Поширення термальних вод:

Термальні підземні води мають повсюдне поширення, але в межах щитів і платформ вони знаходяться на глибинах у декілька тисяч метрів і на сьогодні до гідромінеральних ресурсів можуть бути віднесені досить умовно.

За походженням і геолого-гідрогеологічними особливостями ви­діляють прояви тріщинно-жильних і пластових гідрогеотермальних ресурсів.

У межах території України термальні води розповсюджено в Дніпровсько-Донецькому, Волино-Подільському і Причорноморському артезіанських басейнах і в гідрогеологічних провінціях Донецької складчастої області й складчастої області Українських Карпат.

У Дніпровсько-Донецькому артезіанському басейні термальні води відомі в юрських, тріасових, пермських, кам'яновугільних, де­вонських відкладах.

У Причорноморському артезіанському басейні термальні води знайдено в неогенових, палеогенових і крейдяних відкладах.

У Донецькій складчастій області термальні води знайдено в серед- ньоюрських відкладах, де вони пов'язані із зонами тектонічних порушень.

У Волино-Подільському артезіанському басейні термальні води зустрічаються в крейдяних, юрських та кам'яновугільних відкладах.

У гідрогеологічній провінції Українських Карпат термальні води приурочено до неогенових, палеогенових, крейдяних, тріасових і палеозойських відкладів, вони пов'язані з вулканічною діяльністю.

Застосування термальних вод:

- Термальні води мають широке застосування в гідроенергетиці, особливо в США, Італії та Ісландії.

- Використання термальних вод для теплофікації міст і населених пунктів є дуже перспективним, враховуючи повсюдне поширення підземних термальних вод та екологічну безпеку.

- У сільському господарстві термальні води використовуються для опалення, у парниково-тепличному господарстві, для обігрівально-удобрювального зрошення, для миття вовни тощо.

- Найбільш доцільним є комплексне використання термальних вод у послідовному виробленні електроенергії, опаленні й гарячому водопостачанні міст і населених пунктів, у сільському господарстві та бальнеології.

Дія техногенних факторів може призводити до виснаження і за­бруднення мінеральних вод.

Під забрудненням мінеральних вод слід розуміти погіршення їх природних властивостей, зміни фізико-хімічних і біологічних показ­ників, що зумовлено надходженням шкідливих речовин.

Під виснаженням мінеральних вод слід розуміти зменшення їх експлуатаційних запасів або якісного складу внаслідок перевищення продуктивності водозабору або зміни умов їх формування.

Основними речовинами, що забруднюють мінеральні води, є проми­слові й комунальні відходи, забруднюючі речовини сільського господарс­тва; нафта і нафтопродукти, природні некондиційні води, води шахтного водовідливу, забруднюючі речовини військової діяльності. Забруднення мінеральних вод умовно можна поділити на хімічне, бактеріологічне, теплове і радіоактивне.

Хімічне забруднення мінеральних вод може відбуватися внаслідок потрапляння до них нафтопродуктів, хлоридів, важких металів, нітратів, пестицидів і добрив.

Родовища мінеральних вод можуть бути поділені за природною захищеністю від забруднення на дві категорії: захищені від забруднення і незахищені від забруднення.

Захищеність мінеральних вод від забруднення і розубОжіння зу­мовлюють перекриття продуктивного водоносного горизонту слабо- проникними відкладами, які перешкоджають потраплянню до нього забруднюючих вод, або вод, які розбавляють мінеральні води, позба- вляючи їх конденційності, та співвідношення напорів водоносного горизонту мінеральних вод і забрудненого водоносного горизонту.

Усі типи родовищ мінеральних вод за схильністю до процесів виснаження можна поділити на три категорії: незахищені від виснаження за умов нераціональної їх експлуатації, а також при дії зовнішніх техногенних факторів; захищені від дії зовнішніх факторів і незахищені від висна­ження за умов нераціональної їх експлуатації; захищені від дії зовнішніх факторів і мають дуже великі експлуатаційні запаси.

Охорона мінеральних вод від забруднення і виснаження - це комплекс заходів і процесів, які перешкоджають проникненню шкід­ливих речовин до водоносного горизонту, їх подальшому розповсю­дженню по горизонту, а також погіршенню їх якісного складу і ліку­вальної дії в результаті нераціонального використання мінеральних вод та дії різноманітних техногенних факторів.

Заходи з охорони підземних мінеральних вод від забруднення і' виснаження можна поділити на профілактичні й спеціальні.

Одним з основних профілактичних заходів є спорудження та дотримування зон санітарної охорони. Оцінка впливу техногенних факторів і господарських об'єктів на мінеральні води виконується на основі прогнозних досліджень.

До спеціальних заходів з охорони мінеральних вод відносяться методи, пов'язані з витягненням із надр забруднених вод, споруджен­ням непроникних екранів, створенням штучних геохімічних бар'єрів та руйнуванням шкідливих речовин за допомогою бактерій.

Ввисновок

Отже , мінеральні води — це важливий господарський ресурс.Мінеральні води можуть використовуватися як лікувальний засі, для видобування цінних речовин (йоду, брому, бору, літію тощо) - промислові води; з метою вироблення електроенергії та теплофікації - термальні води.

На території України виявлено близько 500 джерел різних мінеральних вод, г.ч. у межах Українських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та ін.), Українського щита (Хмільних, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород). Таким чином, використання підземних мінеральних воду господарстві України має велике значення вже сьогодні, тому що воно пов'язано з розв`язанням головних проблем: збереженням здоров'я людини; подоланням енергетичної кризи і добуванням цінних елементів і сполук, тверді родовища корисних копалин яких відсутні в нашій країні. Мінеральні води, особливо лікувальні, є природним ресурсом, який не можна оцінити економічно. І цій неоціненній сировині загрожує велика небезпека через їх виснаження, а ще більше - забруднення. Україна є однією з найбагатших країн світу щодо ресурсів різних типів мінеральних вод. Таким чином, питання вивчення умов походження і формування пілземних мінеральних вод, пошуки і розвідка, оцінка експлуатацій­них запасів, використання та охорона їх від виснаження і забруднення мають вирішуватися комплексно на основі цілеспрямованої еколологічної стратегії.