Парасимпатична нервова система
Основна функція парасимпатичної нервової системи полягає у сповільненні скорочень серця, розширення деяких кровоносних судин (звуження коронарних судин), посилення секреції залоз, посилення перистальтики кишківника, звуження зіниць.
В парасимпатичній нервовій системі також виділяють центральні та периферійні відділи, передача збудження до ефекторнго органу здійснюється в основному по двонейронному шляху: прегангліонарний нейрон розташований у сірій речовині мозку, постгангліонарний винесений далеко на периферію.
Виділяють ряд відмінностей між симпатичною та парасимпатичною нервовою системами:
- центральні структури парасимпатичної нервової системи розміщені у трьох віддалених ділянках мозку, які до того ж розташовані далеко від симпатичного центра;
- парасимпатичні волокна інервують тільки певні ділянки тіла, які містять, крім того, волокна симпатичної та інтрамуральної нервової систем;
- прегангліонарні волокна парасимпатичної нервової системи є значно довшими ніж симпатичної нервової системи, а постгангліонарні нейрони розташовані поблизу або ж у товщі ефекторних органів.
Центральні відділи парасимпатичної нервової системи розташовані у середньому, довгастому мозку і у куприковому відділі спинного мозку. У середньому мозку центром парсимпатичної нервової ситеми є ядро, розташоване поблизу передніх горбів чоторигорбикового тіла на дні сильвієвого водопроводу.
Необхідно підкреслити, що найголовнішою ланкою чутливих шляхів парасимпатичної нервової системи є блукаючий нерв.
Отже, симпатична нервова система - це система тревоги або “захисту”, система мобілізації резервів, необхідна для взаємодії організму з середовищем, що забезпечується швидким включенням у реакцію багатьох органів і систем. Саме тому симпатичні ганглії розташовані далеко від інервуючих ними органів і характеризуються здатністю до мультиплікації імпульсів, що забезпечує швидку і поширену реалізацію впливу. Симпатичні імпульси активують діяльність мозку, мобілізують захисні реакції і процеси терморегуляції, механізми згортання крові, імунні реакції. Збудження симпатичної нервової системи - обов`язкова умова емоційного стану і напруження, вона також є початковим ланцюгом гормональних реакцій стресу.
На відміну від цього парасимпатична і метасимпатична нервова система забезпечують гомеостатичний стан організму.
Регуляція і кординація діяльності вегетативної нервової системи здійснюється за участю кори великих півкуль головного мозку. У гіпоталамусі розташовані ядра, які по-різному впливають на діяльність вегетативної нервової системи. Так велика кількість досліджень показала, що стимуляція задніх ядер гіпоталамуса супроводжується ефектами аналогічними подразненню симпатичної нервової системи. Стимуляція групи передніх ядер гіпоталамуса веде до подразнення парасимпатичної нервової системи.
В симпатичній нервовій системі передача збудження з прегангліонарних на постгангліонарні нейрони здійснюється в основному за допомогою медіатора ацетилхоліну, а на ефекторний орган - за допомогою норадреналіну. В парасимпатичній нервовій системі в обох ланцюгах передача збудження здійснюється за участю ацетилхоліна. В метасимпатичній нервовій системі взаємодіють обидва ці медіатори, а також в ефекторній частині ланцюга збудження може передаватись за участю сератоніна або й АТФ.
Центральна нервова система
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неперевірена
версія
Центральна Нервова Система людини
Центральна нервова система (ЦНС) — система органів, побудована з нервових клітин, яка координує функціонування та взаємозв'язок всіх інших органів та систем органів організму.
Загалом ЦНС поділяється на такі сім частин: півкулі мозку (ліва та права), проміжний мозок, середній мозок, мозочок, довгастий мозок, спинний мозок; при цьому перші шість частин об'єднуються під назвоюголовного мозку. Через всі ці структури проходить система порожнин, заповнених мозковою рідиною, або ліквором — мозкових шлуночків. Ці шлуночки походять від суцільного просвіту, що в ходіембріонального розвитку утворюється при змиканні первинною нервової пластинки в нервову трубку.
Довгастий мозок, міст та середній мозок разом називаються стовбуром головного мозку та оточують 4-й мозковий шлуночок (довгастий мозок та міст) та мозковий водогін (середній мозок). Проміжний мозок та півкулі разом називаються переднім мозком і включають в себе третій та бокові (лівий та правий) шлуночки відповідно. До 4-го шлуночку головного мозку приєднаний заповнений такою самою рідиною спинномозковий канал, що йде по всій довжині спинного мозку.
[ред.]Гістологія
Центральна нервова система утворена з нервової тканини, в ній розрізняють два основні типи клітин: власне нейрони та нейроглія. Перші виконують роль сприймання, переробки і подальшої передачі інформації. У нейроглії розрізняють чотири основних підтипи клітин, вони виконують роль підтримки життєздатності і функціонування нейронів.
[ред.]Література
Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
Соматична нервова система
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неперевірена версія
Соматична нервова система (від грецького soma, родовий відмінок somatos — тіло), частина нервової системи, що іннервує м'язи тіла; забезпечує сенсорні і моторні функції організму. Разом з вегетативною нервовою системою формую переферичну нервову систему.
Соматична система грає подвійну роль:
Збирає інформацію від органів відчуттів і направляє її в ЦНС
Передає сигнали від ЦНС скелетним м‘язам у відповідь на одержану інформацію, чим обумовлює рух.
У хребетних тварин до соматичних відносять поперечно-посмуговані м'язи скелета. Їх іннервують мотонейрони передніх рогів спинного мозку і деяких моторних ядер стовбурової частини головного мозку. Координована діяльність цих мотонейронів забезпечується прямими або опосередкованими (через інтернейрони) синаптичними впливами, що приходять від мотонейронів, сенсорних, або чутливих, нейронів, які отримують інформацію з м'язів та сухожиль (див. Пропріорецептори), а також з вищих моторних центрів розташованих на різних рівнях головного мозку (див. Пірамідна система,Екстрапірамідна система).
Ділення нервової системи на соматичну і вісцеральну (нутрощеву, вегетативну нервову систему), введене англійським фізіологом В. Х. Гаськеллом, вельми умовно.
Функції соматичної нервової системи:
Сприймае зовнішні подразнення
Забезпечує сенсорні і моторні функції
Збирає інформацію від органів чуття і передає до центральної нервової системи
Від ЦНС передає сигнали скелетним м'язам