33. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.

1. Має бути стабільною у своїй дія-ті (постійний склад і співвідн-ня еле-ментів) 2. ОС мають бути адаптив-ними 3. ОС мають бути ефективними (переважати мають результати)

36. Типи корисності.

Операційна функція являє собою процес створення корисності шляхом перетворення входів (усіх видів ресурсів, що надходять до операційної системи) у виходи (кінцеві результати операційної діял-ті). Корисність може мати наступні форми:

корисність форми – створюється в процесі перетворення складу, структури, властивостей, зовнішнього вигляду, початкових матеріальних ресурсів так, щоб матеріальний результат, що буде отримано, характеризувався властивістю задовольняти конкретні потреби споживачів у відповідності з призначенням;

корисність місця - створюється не в процесі перетворення або трансформації вихідних ресурсів, а в результаті транспортування, тобто стосується переміни місцезнаходження споживача або матеріальної власності, що йому належить.

корисність придбання – у цьому випадку трансформації торкаються лише сфери власників тих чи інших товарів; такий тип корисності створюється переважно у сфері торгівлі;

корисність стану – створюється шляхом трансформацій, які здійснюються безпосередньо в клієнті чи опосередковано шляхом операцій з його власністю;

корисність часу – створюється завдяки своєчасній пропозиції продукту або завдяки економії часу споживача в ході надання послуги чи споживання продукту. Цей тип корисності носить додаткову форму і в чистому вигляді не існує. Тобто не існує організацій, які б створювали чисту корисність часу.

На основі концепції корисності розроблено ще один підхід до класифікації операційних систем. Виходячи з концепції корисності операційної системи, класифікуються наступним чином: промислове вир-во; послуги; транспорт; торгівля.

Графічна інтерпретація даного підходу подана на рисунку у вигляді тетраедра Армістера-Коллея):

На практиці, результати діял-ті конкретних операційних систем являють собою комбінація, як правили, декількох або усіх п’яти видів корисності.

37. Ресурси, що споживаються в од. Критичний ресурс.

До складу ресурсів, що споживаються операційною системою належать:

технічні ресурси (виробниче устаткування, основні та допоміжні матеріали);

технологічні ресурси (гнучкість технологічних процесів, наявність конкурентоспроможних ідей);

кадрові ресурси (кваліфікаційний та демографічний склад працівників, їх спроможність адаптуватись до зміни цілей операційної системи);

просторові ресурси (характер виробничих приміщень, територія підприємства, комунікації тощо);

ресурси організаційної структури системи упр-ня (характер і гнучкість управляємої підсистеми, швидкість проходження управлінських рішень тощо);

інформаційні ресурси (можл-ть роз-ширення та підвищення вірогідності інформації як про зовн. середовище, так і про саму операційну систему);

Дискусійним є питання віднесення фінансових ресурсів до складу ресур-сів, що споживаються операційною системою. На думку одних, вони над-ходять до виробничої системи у пере-твореному вигляді, тобто у формі си-ровини, матеріалів, устаткування то-що і тому не можуть бути віднесеними до ресурсів операційної системи. За підходом інших авторів, фінансові ре-сурси слід відносити до ресурсів опе-раційної системи поряд з іншими ре-сурсами тому, що стан фінансів (стан активів, ліквідність тощо) напряму впливає на стан виробничої системи.

Критичний ресурс – це один або декілька нечисленних ресурсів, наявність яких та ефективність використання яких мають життєво важливе значення для організації.