
- •Українська мова (відповіді до питань державного іспиту)
- •Основні етапи розвитку українського мовознавства.
- •Наукові школи в історії українського мовознавства: постаті, ідеї.
- •Наукова концепція о.О. Потебні.
- •Методика викладання української мови в системі філологічної освіти.
- •Форми організації навчального процесу з української мови у вищій школі.
- •Програми з української мови для вищої школи.
- •Стилістичні норми наукової мови: специфіка, системність.
- •Системні параметри лексики в українській науковій мові.
- •Варіанти, підстилі і жанри наукової мови: загальна характеристика.
- •Зумовленість теорії інтелектуальної еволюції літературної мови іманентними характеристиками мови.
- •Історичний розвиток мови і пояснювальна здатність теорії інтелектуальної еволюції літературної мови.
- •Концептуальність теорії мовної інтелектуалізації: теоретичне і прагматичне обґрунтування.
- •Мовознавчі критерії щодо цінності мовних одиниць у мовній системі та у функції. Зумовленість лінгвістичної оцінки методологією науки.
- •Полемічний стиль староукраїнської літературної мови. Тексти. Загальна характеристика.
- •Культурно-історична еволюція художнього стилю української літературної мови.
- •Мова і мислення. Поняття про типи мислення.
- •Мова і невербальні форми спілкування: паралінгвістика та паракінесика.
- •Культурно-національний компонент в українських фразеологізмах.
- •Фразеологічні інновації і фразеологічні трансформації.
- •Дистрибутивний аналіз мовних одиниць. Суть методу. Типи дистрибуції: додаткова, контрастна і вільно варіативна.
- •Поєднання семасіологічного та ономасіологічного аналізів у функціональних дослідженнях.
- •Функції мовних одиниць. Первинні і вторинні функції мовних одиниць.
- •Висловлення – одиниця мовлення. Основні функції висловлення: конотативна, прагматична, імплікативна, юнктивна, інтерпретативна, номінативна.
- •Функціонально-семантичне поле як базове поняття функціональної граматики. Співвіднесеність між функціонально-семантичним полем і семантичною категорією та категорійною ситуацією.
- •Теорія мовної норми в сучасній лінгвістиці.
- •Класифікаційні схеми лінгвістичних норм.
- •Рівнева організація мови. Рівні мови й мовні одиниці. Ієрархія відношень між рівнями.
- •Поняття інваріанта і варіанта мовної системи.
- •Парадигматичні і синтагматичні відношення як основні відношення в системі мови.
- •Поняття парадигми речення.
Фразеологічні інновації і фразеологічні трансформації.
Ф інновації – це оказіональні утворення, що мають вторинний характер. Це питання досліджували: В.Кононенко, Левченко, Строганець. Новотвори не лише за змістом, а й старі за формою, але інші за конотацією і змістом: північний сусід, старший брат. Серед новотворів за Смарчко можна виділити такі напрямки: суч. політ. процеси і явища (мухи окремо –газ окремо), економічне життя (покращення вашого життя вже сьогодні), соціал., найменування осіб за соц..статусом (ну ти й професор), експресив.найменування країв тощо. Ф іннов. включає Ф з ново набутою семантикою + модифіковані чи запозичені фразеологізми.
Трансформація Ф: прийом заміни компонента ( чим далі в ліс, тим більше партизанів/дров), поширення додатковим компонентом (старий кінь борозди не псує, він лягає в неї і спить), посилення несподіваним продовженням (сиджу на двох дієтах, бо однієї не вистачає), поєднання кількох ФО (одна голова добре, а дві не красиво/ а два чоботи пара), часткове перетворення Ф шляхом гри (баба з возу, кобилу не спіймаєш). Умовою трансформацій є упізнаваність Ф.
З іншого джерела: Фразеологічні інновації – це неологізми в галузі фразеології.
В. Мокієнко. параметри ФІ: ступінь фіксації словниками, відчуття «новизни» носіями мови, динамізація вживання, актуалізація, опозиція «неологічне - архаїчне», соціофункціональні сфери їх існування і под..
Аналізуючи мову суч преси А. Архангельська приходить до висновку щодо продуктивності 2х тенденцій укр фраз. новотворення, з 1-го боку, творення нових стійких сполук слів з характерологічною ф-цією, з 2-го – трансформація «старих» ФО у проекції на новий політ та семант контекст. Нові: фінансова піраміда, ковбасна філософія, чорна скринька, плакатна війна.
Трансформування ФО (поширений стиліст. прийом і в худ і в публіц. текстах, сприяє перебудові традиц. Фраз. с-ми, є потужним імпульсом до оновлення її вираж. засобів.
Т.С.Гусейнова: будь-яке відхилення від загальноприйнятої норми, яке закріплене в лінгвіст. літературі, а також “імпровізовану зміну в експресивно-стилістичних цілях” слід вважати трансформацією фразеологізму.
Виділяють 2 типи трансформацій ФО – семантичний і структурно-семантичний (поширення ФО, заміна компонента або компонентів, скорочення компонентного складу ФО, натяк, контамінація).
Найпоширеніші типи фразеолог. трансформації: 1) заміну одного або декількох лексичних компонентів ФО: як з козла кефіру; 2) розширення за рахунок введення додаткового компонента або компонентів: лисий як макогін – лисий як облизаний макогін, здоровий як кабан – здоровий як годований кабан; 3) скорочення або усічення ФО: ні бе, ні ме (ні ку-ку-рі-ку); 4) комбіновані зміни (контамінація): риби – хоч возами нагрібай (поєднання хоч возом вози та лопатою загрібати); Фразеологічна контамінація - схрещування в одному виразі двох або кількох фразеологічних одиниць.
У більшості ФО отримує додаткові відтінки значення. Головною причиною трансформації ФО є конкретизація їхнього значення, намагання пов`язати семантику, емоц і стильове знач. з конкр. умовами контексту”.
Трансформовані ФО є виразниками нац специфіки культури, мовної картини світу і потребою в найменуванні нових явищ.
Розрізняють узуальне вживання ФО (без змін їх елементів і структури) та оказіональне вживання ФО (з трансформацією складових елементів та структури). Під оказіональними (інд-авт) трансформаціями розуміємо творчу зміну семантики і структури ФО з певною стиліст. метою. Гол завдання - підсилення емотивної, контекстуальної виразності. В процесі постійного вживання ФО втрачає первинну експресивність; “оказіональне вживання – стилістичний прийом, який дозволяє надати ФО новизни, яскравості і реалізує їхні потенційні виразні якості”. Виступів Чередниченкових на районних та обласних нарадах щоразу ждуть, хто з радісним нетерпінням, а хто й з дрижаками під жижками (Гончар).