Тема

Фондовий ринок як складова фінансової системи України

1. Ринок цінних паперів - обов'язковий елемент ринкової економіки

В умовах переходу нашої країни до ринкової економіки, коли слід визначитися, як проводити реформування економіки Укра­їни, важливо чітко уявляти, що саме і в якій послідовності потріб­но реформувати. До сфер соціально-економічного життя країни, що знаходяться на етапі формування, безумовно, належить і фі­нансовий ринок, незмінною складовою в структурі якого є ри­нок цінних паперів.

В економіці кожної країни постійно відбувається кругообіг фінансових ресурсів. Його головними учасниками є підприємст­ва, організації, приватні фірми, корпорації, держава, індивідуаль­ні господарники, різноманітні фінансові інститути (комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та компанії, пенсій­ні фонди). При цьому в одних суб'єктів виникає потреба в додат­кових коштах, в інших - накопичуються заощадження, які мо­жуть бути використані для інвестування. Метою фінансового ринку є акумуляція та ефективне розміщення заощаджень в еко­номіці країни.

1

Фінансовий ринок являє собою грошові відносини, що скла­даються в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впли­вом попиту та пропозиції на позичковий капітал, рух якого вті­люється в цінних паперах. Таке «вузьке» розуміння досить широкого поняття є важливим саме при вивченні ринку цінних паперів і процесів, що відбуваються на ньому. Фінансовий ринок є цілісною системою, яка складається із взаємопов'язаних та вза­ємодоповнюючих елементів, кожний з яких спроможний окремо впливати на розвиток цієї системи.

Тема 2. Фондовий ринок як складова фінансової системи України- 2

Розглянемо структуру фінансового ринку:

1. Ринки матеріальних активів. Ринки матеріальних акти­вів мають справу з операціями з купівлі-продажу промислових товарів, комп'ютерної техніки, з нерухомістю, споживчими това­рами тощо.

2. Ринки валютних коштів. До ринків валютних коштів, як правило, належать такі ринки, на яких здійснюються опе­рації з валютою (у вигляді готівки), платіжними документами і цінними паперами, вираженими в іноземній валюті. Цей ри­нковий розділ є одним із найбільш стабільних і досить вели­ких за обсягами.

3. Ринки деривативів (ф'ючерсів, форвардів). До ринків де- ривативів, як правило, належать операції з фінансовими ф'юче- рсами, опціонні і форвардні контракти. Вони здійснюються як на умовах «спот», так і до визначеної дати в майбутньому та передбачають страхування (хеджування) ризику. Об'єктами та­ких операцій можуть бути валюта, цінні папери, товари. Незва­жаючи на невелику історію (близько ЗО років), світові експерти розглядають цей сектор фінансового ринку як один з найбільш перспективних.

4. Ринки заставних. Під такими ринками розуміють ча­стини фінансового ринку країн, де обертаються позики під комерційну та промислову нерухомість, під житлові будин­ки, фермерські господарства та інше. Такі ринки є розвину­тими, поширеними, але вони займають незначну частку фі­нансового ринку.

5. Ринки споживчих кредитів. Такі ринки займають ще ме­ншу, ніж попередні, частку фінансового ринку і найбільш поши­рені серед населення країни. Сюди входять позики під заставу автомобілів, на придбання побутових електроприладів, на навчан­ня, відпочинок тощо.

6. Ринки інвестицій. Під ринками інвестицій розуміють рин­кові сегменти, у межах яких відбуваються операції з майновими та інтелектуальними цінностями, які здійснюються з метою отри­мання прибутку або соціального ефекту. До об'єктів такого інве­стування належать, з одного боку, грошові кошти, цільові банків­ські вклади (іншими словами - ринки грошей), з іншого - майно­ві права, ноу-хау та інші нематеріальні активи (ринки інтелекту­ального капіталу).

Ринки цінних паперів. Під ринками цінних паперів зви­чайно розуміють такі типи ринків, де за незначний час ство­рюються необхідні умови та відбувається швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансо­вих ресурсів у соціально-економічному просторі держави з ура­хуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісії цінних паперів різними емітентами.

Розглянемо біл'ьш детально ринок цінних паперів і принци­пи його функціонування.

Під ринком цінних паперів - у широкому сенсі - розуміють таку частину фінансового ринку, на якому за незначний час ство­рюються необхідні умови та відбуваються швидка мобілізація, ефек­тивний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресур­сів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісій цінних паперів різними емітентами. У вузькому ж розумінні ринок цін­них паперів, як правило, означає взаємодію, що відбувається на ри­нку між його суб'єктами з приводу випущених цінних паперів.

Головною метою ринку цінних паперів кожної країни є ста­новлення цілісного, високоліквідного, ефективного і справедли­вого ринку, регульованого державою та інтегрованого до світо­вих фондових ринків.

Створення ринку цінних паперів України вимагає врахуван­ня відомих загальносвітових принципів і стандартів функціону­вання фондового ринку.

Щоб фондовий ринок України став ефективним механізмом обігу цінних паперів, він має будуватися на таких принципах:

7. соціальної справедливості - забезпечення створення рівних можливостей і спрощення умов доступу інвесторів і позича­льників до ринку фінансових ресурсів, недопущення монополь­них проявів дискримінації прав і свобод суб'єктів ринку цін­них паперів;

8. надійності захисту інвесторів - створення необхідних умов для реалізації інтересів суб'єктів фондового ринку та забез­печення їхніх майнових прав;

9. регульованості - створення гнучкої та ефективної системи регулювання фондового ринку;

10. контрольованості - створення надійного механізму обліку і контролю, запобігання і профілактики зловживань і зло­чинності на ринку цінних паперів;

11. ефективності — максимальна реалізація всього потенціалу фондового ринку в мобілізації та розміщенні фінансових ре-

• сурсів у перспективні сфери національної економіки, що спри­ятиме забезпеченню її прогресу та задоволенню життєвих потреб населення;

12. правової впорядкованості - створення розвиненої правової інфраструктури забезпечення діяльності фондового ринку, яка чітко регламентує правила поведінки і взаємовідносини його суб'єктів;

13. прозорості, відкритості - забезпечення надання інвесто­рам повної і доступної інформації, що стосується умов випу­ску та обігу на ринку цінних паперів, гласності фінансово- господарської діяльності емітентів, усунення проявів дискри­мінації суб'єктів фондового ринку;

14. конкурентності - забезпечення необхідної свободи підпри­ємницької діяльності емітентів і ринкових посередників, ство­рення умов для змагання за найбільш вигідне залучення віль­них фінансових ресурсів і встановлення немонопольних цін на послуги фінансових посередників за умови контролю до­тримання правил добросовісної конкуренції учасниками фон­дового ринку;

15. цілісності ринку - забезпечується функціонуванням єди­ної біржової системи, що діє під егідою Національної фондо­вої біржі, систем Національного депозитарію і клірингу (роз­рахунків) за цінними паперами. Принцип цілісності потре­бує впровадження єдиних основних правил щодо ціноутво­рення на ринку цінних паперів на всій території України.

Ефективне функціонування фондового ринку та зниження собівартості операцій, що здійснюються на ньому, залежить від досягнення вироблених світовим досвідом орієнтирів у стандар­тах щодо клірингу.

Ринок цінних паперів виконує ряд функцій, від яких зале­жить стабільність економіки країни. Серед найважливіших функ­цій слід виділити такі:

• акумуляцію тимчасово вільних грошових ресурсів і спряму­вання їх на розвиток перспективних галузей економіки;

• обслуговування державного боргу;

• перерозподіл права власності;

• спекулятивні операції.

Акумуляція грошових ресурсів. Саме в акумуляції вільних грошових ресурсів проявляється головне завдання ринку цін­них паперів. За допомогою ринку цінних паперів вільні грошові ресурси суб'єктів підприємницької діяльності акумулюються і спрямовуються в перспективні галузі економіки і ті галузі, що активно розвиваються. Така ситуація пояснюється тим, що кож­ний суб'єкт підприємницької діяльності намагається отримати якомога більше прибутку з тих грошових ресурсів, які він має, і якщо виникає ситуація, коли є в наявності грошові ресурси, у яких немає нагальної потреби (тимчасово вільні), виникає питан­ня щодо їх використання. Серед усіх варіантів використання вільних грошових ресурсів (надання в кредит, відкриття депозит­ного вкладу та ін.) суб'єкти підприємницької діяльності нада­ють перевагу ринку цінних паперів, оскільки саме ринок забез­печує найкращі можливості для збільшення грошових ресурсів порівняно з іншими способами використання. Проте така ситу­ація характерна лише для суспільств із розвиненими ринкови­ми відносинами, оскільки лише тут існує велика кількість цін­них паперів, у які можна вкласти грошові ресурси.

Обслуговування державного боргу. Ця функція є однією з най­важливіших функцій національного ринку цінних паперів. Рі­вень дохідності, який складається на ринку державних цінних паперів, є своєрідною точкою відліку, відносно якої оцінюється перспективність здійснення операцій з іншими фінансовими ін­струментами. Це пояснюється особливостями ринку державних цінних паперів, головною з яких є те, що на ньому здійснюють обіг найбільш ліквідні і найбільш забезпечені цінні папери.

При цьому ринок державних цінних паперів, крім вирішен­ня завдань обслуговування державного боргу, дозволяє вирішу­вати завдання регулювання фінансових потоків країни. Вику­повуючи (чи пропонуючи до продажу на вигідних умовах) дер­жавні цінні папери, державні інститути мають можливість вивіль­няти додаткові інвестиційні ресурси. Таким чином, ринок цін­них паперів є досить впливовим засобом перерозподілу фінан­сових потоків у державі.

Перерозподіл права власності. На ринку цінних паперів здій­снюється перерозподіл права власності шляхом купівлі пайо­вих цінних паперів (акцій), у результаті чого власник цінних паперів стає співвласником акціонерних товариств і має можли­вість здійснювати управління.

Спекулятивні операції. Як стверджують дослідники¹, спеку­лятивні операції є побічним результатом функціонування рин­ку цінних паперів. Наявність ліквідного вторинного ринку цін­них паперів, на якому реалізуються інтереси, дозволяє інвесто­рам у разі необхідності продати цінні папери і отримати грошо­ві ресурси. Це збільшує довіру до ринку цінних паперів, а також створює можливість отримати спекулятивний дохід (за рахунок коливань курсів цінних паперів).