4. Послуги фінансових установ з недержавного пенсійного забезпечення

Згідно з українським законодавством послуги з недержавного пенсій­ного забезпечення можуть надаватися такими фінансовими установами:

• недержавними пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів;

• страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інеалідності або смерті;

• банківськими установами шляхам укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощад­жень у межах суми, визначеної для відшкодування складів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Споживачами послуг з недержавного пенсійного забезпечення висту­пають фізичні особи - резиденти та нерезиденти, які здійснюють сплату пенсійних внесків самостійно або на користь яких сгшачз'ються пенсійні внески до пенсійного фонду, страхової організації чи на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи в рахунок забезпечення майбутніх недержавних пенсійних виплат. Одержання послуг з недер­жавного пенсійного забезпечення створює можливість для їх споживачів зберегти звичний матеріальний рівень життя у разі виходу на пенсію, втрати працездатності, здоров’я або настання інвалідності. У випадку смерті таких осіб фінансові установи здійснюють належні виплати на користь їх спадкоємців (інших осіб, що зазначені в договорі).

Спеціалізованими фінансовими посередниками, що займаються виключно наданням послуг з недержавного пенсійного забезпечення, є недержавні пенсійні фонди, які можуть функціонувати як відкриті, корпоративні та професійні.

Вкладниками недержавного пенсійного фонду можуть бути:

^ сам учасник особисто, який сплачує пенсійні внески на свою користь; ^ родичі учасника фонду, а саме дружина, чоловік, батьки, діти;

^ роботодавець, у якого працює учасник фонду;

^ професійне об’єднання, членом якого є учасник фонду

Для здійснення своєї професійної діяльності недержавний пенсійний фонд укладає договори з іншими фінансовими установами:

професійним адміністратором щодо провадження діяльності з адміністрування фонду;

компанією з управління активами

зберігачем

Вони за винагороду надають недержавному пенсійному фонду фінансові послуги з адміністрування фонду, зберігання та управління його активами. Послуга з адміністру­вання пенсійного фонду та управління його активами за умови виконання вимог законодавства може надавати одна фінансова установа.

Адміністратор пенсійного фонду здійснює персоніфікований облік учасників пенсійного фонду, укладає пенсійні контракти від імені фонду та контролює їх дотримання, організує приймання пенсійних внесків, обчислює розмір пенсійних виплат учасникам фонду та забезпечує їх виплату, надає розпорядження зберігачу щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат фонду, веде бухгалтерський облік, складає та подає відповідним державним органам фінансову звітність тощо.

Послуги професійного адміністратора підлягають оплаті у грошовій формі за тарифами, що є визначеними у договорі про адміністрування пенсійного фонду. Розмір граничних тарифів за такий вид послуг встановлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

За рахунок акумулювання внесків учасників пенсійний фонд формує свої активи, що включають грошові кошти, цінні папери та інші активи, передбачені законодавством. Пенсійні активи у цінних паперах можуть містити державні цінні папери, акції та облігації українських емітентів, що пройшли лістинг та перебувають в обігу на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, за умови, що обсяги торгівлі на них є не меншими за 25 % від загального обсягу торгівлі на фондовому ринку України, боргові цінні папери іноземних емітентів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав або у випадку присвоєння їм відповідного інвестиційного рейтишу, акції іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фінансових ригках та пройшли лістинг на одній із таких фондових бірж, як Ньго-Йоркська, Лондонська, Токійська. Франкфуртська або у торговельно-інформаційній системі НАСДАК.

Пенсійні активи фонду не можуть включати цінні папери пов 'язаних з фондом осіб, фондові цінності, що не пройшли допуск до обороту на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, векселі, похідні цінні папери та цінні папери інститутів спільного інвестування.

Пенсійні активи, що накопичуються фондом, можуть бути використані виключно на цілі інвестування або для виконання зобов’язань фонду перед його учасниками та для здійснення пенсійних виплат.

Інвестиційні операції з пенсійними активами забезпечують недер­жавному пенсійному фонду одержання прибутку, що підлягає розподілу між учасниками фонду. Розподіл прибутку між учасниками фонду здійснюється пропорційно сумам, відображеним на їх індивідуальних пенсійних рахунках на дату здійснення розподілу, і обліковується адміністратором на індивідуальних пенсійних рахунках.

Видача ліцензії на провадження діяльності з управління активами недержавного пенсійного фонду здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за умови, що оплачений статутний капітал компанії з управління активами становить суму, не меншу за 300 тис. євро, а професійного адміністратора - суму, не меншу за 500 тис. євро за офіційним обмінним курсом НБУ на дату ліцензування.

