10. Загальна характеристика ом як навчальної дисципліни.

Курс ОМ входить до складу нормативних дисциплін в учбових планах підготовки магістрів ділового адміністрування за більшістю програм, оскільки знання сутності упр-ня операційною діял-тю (ОД) організації є однією з необхідних умов підготовки висококваліфікованого фахівця в галузі мен-ту.

ОМ зводиться до координації ресурсів організації, необхідної для забезпечення вир-ва деяких товарів і надання певних послуг. Як і інші методи упр-ня, виробниче і оперативне упр-ня включає в себе важливі функції – планування, організаційну роботу, керівництво, контроль. Крім цього управляючий вир-вом та поточними операціями повинен слідкувати за створенням товарів та послуг.

Виробниче і оперативне упр-ня, подібно до всіх інших методів упр-ня, потребує, щоб передчасно були точно відмічені цілі компанії, розроблена стратегія для досягнення цих цілей, а також визначені стандарти, з якими будуть зіставлятися результати виробничої діял-ті. Це потрібен виконувати операційний менеджер, а саме менеджер виробничої діял-ті. А для цього він повинен знати основи курсу “Операційний мен-т” і вміти застосовувати ці знання на практиці.

Предметом курсу ОМ є вивчення принципів, закономірностей, специфічних аспектів упр-ня виробничою або операційною діял-тю (ОД) організації.

12. Метологічні основи вивчення дисципліни - системний підхід.

Системний підхід передбачає досл-ня усіх складових операц. мен-ту у взаємозв’язку і взаємовпливу з ме-тою розуміння їх структури, орг-ї то-що, виявлення закономірностей роз-витку і вдосконалення методів упр-ня.

В основу системн підходу як методу наукового дослідження покладено по-няття системи. Під системою розу-міється сукупність взаємопов’язаних в єдине ціле елементів, направлених на досягнення конкретної мети. Елемент системи – це об’єкт, яви-ще або процес, який є частиною ціло-го і який при такому розгляданні не треба роз’єднувати на складові частини.

З наведених визначень системи та елемента системи можливо зробити наступні висновки:

1. будь-яка система складається з двох або більше елементів;

2. елементи системи мають характерні лише для себе якості (тільки тоді їх можна відрізнити від інших елементів);

3. між елементами системи існу-ють зв’язки, за допомогою яких елементи системи впливають одне на одного;

4. система має свою часову визначеність тобто її склад можна визначити у кожний даний момент часу;

5. система має свою просторову визначеність, тобто будь-яка система має свої межі; це означає, що система має своє зовнішнє середовище, з яким вона певним чином пов’язана..

Структура системи – це сукупність та характер зв’язків між її елементами. З наведених визначень системи, елемента системи та структури системи можна зробити наступні висновки:

1. будь-які реальні або абстрактні об’єкти, явища і процеси можна представити як системи;

2. будь-яку систему можна розглядати також і як елемент іншої системи більш високого рівня.

Існування і функціонування систем зумовлено рядом закономірностей: цілісністю; інтегративністю; комунікативністю; ієрархічністю; здійснюваностю тощо.

Операційна система організації відноситься до класу економічних систем, які мають ряд характеристик. До цих характеристик відносяться такі: нестаціонарність окремих параметрів системи; унікальність поведінки системи в конкретних умовах; спроможність змінювати свою структуру і формувати варіанти поведінки; спроможність протистояти ентропійним тенденціям; спроможність пристосовуватись до змін зовнішнього середовища; здатність і прагнення до цілевстановлення, тобто спроможність до формування цілей всередині системи.

Ці особливості визначають конкретні форми організації вир-ва, які відрізняються одна від одної переважно характером зв’язків між елементами системи.