Лекція 5

Тема: Основи фізіології та гігієни праці

План:

1. Поняття гігієни праці та виробничої санітарії. Законодавчі акти з санітарії.

2. Класифікація і вплив шкідливих речовин на організм людини. Нормування шкідливих речовин.

3. Шум, ІЧ та НВЧ випромінювання. Нормування. Заходи та засоби захисту

4. Освітлення. Вентиляція

Ключові терміни та поняття:

Гігієна праці; шкідлива речовина; гострі отруєння; хронічні отруєння; вібрація; шум; вентиляція

Нормативні та регулюючі документи

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Література

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

1. Охорона праці: навч. посіб. / З.М. Яремко, С.В. Тимошук, О.І. Третяк, Р.М. Ковтун; за ред. проф. З.М. Яремка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010.

Охорона праці та промислова безпека: Навч. посіб. / К. н. ткачук, В. В. Зацарний, Р. В. Сабарно, 2. С. Ф. Каштанов, Л. О. Мітюк, Л. Д. Третьякова, К. К.Ткачук, А. В. Чадюк. За ред. К. н. ткачука і В. В. Зацарного. – К

1.Поняття гігієни праці та виробничої санітарії. Законодавчі акти з санітарії.

Гігієна праці – це галузь практичної і наукової діяльності, що визначає стан здоров‘я працівників у його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби, щодо збереження і зміцнення здоров‘я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

В системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”. Положення, що мають пряме відношення до захисту здоров‘я робітників та службовців найбільш повно висвітлені в ст.7 “ Обов‘язки підприємств, установ та організацій”. Ця стаття передбачає розробку та здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепідемічних заходів; здійснення в необхідних випадках лабораторного контролю за дотриманням вимог санітарних норм стосовно рівнів шкідливих чинників виробничого середовища; інформування органів та установ державної санепідеміологічної служби при надзвичайній події та ситуації, що становлять небезпеку для здоров‘я населення; відшкодування в установленому порядку працівникам і громадянам збитків, яких завдано їх здоров‘ю в результаті порушення санітарного законодавства.

Складовою частиною законодавства в галузі гігієни праці є постанови та положення затверджені МОЗ України ( наприклад “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”, “ Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх”), санітарні правила і норми стосовно окремих чинників виробничого середовища, певних технологічних процесів і конкретних виробництв та інші нормативні документи.

2.Класифікація і вплив шкідливих речовин на організм людини. Нормування шкідливих речовин.

Шкідлива речовина – це речовина, що контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров‘я, як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь.

Шкідливі речовини можуть потрапити в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки. Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом у організм можуть викликати отруєння. Ступінь отруєння залежить від токсичності речовин, їх кількості, часу дії, шляху яким вони потрапили в організм, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму та інших. Гострі отруєння виникають у результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин. Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин.

В санітарно-гігієнічній практиці прийнято поділяти шкідливі речовини на хімічні речовини та промисловий пил.

Хімічні речовини відповідно до ГОСТ 12.0.003.-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:

• загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму (ртуть, толуол, анілін);

• подразнювальні, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень);

• сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук та ін.);

• канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, азбест);

• мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини)

• такі, що впливають на репродуктивну функцію (бензол, свинець, нікотин).

Нормування шкідливих речовин.

Під ГДК розуміють таку максимальну концентрацію шкідливої речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров‘я нащадків.

За величиною ГДК у повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:

• 1й речовини надзвичайнонебезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м³

• 2й речовини високонебезпечні, ГДК 0,1-1,0 мг/м³

• 3й речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1-10,0 мг/м³

• 4й речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м³

При вмісті в повітрі робочої зони кількох речовин однонаправленої дії необхідно дотримуватись наступної умови:

С₁/ГДК₁+С₂/ГДК₂+С₃/ГДК₃+.......+С_н/ГДК_н=1

С₁,..... – фактичні концентрації шкідливих речовин у повітрі.

Для контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:

• експрес метод, який ґрунтується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини).

• лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведення фізико-хімічного аналізу в лабораторних умовах

метод неприривної автоматичної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів.