27. Рівнева організація мови. Рівні мови й мовні одиниці. Ієрархія відношень між рівнями.

Уперше розмежував терміни с-ма і с-ра мови Реформатський: система – для позначення системних відношень між одиницями одного рівня мови, а структура – для визначення системних відношень між різними рівнями. С-ма - єдність однорідних елементів, структура – єдність різнорідних елементів. Сучасний погляд. Мельничук: Мовна с-ма – сукупність м.одиниць, певним чином упорядкована за синтагматичними та парадигматичними зв’язками. С-ра мови – це сукупність закономірних зв’язків і відношень між мовними од. Ідея рівневої організації мови пошир. в сер.XX ст. в амер. дескриптивній лінгвістиці, базувалася на традиційному виокремленні у мов-ві фонетики, морфології, лексикології, синтаксису. Своєрідність рівневої моделі м.с-ми полягає в бажанні представити мову як симетричну, ідеально впорядковану схему. Рівень (або підсистема мови) охоплює сукупність відносно однорідних одиниць, які можуть вступати між собою в синтагматичні й парадигматичні відношення, але не можуть перебувати в ієрархічних відношеннях (фонеми не можуть складатися з фонем, морфеми з морфем і т. д.). З одиницями іншого рівня мови вони вступають тільки в ієрархічні відношення. Отже, до одного рівня належать ті одиниці мови, які підпорядковуються правилам рівневої сполучуваності. Головною відмінністю одиниць різних рівнів мови є їх якісна своєрідність, яка виявляється в особливостях їх поєднання, тобто синтагматики. Для розрізнення рівнів мови використовують такі принципи: кожен рівень повинен мати свою одиницю; од. одного рівня повинні бути однорідними; од. будь-якого рівня виділяються шляхом сегментації складніших утворень; од. нижчого рівня входять до од. вищого рівня, тобто між ними існують ієрархічні відношення. Найчастіше виділяють 4 основних рівні мовної структури: фонологічний (фонема), морфологічний (морфема), лексичний (лексема) та синтаксичний (речення). Названі рівні мають ієрархічні відношення: одиниці кожного попереднього рівня є будівельним матеріалом для одиниць наступного рівня. Такий погляд на рівні мовної структури (4 рівні – фонетичний, морфологічний, лексичний, синтаксичний) уперше сформульований фр. Емілем Бенвеністом. Ієрархічний погляд на рівні мовної с-ри не означає, що од. вищого рівня є простою сумою од. нижчого рівня. Так, слово не є лише сумою морфем, як морфема не є лише сумою фонем. На морфологічному рівні з'являється семантика (відсутня на фонологічному рівні), на лексичному — номінативність, на синтаксичному — комунікативність; при цьому те, що з'явилося, зберігається й на наступних рівнях.

До основних рівнів належать фонетичний (осн. од. – фонема - мінімальна лінійно неподільна одиниця мови, що пов’язана зі змістом (опосередковано, не має внутр..змісту) і служить для творення, ототожнення і розрізнення слів і морфем, фонетична підс-ма мови включає сегментні од. – фонеми, склади і несегментні – наголос, інтонація, темп, тембр. Семчинський у фонетичному рівні виокремлює фонематичний підрівень (фонема), силабічний (силабема), тонічний або просодичний – тонема або просодема); морфологічний (од. – морфема – мінімальна двобічна значеннєва одиниця мови, яка виокремлюється у слові), лексичний (лексема – мінімальна цілісна номінативна самостійна семантична одиниця мови). Часом морфологічний і лексичний рівні об’єднують у семантичний (н-д, Семчинський). Синтаксичний (речення – граматично оформлена за законами певної мови цілісна одиниця мовлення, що служить головним засобом формування, вираження і повідомлення думки, вольових почуттів і емоцій (Виноградов)).

На стику осн.рівнів виникають проміжні: їх одиниці утворюються в одному рівні, а функціонують в іншому. На стику фонетичного і морфологічного - морфонологічний (Основоположник – Трубецькой, розширив Бодуен-де-Куртене. Од. – морфонема – комплексні образи 2-х чи кількох фонем, здатних залежно від морфонологічної структури слова, заміщати одна одну в межах 1єї морфеми. Тобто морфонологічний рівень = це рівень варіювання морфів у межах морфеми: н-д: чергування: кінь – коня, рука – руці, усічення: крикун (крич/к-(а - #)-ун), інтерфіксація: америк-ан/ськ-ий, накладання: бордо-ов-ий). Між морфологічним і лексичним - словотвірний (од. – елементарні (похідне слово) і комплексні (словотвірна пара, ланцюжок, гніздо тощо)). Між лексичним і синтаксичним - фразеологічний (од. – фразеологізм – мовна од, що виражає специфічне фразеологічне значення, граматичні категорії та має постійний, відтворюваний за традицією склад компонентів, що втратили лексичну самостійність).

Для різних рівнів ступінь системності не є однаковим, тому говорять про градуальність поняття системності. Ступінь системності рівня залежить від кількості одиниць, що входять до його складу. Чим менше одиниць у рівні, тим він системніший. Найменше одиниць має фонетичний рівень, найбільше – лексичний.