- •1. Сутність та співвідношення понять “операції”, “вир-во”, “операційний мен-т”.
- •2. Місце ос в структурі організації.
- •3. Зміст операційного мен-ту
- •5.Операційний мен-т як різновид функціонального мен-ту.
- •9. Загальна характеристика операційного мен-ту як виду практичної діял-ті.
- •10. Загальна характеристика ом як навчальної дисципліни.
- •12. Метологічні основи вивчення дисципліни - системний підхід.
- •13. Методологічні основи вивчення дисципліни – концепція життєвих циклів.
- •14. Еволюція теорії упр-ня операціями.
- •15. Еволюція практики упр-ня операціями.
- •16. Сучасна концепція управляння операціями.
- •17. Сучасні принципи.
- •18. Цілі та задачі упр-ня операціями.
- •19. Функції та методи упр-ня операціями.
- •20. Система упр-ня операційною діял-тю.
- •21. Функції апарата упр-ня вир-вом.
- •22. Операційна функція організації.
- •23. Входи і виходи операційної системи.
- •24. Складові елементи операційної системи.
- •25. Структура операційної системи.
- •26. Види виробничої структури.
- •27.Зовнішнє оточення ос.
- •28. Моделі зовнішнього оточення ос.
- •29. Види взаємодії між ос та її зовнішнім оточенням.
- •30. Інформаційні та матеріальні потоки в ос.
- •31. Характеристики та властивості ос.
- •32. Види операційних систем.
- •33. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.
- •36. Типи корисності.
- •37. Ресурси, що споживаються в од. Критичний ресурс.
- •38. Результати операційної діял-ті.
- •39. Продукти як кінцевий результат операційної діял-ті.
- •40. Життєвий цикл продукту.
- •41. Проектування продукту.
- •43. Вимоги до якості продукції, до якості сервісу.
- •44. Складові операційного процесу.
- •45. Види операційних процесів.
- •46. Технологія як домінанта операційного процесу.
- •47. Автоматизація та гнучкі виробничі технології.
- •53. Стратегічні рішення в сфері операцій.
- •54. Виробнича стратегія – сутність та складові.
- •55. Необхідність розробки та узгодження виробничої стратегії з іншими стратегіями організації.
- •58. Базові концепції проектування операційної системи.
- •Процесу проек-тування операційної системи.
- •60. Потужність операційної системи.
- •61. Вибір варіанта технології виробничого процесу.
- •62. Проектування виробничого процесу.
- •63. Організація виробничого процесу в просторі.
- •64. Організація виробничого процесу в часі.
- •66. Непотоковий метод організації вир-ва.
- •67. Визначення місця розташування ос.
- •68. Вибір устаткування та варіантів його розміщення.
- •70. Проектування робіт – сутність та основні моделі.
- •71. Управління процесами проектування та створення операційної системи.
- •73. Проектний мен-т як інструмент упр-ня процесами проектування та створення операційної системи.
- •74. Сутність сітьового планування та упр-ня (спу).
- •75. Сфери застосування спу в управлінні операціями.
- •76. Метод перт та метод «критичного шляху».
- •77. Основні елементи сітьового графіка.
- •78. Часові параметри сітьового графіка включають в себе:
- •1.Параметри подій
- •2. Параметри робіт
- •3. Параметри шляху
- •79. Процес формування сітьового графіка розробки та реалізації проекта. Процес форм-ня сітьового графіка
- •80. Мета та напрямки аналізу сітьового графіку.
- •81.Способи оптимізації сітьового графіка.
- •83. Ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі
- •85. Стратегічний, тактичний, оперативний рівень упр-ня операціями
- •86. Система планування операційної діял-ті; сфери, що охоплюються плануванням
- •87. Принципи, види та методи планування вир-ва (операцій)
- •88. Взаємозв'язок між стратегічним, тактичним та оперативним плануванням операцій
- •89. Агреговане планування. "Чисті стратегії" в агрегованому плануванні вир-ва
- •90. Виробнича програма - склад, процес формування та послідовність розробки споріднених планів
- •92. Види систем оперативного планування.
- •93. Оперативне упр-ня одиничного типу вир-ва
- •94. Оперативне упр-ня серійного типу вир-ва
- •Розрахунок заділів
- •Розробка виробничих програм цехам і дільницям
- •95. Масовий тип вир-ва.
- •Розробка виробничих програм по цехам та дільницям
- •96. Диспетчирізація вир-ва.
- •98. Склад підсистем, що забезпечують стабільне функціонування операційної системи.
- •99. Виробнича інфраструктура.
- •104. Поняття та види запасів.
- •105. Система контролю запасів «з фіксованою періодичністю замовлення».
