеристика класифікацій цінних паперів
- •Залежно від строку обігу цінні папери поділяються на:
- •Залежно від форми випуску цінні папери поділяються на:
- •Залежно від характеру обігу цінні папери поділяються на:
- •§ 3. Характеристика класифікацій, які налаються чинним законодавством
- •Тема 4
- •Правове регулювання випуску та обігу акцій
- •§ 1. Поняття і правова природа акції
- •§ 2. Види акцій і їх призначення
- •§ 3. Форми випуску акцій
- •§ 4. Процедура емісії акцій
- •Тема 4
- •§ 1. Поняття та правова природа облігацій
- •Залежно від характеру передачі права власності:
- •За строком виплати винагороди:
- •Залежно від виду емітента:
- •§ 2. Особливості випуску та обігу державних облігацій України
- •§ 3. Особливості випуску та обігу облігацій місцевих позик
- •§ 4. Особливості випуску та обігу облігацій підприємств
- •§ 1. Загальна характеристика та вили договорів з цінними паперами
- •§ 2. Характеристика договорів про відчуження цінних паперів
- •§ 3, Загальна характеристика договорів про надання послуг із цінними паперами
§ 2. Поняття емісії та реєстрації цінних паперів
У преамбулі Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що цей закон регулює відносини, які виникають під час розміщення та обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку. Таким чином, законодавець розділяє поняття «розміщення» та «обіг цінних паперів». Виникає закономірне питання про підставу появи цінних паперів, тобто про емісію, оскільки без емісії цінних паперів вони не можуть розміщуватись і тим більше здійснювати обіг. При цьому визначення поняття емісії даний закон містить, а також містить положення про регулювання процедури та етапи емісії. Таку ситуацію можна пояснити хіба що недосконалістю законодавства.
Емісія цінних паперів є першим етапом діяльності на ринку цінних паперів, результатом якої є поява цінних паперів. Чинне законодавство дає визначення емісії як установленої законодавством послідовності дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів (ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).
У даному випадку постає закономірне питання про емісію цінних паперів та її характеристику. Але перш ніж розглянути емісію цінних паперів, слід з'ясувати, які цінні папери є емісійними. Емісійні цінні папери - це цінні папери, які характеризуються такими ознаками:
закріпляють сукупність майнових і немайнових прав, які підлягають задоволенню, уступці чи безумовному здійсненню з додержанням установлених законом форм і порядку;
розміщуються випусками;
мають рівний обсяг і строк здійснення прав усередині одного випуску незалежно від часу набуття цінного папера1.
Слід указати, що зазначені ознаки мають загальний характер, основною з них є те, що всі емісійні цінні папери одного випуску закріплюють права, які мають рівний обсяг і строки здійснення.
Усі емісійні цінні папери мають емітента - державу в особі уповноваженого органу, юридичну особу, а у випадках, передбачених чинним законодавством, фізичну особу. Враховуючи те, що для емітента кожного виду цінного папера характерні свої особливості при розгляді загальних питань емісії цінних паперів, на характеристиці емітента ми зупинятись не будемо, а розглянемо. їх під час висвітлення характеристики окремих видів цінних паперів.
Емісійні цінні папери завжди розміщуються випусками; рішення про розміщення приймається уповноваженрім органом емітента, і саме рішенням цього органу визначається обсяг прав, які надаються володільцям цінних паперів, що емітуються. Оскільки емісійні цінні папери розповсюджуються серед великого кола осіб, їх випуск підлягає державній реєстрації в спеціально уповноважених державних органах. Тільки після їх реєстрації емітент набуває право відчужувати цінні папери.
Емісійні цінні папери можуть випускатись як у документарній, так і в бездокументарній формі. Але основною формою випуску є бездокументарна форма. Це пояснюється тим, що емісійні цінні папери випускаються у великій кількості, що зумовлює велику вартість випуску документарною формою. Також це можна пояснити складністю роботи з документарними цінними паперами на фондовому ринку.
Правова природа емісії цінних паперів, як зазначає Г.Н. Шевченко1, у юридичній літературі не дістала однозначного визначення.
У теорії договірного права висунуто тезу про те, що емісія цінних паперів - це одностороння угода2.. З такою позицією неможливо погодитись, оскільки емісія цінних паперів не може проводитись виключно на підставі волі однієї сторони. Як справедливо зазначають науковці3, емісія - це складне юридичне явище, це послідовність дій емітента, що включає в себе різні юридичні факти, у тому числі односторонні угоди, адміністративні акти, цивільно-правові договори. Це також пояснюється і тим, що мета емісії - це розміщення цінних паперів, тобто їх упровадження на ринок цінних паперів, у результаті чого залучаються додаткові кошти, які емітент може направити на вдосконалення власної діяльності. Самої волі емітента для цього явно недостатньо.
Як приклад можна навести думку Л.Р. Юлдашбаєвої1, яка не дає визначення поняття емісії цінних паперів, проте визначає її етапи, при цьому вказує, що прийняття рішення про випуск емісійних цінних паперів - це одностороння угода; наступна державна реєстрація має характер адміністративного акту; виготовлення сертифікатів цінних паперів нею визнається односторонньою угодою і розміщення цінних паперів визнається договором.
