- •1. Сутність та співвідношення понять “операції”, “вир-во”, “операційний мен-т”.
- •2. Місце ос в структурі організації.
- •3. Зміст операційного мен-ту
- •5.Операційний мен-т як різновид функціонального мен-ту.
- •9. Загальна характеристика операційного мен-ту як виду практичної діял-ті.
- •10. Загальна характеристика ом як навчальної дисципліни.
- •12. Метологічні основи вивчення дисципліни - системний підхід.
- •13. Методологічні основи вивчення дисципліни – концепція життєвих циклів.
- •14. Еволюція теорії упр-ня операціями.
- •15. Еволюція практики упр-ня операціями.
- •16. Сучасна концепція управляння операціями.
- •17. Сучасні принципи.
- •18. Цілі та задачі упр-ня операціями.
- •19. Функції та методи упр-ня операціями.
- •20. Система упр-ня операційною діял-тю.
- •21. Функції апарата упр-ня вир-вом.
- •22. Операційна функція організації.
- •23. Входи і виходи операційної системи.
- •24. Складові елементи операційної системи.
- •25. Структура операційної системи.
- •26. Види виробничої структури.
- •27.Зовнішнє оточення ос.
- •28. Моделі зовнішнього оточення ос.
- •29. Види взаємодії між ос та її зовнішнім оточенням.
- •30. Інформаційні та матеріальні потоки в ос.
- •31. Характеристики та властивості ос.
- •32. Види операційних систем.
- •33. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.
- •36. Типи корисності.
- •37. Ресурси, що споживаються в од. Критичний ресурс.
- •38. Результати операційної діял-ті.
- •39. Продукти як кінцевий результат операційної діял-ті.
- •40. Життєвий цикл продукту.
- •41. Проектування продукту.
- •43. Вимоги до якості продукції, до якості сервісу.
- •44. Складові операційного процесу.
- •45. Види операційних процесів.
- •46. Технологія як домінанта операційного процесу.
- •47. Автоматизація та гнучкі виробничі технології.
- •53. Стратегічні рішення в сфері операцій.
- •54. Виробнича стратегія – сутність та складові.
- •55. Необхідність розробки та узгодження виробничої стратегії з іншими стратегіями організації.
- •58. Базові концепції проектування операційної системи.
- •Процесу проек-тування операційної системи.
- •60. Потужність операційної системи.
- •61. Вибір варіанта технології виробничого процесу.
- •62. Проектування виробничого процесу.
- •63. Організація виробничого процесу в просторі.
- •64. Організація виробничого процесу в часі.
- •66. Непотоковий метод організації вир-ва.
- •67. Визначення місця розташування ос.
- •68. Вибір устаткування та варіантів його розміщення.
- •70. Проектування робіт – сутність та основні моделі.
- •71. Управління процесами проектування та створення операційної системи.
- •73. Проектний мен-т як інструмент упр-ня процесами проектування та створення операційної системи.
- •74. Сутність сітьового планування та упр-ня (спу).
- •75. Сфери застосування спу в управлінні операціями.
- •76. Метод перт та метод «критичного шляху».
- •77. Основні елементи сітьового графіка.
- •78. Часові параметри сітьового графіка включають в себе:
- •1.Параметри подій
- •2. Параметри робіт
- •3. Параметри шляху
- •79. Процес формування сітьового графіка розробки та реалізації проекта. Процес форм-ня сітьового графіка
- •80. Мета та напрямки аналізу сітьового графіку.
- •81.Способи оптимізації сітьового графіка.
- •83. Ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі
- •85. Стратегічний, тактичний, оперативний рівень упр-ня операціями
- •86. Система планування операційної діял-ті; сфери, що охоплюються плануванням
- •87. Принципи, види та методи планування вир-ва (операцій)
- •88. Взаємозв'язок між стратегічним, тактичним та оперативним плануванням операцій
- •89. Агреговане планування. "Чисті стратегії" в агрегованому плануванні вир-ва
- •90. Виробнича програма - склад, процес формування та послідовність розробки споріднених планів
- •92. Види систем оперативного планування.
- •93. Оперативне упр-ня одиничного типу вир-ва
- •94. Оперативне упр-ня серійного типу вир-ва
- •Розрахунок заділів
- •Розробка виробничих програм цехам і дільницям
- •95. Масовий тип вир-ва.
- •Розробка виробничих програм по цехам та дільницям
- •96. Диспетчирізація вир-ва.
- •98. Склад підсистем, що забезпечують стабільне функціонування операційної системи.
- •99. Виробнича інфраструктура.
- •104. Поняття та види запасів.
- •105. Система контролю запасів «з фіксованою періодичністю замовлення».
- •106. Система контролю запасів «з фіксованим розміром замовлення».
- •111. Сутність поняття “якість”.
- •112. Еволюція поняття якості
- •Еволюція визначення якості
- •113. Показники якості продукції.
- •114. Види контролю якості.
- •Класифікація видів контролю якості продукції за ознаками
- •115. Статистичні методи контролю якості продукції.
- •116. Статистичні методи контролю якості процесів.
- •118. Складові продуктивності операційної діял-ті
- •119. Методи оцінки продуктивності
- •120. Шляхи підвищення продуктивності операційної діял-ті
- •Модель “Ідеального кола продуктивності”
- •121. Сучасна концепція упр-ня продуктивністю операційної системи.
- •122. Якість продукції та продуктивність вир-ва, як ключові чинники забезпечення конкурентоспроможності організації
- •124. Чинники, що визначають необхідність ревізії виробничої стратегії.