- •106. Система контролю запасів «з фіксованим розміром замовлення».
- •111. Сутність поняття “якість”.
- •112. Еволюція поняття якості
- •Еволюція визначення якості
- •113. Показники якості продукції.
- •114. Види контролю якості.
- •Класифікація видів контролю якості продукції за ознаками
- •115. Статистичні методи контролю якості продукції.
- •116. Статистичні методи контролю якості процесів.
- •118. Складові продуктивності операційної діял-ті
- •119. Методи оцінки продуктивності
- •120. Шляхи підвищення продуктивності операційної діял-ті
- •Модель “Ідеального кола продуктивності”
- •121. Сучасна концепція упр-ня продуктивністю операційної системи.
- •122. Якість продукції та продуктивність вир-ва, як ключові чинники забезпечення конкурентоспроможності організації
- •124. Чинники, що визначають необхідність ревізії виробничої стратегії.
- •126. Організація та планування підготовки вир-ва нової продукції.
- •129. Мета та завдання діял-ті операційного менеджера
- •130. Зміст, характер та специфічні риси праці операційного менеджера
- •1. Сутність та співвідношення понять “операції”, “вир-во”, “операційний мен-т”.
- •2. Місце ос в структурі організації.
78. Часові параметри сітьового графіка включають в себе:
1.Параметри подій
а) найраніший термін звершення події – визначається тривалістю мак-симального шляху, що передує цій події. Якщо подія j має декілька попе-редніх шляхів, а отже, декілька попе-редніх подій i, то найранніший термін звершення події j зручно знаходити по формулі: tp(j) = max (tp(i) + t(i,j))
б) найпізніший термін звершення події: Якщо подія i має декілька наступних шляхів, а отже, декілька наступних подій j, то найпізніший термін звершення події i зручно знаходити за формулою: tп(і) = max (tп(j) + t(i,j))
в) резерв часу події визначається як різниця між найпізнішим та найраннішим термінами її звершення: R(i) = tп(і) - tp(i)
Резерв часу події показує, на який припустимий період часу можна зат-римати настання цієї події, не викли-каючи при цьому збільшення терміну виконання комплексу робіт. Події з “0” резервами часу лежать на критичному шляху (але їх може бути декілька).
2. Параметри робіт
а) найранніший термін початку роботи: tp. поч.(i,j) = tp(i)
б) найранніший термін завершення роботи: tp. завер.(i,j) = tp. поч.(i,j) + t(i,j)
в) найпізніший термін завершення роботи: tп. завер.(i,j) = tп(j)
г) найпізніший термін початку роботи: tп. поч.(i,j) = tп. завер.(i,j) - t(i,j)
д) резерв часу. Повний резерв часу показує, на скільки можна збільшити час виконання роботи, при умові, що термін завершення всього комплексу робіт не зміниться. Rповн.(i,j) = tп. завер.(i,j) - tp. поч.(i,j) - t(i,j), або: Rповн.(i,j) = tп(j) - tp(i) - t(i,j)
3. Параметри шляху
а) критичний шлях – повний шлях максимальної тривалості, що проходить від початкової до кінцевої події графіку.
б) резерв часу шляху R(L)- різниця між довжиною критичного шляху та шляху, що розглядається R(L) = tкр – t(L)
Він показує, на скільки у сумі можуть бути збільшені тривалості всіх робіт, що належать цьому шляху. Якщо затягти виконання робіт, що лежать на цьому шляху, на час більше чим R(L), то критичний шлях переміститься на шлях L.
79. Процес формування сітьового графіка розробки та реалізації проекта. Процес форм-ня сітьового графіка
1 ет. На першому етапі формування сітьового графіка весь комплекс робіт (проект) поділяється на складові роботи і складається повний перелік робіт.
2 ет. Далі визначаються логічні звя-зки та послідовність виконання робіт.
3 ет. Потім роботи закріплюються за окремими відповідальними виконавцями, за допомогою яких здійснюється оцінка тривалості виконання кожної роботи. Тут можуть використовуватися різні методи (зокрема такі як ПЕРТ та метод критичного шляху).
4 ет. Будується перший варіант сітьового графіка.
5 ет. Здійснюється впорядкування сітьового графіка та нумерація подій.
6 ет. Обраховуються часові параметри сітьового графіка.
7 ет. Визначається критичний шлях – повний шлях максимальної тривалості.
8 ет. Аналіз та оптимізація сітьового графіка з метою скорочення тривалості критичного шляху та вирівнювання завантаження ресурсів. Будується новий СГ. Процес здійснюється багаторазово.
9 ет. Остаточний варіант оптимізованого сітьового графіка переводиться у календарний, який доводиться до виконавців або повністю, або по елементах.