Законодавством України визначені загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійних фондів. Зокрема особа, що здійснює управління активами пенсійного фонду не має права:

1. формувати пенсійні активи за рахунок кредитних коштів;

2. надавати майнові гарантії, забезпечені пенсійними активами;

3. укладати угоди купівлі-продажу пенсійних активів з обов’язковою умовою зворотного викупу;

4. тримати на банківських депозитних рахунках більш ніж 40% загальної вартості пенсійних активів фонду, при цьому в зобов’язаннях одного банку не більш ніж 10 % загальної вартості активів;

7. вкладати в акції або облігації українських емітентів більш ніж 40 % загальної вартості пенсійних активів;

8. інвестувати в об’єкти нерухомості та банківські метали більш 10 % загальної вартості пенсійних активів тощо.

За надання послуг з управління активами пенсійного фонду фінан­совій установі сплачується грошова, винагорода, розмір якої встановлю­ється у відсотках до чистої вартості активів фонду і фіксується у договорі про управління активами пенсійного фонду. Граничні розміри такої винагороди встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Держфінпослуг.

Зберігання та обслуговування руху активів недержавного пенсійного фонду здійснює банківська установа, яка має ліцензію на провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів. При здійсненні зазначеного виду діяльності банківська установа не може безпосередньо управляти активами створеного нею корпоративного пенсійного фонду та бути кредитором адміністратора пенсійного фонду або особи, що здійснює управління його активами.

Зберігачу забороняється надавати послуги торговця цінними паперами пенсійному фонду, з яким він уклав угоду про обслуговування, та використовувати активи пенсійного фонду як кредитні ресурси.

Обов’язками банку - зберігача пенсійного фонду є: відкриття та ведення рахунків пенсійного фонду;

^ приймання, передавання, облік та забезпечення зберігання цінних паперів, що належать фонду;

перевірка підрахунку чистої вартості активів пенсійного фонду і чистої вартості одиниці пенсійних внесків, здійсненого адмі­ністратором та особою, що проводить діяльність з управління активами фонду;

виконання розпоряджень адміністратора гцодо перерахування пенсійних коштів;

виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування грошових коштів для оплати послуг адміністратора, зберігача, винагороди особі, що здійснює діяльність з управління активами пенсійного фонду, оплати послуг осіб, що надають пенсійному фонду

Збитки, які виникли внаслідок невиконання або неналежного вико­нання зберігачем функцій щодо обслуговування пенсійного фонду, підля­гають відшкодуванню за рахунок власного майна зберігача.

Тарифи за надання послуг зберігача пенсійного фонду обчислюються як відсоток від вартості активів пенсійного фонду, що знаходяться на зберіганні, і можуть встановлюватись як за виконання договору в цілому, гак і за виконання окремої операції (операцій). Сумарний розмір винагороди за рік, сплаченої за рахунок пенсійних активів зберігачу, не може перевищувати 0,5 % від середньорічної вартості активів пенсійного фонду, які знаходяться на зберіганні у зберігача.

Пенсійні виплати учасникам фонду здійснюються при досягненні ними пенсійного віку, визнання учасника фонду інвалідом, виїзду учасника фонду на постійне проживання за кордон або у випадку його смерті. Розмір пенсійних виплат залежить від сум пенсійних коштів, нагромаджених на рахунку, тривалості здійснення виплат та формули розрахунку величини пенсії. Методика обчислення сум пенсійних виплат, що здійснюються недержавними пенсійними фондами, затверджена Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Основними видами пенсійних виплат є:

> одноразова пенсійна виплата;

пенсія на визначений строк;

довічна пенсія.

Одноразова пенсійна виплата здійснюється у випадку критичного стану здоров’я чи настання інвалідності учасника фонду або виїзду його на постійне місце проживання за кордон, виходячи із суми коштів, нагромаджених на індивідуальному пенсійному рахунку.

Пенсія на визначений строк виплачується учаснику пенсійного фонду протягом установленого терміну, але не менш ніж на протязі 10 років після досягнення ним пенсійного віку.

Довічна пенсія виплачується за договорами страхування довічної пенсії. Учасники недержавних пенсійних фондів за рахунок нагромад­жених на особових рахунках пенсійних коштів можуть одержувати довічні пенсії. Механізм страхування довічної пенсії передбачає здійснення пенсійних виплат за рахунок коштів, що нагромаджені на пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді або на пенсійному депозитному рахунку в банківській установі.