5.Операційний мен-т як різновид функціонального мен-ту.

[Зміст ОМ пит.3]

[Умовні припущення:]

[Функціональний підхід:]

[Різниця між “Вир-во” і “операції”]

Змістом ОМ є загальні та специфічні особливості упр-ня ОД в залежності від стадій життєвого циклу операційної системи (ОС).

ОМ – це класичний приклад функціонального підходу до мен-ту.

Основна мета УО – забезпечення чіткого плану випуску продукції у встановленій якості та кількості, в заданий час на основі раціонального використання виробничих ресурсів.

Основна ціль охоплює такі сфери: стабільність; якість; кількість; час; витрати.

Сутність виробничого мен-ту виражається в його функціях, тобто в тих задачах, для рішення яких він призначений. Таких функцій п'ять: вони сформульовані на початку ХХ сторіччя “батьком наукового упр-ня” Анрі Файолем: планування, організація, координація, мотивація, контроль, нормування, регулювання.

Вони реалізуються за допомогою відповідних методів, тобто способів приведення їх у виконання. Практика дістала 4 групи таких методів:

• організаційні методи

• адміністративні методи

• економічні методи

• соціально – психологічні методи

Перелічені методи реалізуються у відповідності з конкретними принципами, правилами. Таких принципів може бути скільки завгодно, тому розглянемо лише найбільш важливі:

• науковість в “сочетании” з елементами мистецтва

• ціленаправленність упр-ня

• функціональна спеціалізація в “сочетании” з універсальністю

• оптимальне “сочетание” централізованого регулювання керуючою підсистемою з її сморегулюванням

• облік особистих якостей робітників і суспільної психології

• забезпечення відповідності прав, зобов'язань і відповідальності

• забезпечення загальної зацікавленності всіх учасників упр-ня у досягненні цілей, які стоять перед фірмою

• “всемирное обеспечение состязательности” учасників упр-ня

9. Загальна характеристика операційного мен-ту як виду практичної діял-ті.

ОМ зводиться до координації ресурсів організації, необхідної для забезпечення вир-ва деяких товарів і надання певних послуг. Як і інші методи упр-ня, виробниче і оперативне упр-ня включає в себе важливі функції – планування, організаційну роботу, керівництво, контроль.

Операційний мен-т – це цілеспрямовані управлінські дії, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування операційної системи організації та досягнення цілей, поставлених перед нею; це упр-ня процесами вир-ва, встановлення обсягів продукції чи послуг, що виробляються в рамках конкретної організації; це прийняття та контроль реалізації рішень, що забезпечують здійснення операційної функції; це упр-ня системою, в рамках якої відбувається перетворення входів у виходи.

Операційний мен-т являє собою діял-тю, що відноситься до створення продукції та послуг шляхом перетворення входів (ресурсів усіх видів) у виходи (готові продукти та послуги). Операційний мен-т виступає як складова мен-ту підприємства поряд із стратегічним упр-ням, фінансовим, інноваційним, кадровим мен-том тощо, займаючи домінуючу позицію. Об’єктом операційного мен-ту є вир-во і виробничі системи, тобто об’єктом упр-ня є переробний процес, результатом якого є створення готової продукції та надання послуг. Інші напрямки діял-ті підприємства призначені забезпечити нормальну роботу по вир-ву продукції і наданню послуг.

Основними функціями операційного мен-ту є: організація, нормування, планування, координація, мотивація, регулювання.

Виробниче та оперативне упр-ня розвивається як одна із найбільш динамічних областей спеціалізації у світі бізнесу. Перш за все саме ця сфера упр-ня стає зосередженням багаточисельних зусиль компанії, які намагаються підвищити свою конкурентоспроможність та добитися росту прибутку.

Операційний мен-т як вид практичної діял-ті по упр-ню підприємством включає такі складові:

• упр-ня процесами проектування та створення операційної системи;

• упр-ня поточним функціонуванням операційної системи;

• упр-ня забезпеченням стабільного функціонування операційної системи;

• упр-ня якістю та продуктивністю операційної системи;

• упр-ня перетвореннями та розвитком операційної системи.