Схожа думка була також висловлена І.В. Редькіним, який емісію цінних паперів з юридичного погляду визначає як сукупність одно- і багатосторонніх угод, а також адміністративних актів, які здійснюються в передбаченій законом формі і послідовності (процедура емісії), що об'єднані загальною метою емітента випустити цінні папери в обіг2.
Доповнює зазначені позиції А.Ю. Синенко. Він зазначає, що крім одно- і багатосторонніх угод та адміністративних актів до поняття «емісія цінних паперів» слід включити організаційно- розпорядчі дії - рішення органів управління юридичної особи, що пов'язані з емісією цінних паперів3.
Погоджуючись із цими поглядами, ми лише нагадаємо, що законодавець також дотримується такої позиції, оскільки в ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначає емісію як установлену законодавством послідовність дій емітента (виділено нами. - Прим, авт.) щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів. При цьому акцент робиться саме на послідовності дій, що у своїй сукупності є результатом випуску та розміщення цінних паперів на ринку цінних паперів - головної мети емітента.
Чинне законодавство України виділяє два види емісії цінних паперів (емісія цінних паперів у разі відкритого (публічного) продажу та емісія цінних паперів у разі закритого (приватного) продажу) та відповідно два набори послідовних дій (етапів емісії).
Відкрите (публічне) розміщення цінних паперів - їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб.
У разі відкритого (публічного) розміщення цінних паперів серед заздалегідь не визначеного кола осіб емісія здійснюється за такими етапами:
прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;
у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову;
подання заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску цінних паперів та проспекту їх емісії;
реєстрація комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів та проспекту їх емісії;
прийняття в разі потреби рішення про залучення андерайте- ра до розміщення цінних паперів;
присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера;
укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;
виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних паперів у документарній формі;
розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії цінних паперів;
відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;
затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;
затвердження змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій;
реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації;
подання звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;
реєстрац комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;
отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;
розкриття інформації, що міститься у звіті про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.
Закрите (приватне) розміщення цінних паперів - розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб.
У разі закритого (приватного) розміщення цінних паперів серед заздалегідь визначеного кола осіб емісія здійснюється за такими етапами:
прийняття рішення про закрите (приватне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;
у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами закритого (приватного) розміщення цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову;
подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску цінних паперів;
реєстрація комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів;
присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера;
укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника; -
виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних паперів у документарній формі;
закрите (приватне) розміщення цінних паперів;
затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;
затвердження змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій;
реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації;
подання комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів;
реєстрація комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів;
отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів.
Стосовно кожного розміщення цінних паперів емітентом приймається рішення, яке оформляється протоколом. Вимоги до змісту протоколу встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Емітент не має права змінювати прийняте рішення про розміщення цінних паперів у частині обсягу прав за цінними паперами, умов розміщення та кількості цінних паперів одного випуску, крім випадків, передбачених законами і нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до ч. З ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» забороняється обмежувати доступ власників цінних паперів до оригіналу рішення про розміщення цінних паперів, який зберігається в емітента.
Реєстрація випуску та проспекту емісії цінних паперів є одним із головних етапів емісії цінних паперів, оскільки забезпечує їх визнання державою та допуск на ринок цінних паперів. Органом, що здійснює державну реєстрацію випуску цінних паперів, є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку протягом ЗО днів після отримання заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів здійснює одночасно реєстрацію їх випуску та проспекту емісії або відмовляє в реєстрації. Перелік документів, необхідних для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, а також порядок їх реєстрації встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Перелік документів стосовно реєстрації випуску цінних паперів банків установлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.
Слід зазначити, що держава в особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не відповідає за вартість цінних паперів. Реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску та проспекту емісії цінних паперів не може розглядатися як гарантія їх вартості. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідає лише за повноту інформації, що міститься в зареєстрованих нею документах, та за її відповідність вимогам законодавства. Відповідальність за достовірність відомостей, наведених у документах, що подаються для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, несуть особи, які підписали ці документи.
Чинне законодавство України містить поняття «недобросовісна емісія цінних паперів». Відповідно до ст. 36 Закону
України «Про цінні папери та фондовий ринок» недобросовісна емісія цінних паперів - це дії, що порушують процедуру емісії, установлену чинним законодавством, і є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації проспекту емісії та випуску цінних паперів, зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.
Підставами для визнання емісії цінних паперів недобросовісною є:
порушення емітентом вимог цього Закону, невідповідність поданих емітентом документів або відомостей, що в них містяться, вимогам законодавства та/або переліку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
порушення порядку прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;
внесення недостовірних відомостей до проспекту емісії цінних паперів і документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів і проспекту їх емісії;
систематичне або грубе порушення емітентом прав інвесторів.
У разі недобросовісної емісії Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право тимчасово зупинити відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.
У разі коли порушення, які стали підставою для зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, не усунені протягом 15 днів після прийняття Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку відповідного рішення або Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку не надіслані документи, що підтверджують усунення порушень, вона приймає рішення про визнання емісії цінних паперів недійсною.