5. Методи визначення попиту.

Методи визначення попиту товарів поділяються на:

1. Аналітичні методи – на нові товари;

2. Методи розкрупнення і нарощування – на існуючі товари

Методи розкрупнення передбачають визначення попиту фірми на основі аналізу загального ринкового попиту, до яких включені методи прямих і непрямих даних

Метод Прямих даних передбачає використання даних:

• про об’єми продаж в галузі чи на ринку,

• оцінки ринкового потенціалу,

• оцінки збутового потенціалу

Агрегатні методи (непрямі) передбачають використання даних від споживачів чи фінансових звітів для визначення загальних показників – ринкового потенціалу галузі в цілому на основі наявності вторинної інформації про ринковий потенціал по галузі. Звіти про об’єми покупок споживачами збираються слідуючими методами збору інформації: особисті інтерв’ю, телефонні чи поштові опроси. Цей метод передбачає визначення загального ринкового потенціалу на основі звітів про рівень продаж того чи іншого товару на окремих ринкових сегментах.

Попит можна виміряти на:

• шести різних рівнях товару (одиниця асортименту товару, категорія товару, асортимент товару, обсяг продаж компанії, обсяг продаж у галузі, загальний обсяг продаж);

• на п’яти просторових рівнях (споживач, область, країна, регіон, весь світ);

• трьох часових рівнях (короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий).

6. Ринок і комерційна діяльність посередницьких підприємств.

З переходом до ринкової економіки все більшого значення набувають комерційні відносини, активна діяльність оптових та роздрібних підприємств, посередників щодо доведення товарів до покупців (споживачів).

Комерційна діяльність торговельних підприємств - це комплекс взаємопов'язаних торгово-організаційних операцій, спрямованих на здійснення процесу купівлі-продажу товарів та надання торгових послуг з метою задоволення попиту цільових сегментів ринку та отримання прибутку.

Це така діяльність, яка дозволяє усім учасникам комерційного процесу успішно взаємодіяти з урахуванням взаємної вигоди на усіх етапах реалізації торговельних угод. Комерційна діяльність -невід'ємний чинник споживчого ринку, де відбувається обмін грошей на товари та товарів на гроші. Об'єктами комерційної діяльності на споживчому ринку є товари та послуги.

Комерційною діяльністю займаються торгові, торгово-закупівельні, торгово-посередницькі організації, торгово-виробничі підприємства, розподільчі холодильники, холодокомбінати, дрібнооптові та оптові продовольчі ринки, аукціони, товарні біржі, зовнішньоторговельні компанії, торгово-промислові палати.

Роздрібні торговельні операції здійснюються через магазини різних форматів, торгові центри (комплекси), магазини-склади, кіоски, павільйони, пересувну роздрібну торговельну мережу (автомагазини, лотки), на речових ринках, виставках-продажах, роздрібних продовольчих ринках.

Комерція (торгівля) відіграє значну роль у розвитку економічних процесів (рис. 1.1).

Головна функція торговельних підприємств - реалізація товарів, Цю функкцію можна розглядати у двох аспектах:

1) реалізація споживчої вартості, тобто доведення конкретного товару від виробника до покупця шляхом застосування таких технологічних операцій, як транспортування, приймання товарів за кількістю та якістю, зберігання, фасування, упаковка;

2) реалізація вартості товару, у результаті чого конкретний товар отримує визнання споживачів. У момент купівлі-продажу, тобто виконання розрахункових операцій відбувається зміна форми вартості та форми власності: товарна форма вартості обмінюється на грошову (Т - Г), а товар, що знаходився у кооперативній, приватній або іншій власності, переходить в особисту власність споживачів.

Основними принципами комерційної діяльності є:

• суворе дотримання чинного законодавства;

• забезпечення високої культури обслуговування покупців;

• прийняття ефективних комерційних рішень;

• економічна свобода та рівноправність торгових партнерів;

• сувора матеріальна та фінансова відповідальність сторін за виконання прийнятих зобов'язань;

• спроможність вміло управляти фінансами;

• максимально повне врахування інтересів та дій інших суб'єктів ринку, що необхідно з точки зору етики поведінки комерсантів для досягнення поставлених ними стратегічних цілей у комерції;

• вміння передбачати комерційні ризики та враховувати їх наслідки;

• націленість на досягнення кінцевого результату - прибутку;

• виявлення особистої ініціативи, що необхідно для формування ділових якостей комерсанта;

• виокремлення комерційних пріоритетів, що передбачає постійне вивчення та знання усіх деталей комерційної діяльності;

• активне використання маркетингових підходів у прийнятті комерційних рішень;

• мобільність комерції, що виявляється у своєчасному врахуванні вимог ринку.