- •126. Організація та планування підготовки вир-ва нової продукції.
- •129. Мета та завдання діял-ті операційного менеджера
- •130. Зміст, характер та специфічні риси праці операційного менеджера
- •1. Сутність та співвідношення понять “операції”, “вир-во”, “операційний мен-т”.
- •2. Місце ос в структурі організації.
115. Статистичні методи контролю якості продукції.
Висновки про рівень якості робляться не по сукупності, а по вибірці. Забезпечуються мінімізація витрат, можливість помітити дефекти ще на стадії вир-ва. З підконтрольної партії перевірці піддається лише деяка частина - вибірка. Контрольний норматив - це кількісна або якісна характеристика припустимих або неприпустимих дефектів у вибірці.
Основною характеристикою партії виробів по альтернативній ознаці є генеральна частка дефектних виробів. Q = D/N, де D - число дефектних виробів у партії обсягом N виробів. У практику статистичного контролю генеральна частка q невідома і її варто оцінити за результатами контролю випадкової вибірки обсягом n виробів, із котрих m дефектних.
Розрізняють такі види планів статистичного контролю партії продукції по альтернативній ознаці:
одноступінчаті плани, відповідно до яких, якщо серед n випадково відібраних виробів число дефектних m виявиться не більше приймального числа С, то партія приймається; у противному випадку партія бракується;
двохступінчаті плани, відповідно до яких, якщо серед n1 випадково відібраних виробів число дефектних m1 виявиться не більше приймального числа C1, то партія приймається; якщо m1<=d1, де d1 - бракувальне число, то партія бракується. Якщо ні, то приймається рішення про узяття другої вибірки обсягом n2. Тоді, якщо сумарне число виробів у двох вибірках (m1 + m2) <= C2, те партія приймається, у противному випадку партія бракується за даними двох вибірок;
багатоступінчасті плани є логічним продовженням двохступінчатих.
послідовний контроль, при якому рішення про контрольовану партію приймається після оцінки якості вибірок, загальне число котрих заздалегідь не встановлене і визначається в процесі який за результатами попередніх вибірок.
Одноступінчаті плани простіше в змісті організації контролю на вир-ві. Двохступінчаті, багатоступінчасті і послідовні плани контролю забезпечують при тому ж обсязі вибірки велику точність прийнятих рішень, але вони більш складні в організаційному плані.
Задача вибіркового приймального контролю фактично зводиться до статистичної перевірки гіпотези про те, що частка дефектних виробів q у партії дорівнює припустимому розміру qo.
116. Статистичні методи контролю якості процесів.
Статистичний контроль якості процесів контролює якість процесів і забезпечує якість продукції.
Причини порушення ТП: - випадкові - невипадкові
При аналізі невипадкових причин застосовується причинно-наслідкова діаграма, яка інтерпретує якість як результат дії факторів 4М: матеріали, люди, машини та методи (“Риба Ісікави”).
Контрольні карти. 1. Контрольні ка-рти середніх арифметичних 2. Конт-рольні карти розмахів. Застосовують-ся показники: μ – середнє значення σ – стандартне відхилення n – обсяг вибірки. Якщо μ та σ не визначені, їх можна визначити емпірично.
Контрольні карти середніх арифме-тичних виконуються робітником. Вида-ються зразки карт, при неспівпаданні отриманих значень зі зразками реєст-рується відхилення від норми. Конт-рольні карти розмахів використову-ються разом з картами середніх ари-фметичних. Показують, якою є мінли-вість технологічного процесу. Буду-ються, виходячи з параметрів розпо-ділу імовірностей розмаху вибірок, отриманих з нормальним розподілом - dn, rw, ra. Визначаються по таблицях і по обсягу вибірки n.
117. Система упр-ня якістю “TQM Система TQM -це документована фо-рмалізована система якості, яка вста-новлює відп-ть та повноваження, а також взаємодію у галузі якості всього керівництва підприємства.
Всеосяжне упр-ня якістю (TQM - Total Quality Management) – це кон-цепція, що передбачає всеосяжне ці-леспрямоване та гарно скоординова-не застосування систем та методів уп-р-ня якістю в усіх сферах діял-ті від досліджень і розробок до післяпрода-жного обслуговування за участю кері-вництва та службовців усіх рівнів та при раціональному використанні тех-нічних можливостей. TQM включає:
- контроль в процесі розробки нової продукції; - вхідний контроль матеріа-лів; - контроль готової продукції; - кон-троль виробничого процесу; - аналіз спеціальних процесів (спеціальні дос-лідження в галузі якості); - контроль апаратури, що дає інформацію про якість продукції; - навчання методам забезпечення якості, підвищення ква-ліфікації персоналу; - гарантійне обс-луговування; - координація робіт в га-лузі якості; - спільна робота по якості з постачальниками; - роботу гуртків яко-сті; - упр-ня людським фактором; -уча-сть у національних кампаніях з якості; - розробку політики у галузі якості; - покладання відповідальності за діял-ть в галузі якості на найвище керівн-во.
Ефективність всеосяжного упр-ня якістю залежить від трьох ключових факторів: 1. вища посадова особа на підприємстві енергійно виступає за підвищення якості; 2. інвестиції вкла-даються не в обладнання, а в людей; 3. організаційні структури перетворю-ються або створюються спеціально під всеосяжне упр-ня якістю. На про-цес впровадження всеосяж-ного упр-ня якістю істотно впливає тиск ринку.
