89. Агреговане планування. "Чисті стратегії" в агрегованому плануванні вир-ва

Агреговане планування базується на розробці прогнозу попиту на продукцію, на певний проміжок часу - період від 6 до18 місяців, в середньому на рік. Агреговане планування містить інформацію про обсяг сукупного попиту на продукцію за визначений період, та дані щодо розподілу попиту по місяцях в рамках періоду. Агреговане планування застосовується в обмеженій кількості ситуацій: коли підприємство діє не по конкретному замовленню, а само займається і вир-вом і реалізацією продукції на вільному ринку. Ця модель є ефективною коли попит на продукцію циклічно коливається протягом року або обраного періоду.

Існує 2 варіанта планування рівня вир-ва на підприємстві:

1. постійний рівень вир-ва кожного місяця, не зважаючи на зміни попиту. Він встановлюється на різних рівнях, наприклад: на рівні середньорічного попиту (перевага - ОС функціонує стабільно); на рівні мінімального попиту (перевага - гарантія реалізації всієї продукції, недолік - втрати продажу); на рівні максимального попиту (недолік - нереалізація всієї продукції);

2. вир-во точно відповідає обсягам попиту в кожному місяці - присутня нестабільність функціонування: від завантаження виробничих потужностей та понаднормових годин, до простоїв. Основна ідея агрегованого планування полягає в виборі оптимальної, за критерієм мінімуму сукупних додаткових витрат, чистої або комбінованої операційної стратегії, і формуванні на її базі плану вир-ва на визначений період. Чиста стратегія передбачає зміну у часі тільки однієї змінної, наприклад, рівня використання праці.

Чисті стратегії в агрегованому плануванні вир-ва бувають:

- з постійним обсягом вир-ва, та з постійною чисельністю персоналу;

- зі змінним обсягом вир-ва, та з постійною чисельністю персоналу;

- зі змінним обсягом вир-ва, та зі змінною чисельністю персоналу.

Види чистих стратегій:

- пасивні стратегії: упр-ня рівнем запасів (заділів); зміна чисельності працівників шляхом найму та звільнення; зміна темпів вир-ва шляхом використання понаднормового часу та часових простоїв; субпідряд; використання тимчасово найнятих працівників;

- активні стратегії: вплив на попит; затримка виконання замовлення в період високого попиту; вир-во різносезонних виробів.

90. Виробнича програма - склад, процес формування та послідовність розробки споріднених планів

Виробнича програма - головний розділ перспективного та річного бізнес-плану розвитку підприємства, в якому визначається об'єм виготовлення та випуску продукції за номенклатурою, асортиментом та якістю в натуральному та вартісному вираженні. Виробнича програма відображає основні напрямки та задачі розвитку підприємства у плановому періоді, виробничо-господарські зв'язки з іншими підприємствами, профіль та ступінь спеціалізації та комбінування вир-ва. Основні розділи виробничої програми для підприємств, зайнятих вир-вом матеріального продукту:

- план по вир-ву товарної (валової) продукції;

- план випуску продукції на експорт;

- план по підвищенню якості продукції;

- план реалізації продукції.

При розробці виробничої програми та споріднених планів, користуються одним з двох підходів:

1 підхід: планування виробничої програми та споріднених планів здійснюється на основі зовнішніх потреб та можливостей, тобто маркетинг привалює над вир-вом. Послідовність: маркетингові дослідження, операційний комплекс дій, складання плану по збуту, складання плану вир-ва, складання плану матеріально-технічного постачання, складання плану по виробничих потужностях, по трудовим ресурсам, по реконструкції, по ремонту та ін.

2 підхід: планування виробничої програми та споріднених планів здійснюється на основі внутрішніх потреб та можливостей, тобто вир-во привалює над маркетингом. Послідовність: аналіз виробничих можливостей, складання плану по збуту та ін. Застосовується підприємствами-монополістами. Цей підхід популярний у Японії.

91. Оперативне упр-ня операційною діял-тю.

Під системою оперативного упр-ня вир-вом треба розуміти єдину і взаємо обумовлену сукупність методів організації, планування, обліку, аналізу і регулювання ходу вир-ва з метою забезпечення комплексного та своєчасного виконання плану поставок продукції при накращому використанні існуючих ресурсів

Оперативне упр-ня вир-вом має на меті забезпечення чіткого виконання заданого плану випуску продукції за кількістю кожної номенклатури і в за-даний час на основі раціонального ви-користання виробничих ресурсів, а та-кож за допомогою виявлення і мобілі-зації внутрішніх резервів. Для реаліза-ції мети підсистема оперативного упр-ня вир-вом вирішує завдання, що по-лягає у забезпеченні ритмічної діял-ті переробної підсистеми в ефективному перетворенні ресурсів у кінцевий продукт ( товари, послуги) для задоволення потреб споживачів.

Зміст ОУ вир-вом полягає: у визначенні місця ( цех, дільниця, робоче місце) і часу (квартал, місяць, декада, зміна) виготовлення виробів; в обліку фактичного часу виробничого процесу; установленні відхилень від виробничого процесу; у регулюванні ходу вир-ва для ліквідації наслідків відхилень і забезпеченні своєчасного виконання основних завдань оперативного упр-ня

Розглядаючи системи оперативного упр-ня вир-вом треба знати загальни-ми вимогами що до їх висуваються. Такими вимогами є: наукова обгрунтованість, оптимальність управлінських рішень, точність та оперативність управлінських рішень.

Розрізняють три рівні оперативного планування: міжцеховий (заводський), внутрішньоцеховий, дільничний

За характером методів, які використовуються, планові роботи поділяються на три послідовні етапи:

ОУ являє собою складну організа-ційно-планову систему, в яку входять такі підсистеми як функціональна, по-елементна, організаційна Складовими елементами ОУ називають її взаємо-пов’язані функції: планування, облік, контроль, аналіз та регулювання. Центральною ланкою всієї системи оперативного упр-ня вир-вом є оперативно-виробниче планування. А чотири останні часто об’єднують в систему оперативного контролю, яку ще називають диспетчеризації.