18. Культурно-національний компонент в українських фразеологізмах.

Фразеологізми – сукупність пишномовних нещирих фраз мови. Вони досліджуються в двох аспектах: когнітивному і лінгвокультурологічному. Саме ці аспекти дозволяють простежити культурно-національний код, установлення механізмів передачі знань, етносвідомість та відтворення у ній фраз.од. Культурно-нац компонент у фраз од можна простежити розглянувши класифікації. Л.Булаховський: існують ідіоматичні вирази і ФО. Ідіоми – своєрідні вирази з певних мов, що за своїм ужитком і змістом є цілісними, звичайно не можуть бути точно передані іншими мовами й при перекладі потребують спеціального добору відповідника зі схожим стилістичним забарвленням: красива як жаба (серб-хор), з пустого в порожнє, гарна як калина. В основу ідіом покладено концепт. ФО – розкладені щодо змісту, усталені в мові як матеріал широкої цитації (цитати, прислів’я, приказки).

Виноградов: зрощення (пекти раків, собаку з’їсти), єдності (прикусити язика), сполучення (уболівати душею/серцем).

З іншого джерела: У фразеологізмах відбив. зміст культури. Фр-зми форм. як віддзеркалення повсякденних побутових турбот, соц.. взаємовідносин людей, їх вірувань, звичаїв, обрядів, заклинань, формул ворожіння, побажань-клятв тощо. За кожним з подібних висловів — щоб тебе сира земля не прийняла (земля викидає із себе тіло померлого, котрий, за словами етнографа А. Онищука, "присягнув на фальш") — нац.. маркованість.

Новий напрям – етнофразеологія - у центрі якої перебувають вислови, пов'язані з традиційною народною культурою.

В. Коваль подав навіть короткий список східнослов'янських етнофразем (серед яких і 31 українська), у денотативній основі яких перебувають різні вияви культурно-національного світобачення: борону затягати "лестити кому-небудь" (вислів пов'язаний з ритуалом катання на бороні учасників різних, переважно весільних, обрядів), дати гарбуза. Відображ. Нац. картину світу, зокрема при називанні обрядів (топтати ряст), прикмет (переходити (кому) дорогу уповні, тобто з повними відрами), ворожіння (переливати хворобу на пса), повір'їв (зашити розум), побутових ситуацій (як мокре горить, пекти раки). Сюди належать вислови, у яких наявні компоненти: а) з нац-екстралінгвістичною семантикою: хата скраю, б) з нац символікою: (носитися) як дурень з писанкою, барвінок рвати "іти на побачення" в) з нац. власними іменами або їх похідними, а також псевдовласними іменами: баба Палажка [і баба Параска], вискочити як Пилип з конопель ґ) з архаїчними компонентами: закон брати, у закон уступати; д) з унікальними компонентами, які не зустрічаються поза ідіомами: на галай-балай, (дівчина) на виданні, за тридев'ять земель, витрішки ловити, давати відкоша;

Культ.нац. комп. семантики багатьох українських ФО пов'язаний ще й з такими рослинними реаліями, як калина, явір, тополя, дуб, верба, вишня, м'ята, рута, васильок, лобода, трава, зів 'яле листя та ін.

Одиниці мови, таким чином, особливо фразеологізми, самі будучи компонентом культури, одночасно виступають "як дзеркало народної культури, народної психології і філософії", зберігаючи інформацію про ментальність, в закодованій формі містять відомості про матеріальне життя й духовні орієнтири етносу.