1. Дайте поняття класифікації цінних паперів.

2. Дайте характеристику класифікації цінних паперів залежно від емітента.

3. Охарактеризуйте класифікацію цінних паперів за способом легітимації.

4. Дайте характеристику класифікації цінних паперів за фор­мою існування.

5. Наведіть характеристику класифікації цінних паперів за ти­пом використання.

6. Проаналізуйте класифікацію цінних паперів за формою вкла­дення коштів.

7. Дайте характеристику класифікації цінних паперів за територі­єю обігу.

8. Охарактеризуйте класифікації цінних паперів, які закріплені в чинному законодавстві.

9. Тема 4

10. Правове регулювання випуску та обігу акцій

11. § 1. Поняття і правова природа акції

12. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лю­того 2006 року визначає акцію як іменний цінний папір, який по­свідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства в разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та за­коном, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (ст. 6).

13. Акція є єдиним корпоративним цінним папером у вітчиз­няному законодавстві, що засвідчує право членства в акціонер­ному товаристві. Випуск акцій, як відомо, може здійснювати лише господарське товариство акціонерної форми. Цивільний кодекс України в ст. 152 визначає поняття акціонерного товариства. Акціонерним визнається товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

14. Дещо доповнює поняття акціонерного товариства ст. 80 Господарського кодексу України, відповідно до якої акціонер­ним товариством є господарське товариство, яке має статут­ний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язан­нями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Аналіз даних визначень дає можливість констатувати, що статутний капітал акціонерного товариства складається з ко­штів, отриманих від продажу акцій. Це також підтверджуєть­ся ст. 155 Цивільного кодексу України, відповідно до якої статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вар­тості вкладів акціонерів, внесених унаслідок придбання ними акцій.

У даному випадку можна говорити, що акція як цінний па­пір є головним елементом при створенні та функціонуванні ак­ціонерних товариств.

У будь-якій корпорації, під якою розуміють добровільне об'єд­нання фізичних і (або) юридичних осіб, організоване на засадах членства їхніх учасників¹, в учасників традиційно виділяють трі­аду повноважень: право на участь, право на отримання прибутку і право на отримання ліквідаційної квоти. І лише в акціонерних товариствах ці права набули закріплення в цінному папері - ак­ції, і тим самим набули властивість оборотоспроможності в спро­щеному порядку².

Визначення цінних паперів, які містяться в ст. 80 Цивіль­ного кодексу України та в ст. З Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», указують, що цінний папір засві­дчує грошові або інші майнові права, але водночас акція як корпоративний цінний папір поряд із майновими правами на­дає її власникові також інші права, які важко віднести до май­нових (право на інформацію, право на управління). Саме це і виділяє акцію як цінний папір із загалу цінних паперів. Хоча акція як цінний папір існує вже понад 300 років, її правова природа не отримали однозначного вирішення в юридичній літературі.

У своїх дослідженнях М.І. Кулагін зазначав, що сутність ак­ції неможливо розкрити, порівнюючи і виділяючи загальні риси акцій, залишаючись на рівні юридичного аналізу, оскільки «пра­но не може бути зрозуміле із самого себе». Сутність акцій може бути розкрита лише при аналізі економічних відносин³, що ви­никають під час функціонування акцій.

Перший найбільш ґрунтовний аналіз економічних відносин, що виникають під час функціонування акцій, здійснив К. Маркс. 11 роте аналіз його праць дає можливість говорити, що він не вра­хував юридичної природи прав, закріплених акцією як цінним папером, і у висновку визначив акцію як титул власності та до­дану вартість¹.

З таким висновком важко погодитись, оскільки, як справед­ливо зазначає М.І. Кулагін, правова форма акцій по відношенню до економічної основи має певну самостійність. І ця форма може бути використана для опосередкування інших економічних від­носин² (перерозподіл власності). Тому не обов'язково кожна ак­ція в її юридичному значенні є інструментом привласнення до­даткової вартості.

Аналізуючи правову природу акції, Г.Ф. Шеріненевич зазна­чав, що «у матеріальному значенні, як право участі в підприємс­тві, акція становить необхідний момент в акціонерному товари­стві». «У свою чергу, це право участі виявляється в потрійній формі: а) участь у розподілі прибутку від діяльності товариства;

б) участь у розподілі майна товариства при ліквідації його справ;

в) участь в управлінні справами товариства. Два перші повнова­ження майнового характеру, третє - особистого»³.

П.П. Цитович при дослідженні функціонування акціонер­них товариств також зазначав: «Членство, участь у пайовому капіталі як майбутня участь у майні компанії при ліквідації та участь у прибутках - такими є особисті права акціонера. Усі ці права містить у собі акція...»⁴.

На сучасному етапі дослідники, відзначаючи особливість ак­ції як корпоративного цінного папера, також намагаються пояс­нити юридичну природу засвідчених нею прав.

Так, Д.В. Ломакін підкреслює, що «серед прав акціонера мож­на знайти права немайнового характеру, наприклад, право на отримання інформації про діяльність товариства, право голосу на загальних зборах акціонерів. Немайнові права тісно пов'я­зані з майновими правами акціонера, які є основними, утворю­ють з ними єдиний комплекс - право членства, яке має майно­вий характер»⁵.

Л.Р. Юлдашбаєва, яка розрізняє майнові права в широкому та вузькому сенсі, висловлює думку про те, що право на участь в управлінні акціонерним товариством є майновим правом у широкому розумінні поняття майнового права, але доходить висновку, що воно не може бути визнане таким у вузькому розу­мінні, тобто з урахуванням того, може воно бути виражене в грошовій оцінці чи ні¹.

На думку Є.О. Крашенінникова, зміст акції складає право членства в корпорації, з якого випливають численні корпоративні права: право голосу, активне і пасивне виборче право на обі­ймання посади в товаристві, право вносити пропозиції і т.д. Із цього він робить висновок, що акція - це корпоративний цінний папір². При цьому, як зазначає Г.М. Шевченко, автор не згадує про будь-які майнові права, що надаються акцією³.

На думку Г.М. Шевченка, право на участь в управлінні спра­вами акціонерного товариства, право на отримання інформації - це права, які не мають майнового характеру, їх слід розглядати як немайнові, пов'язані з майновими. При цьому їх не можна вважати засобом підготовки та організації майнових відносин, вони мають самостійну цінність⁴.1, як зазначає дослідник, будь- який цінний папір завжди являє собою сукупність, комплекс суб'є­ктивних цивільних прав, у яких, виходячи з природи цінних паперів, у кількісному плані переважають майнові права.

Таким чином, враховуючи викладене, можна констатувати відсутність єдності в розумінні правової природи виражених в пкції прав.

Чинне законодавство України до вирішення цього питання підійшло досить вдало.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права... а також немайнові права, передбачені Цивіль­ним кодексом України та законом, що регулює питання ство­рення, діяльності і припинення акціонерних товариств.

Враховуючи таке формулювання, можна дійти висновку, що чинне законодавство закріпило за власниками акцій як майнові, так і немайнові права, що виникають під час створення, діяльно­сті та припинення акціонерних товариств.

За змістом зазначеної ст. 6 Закону України «Про цінні па­пери та фондовий ринок» можна виділити такі основні ознаки акції.

118. Акція є цінним папером, що засвідчує право на частку в статутному фонді акціонерного товариства. У юридичній літе­ратурі цю ознаку часто характеризують як титул власності, а акціонера - як співвласника акціонерного товариства. Однак акціонери, які передали кошти до статутного фонду акціонерно­го товариства, перестають бути власниками цих коштів. У дано­му випадку суб'єктом права власності стає саме акціонерне то­вариство як юридична особа. У процесі діяльності акціонерного товариства акціонер не вправі вимагати виділення його частки в натурі. Акція посвідчує лише право на частку в майні, а точні­ше, факт внесення коштів до статутного фонду товариства. Це концептуальне положення підтверджується законодавчою нор­мою про те, що акціонер має право на участь у розподілі майна лише при ліквідації акціонерного товариства. Тому характери­стика акції як титулу власності є неточною, оскільки не відпові­дає характеру правовідносин, які складаються між акціонером і товариством.

119. Акція - це пайовий цінний папір. Емісія акцій має на меті залучення інвестицій, а не позику грошей, тому акція не має кін­цевих строків погашення, а кошти, внесені в обмін на акцію, по­верненню не підлягають.

120. Акція - це іменний цінний папір. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991 року, що втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», передбачав можливість випу­ску акціонерними товариствами акцій на пред'явника. Проте, враховуючи процеси приватизації, що відбуваються в Україні, та економічну ситуацію, новий закон заборонив випускати акції на пред'явника. Таким чином було полегшено процедуру встанов­лення інвесторів акціонерних товариств.