Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
экзамен зт.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
531.46 Кб
Скачать
  1. Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами).

Повітряне середовище по різному впливає на організм людини. Для органів дихання небезпечні:

  • температура повітря близько ±50 °С. Така температура може ушкодити альвеоли легенів людини. Тому, якщо температура мінусова, треба захищати органи дихання сухими зігріваль­ними пов'язками, а за плюсової температури — зволоженою пов'язкою;

  • несприятлива відносна вологість повітря, яка впливає на тер­морегуляцію організму. Підвищення вологості повітря за умо­ви високих температур знижує тепловіддачу організму, що при­зводить до його перегрівання, а за зниженої температури і високої вологості спостерігається різка тепловіддача організ­му — відбувається його переохолодження;

  • велика швидкість переміщення повітря, яка посилює тепло­віддачу і швидкість випаровування з поверхні шкіри людини. При цьому, якщо температура повітря нижча від температури тіла людини — вітер посилює випаровування, і спеку людина переносить легше. Коли ж температура повітря вища від тем­ператури тіла людини — вітер уже не охолоджує, а конвекцій­но нагріває організм. Значний вітер і сильні морози негативно впливають на організм людини;

  • великі концентрації дрібнодисперсного пилу. Пил поділяють на:

  • дрібний - до 5 мкм. Він найнебезпечніший, оскільки здатний літати у повітрі чи потоці газу. Його важко затримати, він глибоко проникає в органи дихання, осідає в легенях і прак­тично звідти не видаляється;

  • середній - від 5 до 10 мкм;

  • крупнодисперсний - понад 10 мкм. Він найменш небезпечний

і здатний швидко осідати.

Шкідливість дії речовин визначається здатністю розчинятися у біологічному середовищі людини (токсичні речовини - оксиди свинцю, цинк, отрутохімікати) або не розчинятися там (нетоксичні речовини — цемент, пісок, залізо).

СН 245-71 «Санитарньїе нормьі проектирования промншлен-ньіх предприятий» та ГОСТ 12.1.005-88 «Обшиє санитарно-гиги-енические требования к воздуху рабочей зоньї» установлюють гра­нично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі та їхню класифікацію:

  1. - надзвичайно небезпечні - до 0,1 мг/м2 (свинець, марга­нець);

  2. - високонебезпечні - від 0,1 до 1 мг/м2 (хлор, хлоридна кис­лота);

  3. - середньонебезпечні - від Ідо 10 мг/м2 (пил цементу, глини);

  4. - малонебезпечні - понад 10 мг/м2 (пил від деревини] борошно).

Отже, що небезпечніша речовина для організму людини, то мен­ша її концентрація повинна бути в повітрі. Пари та гази поділяють на:

- подразливі (хлор, аміак, оксиди азоту, пари сульфатної, хло-ридної і нітратної кислот та ін.) - діють на поверхневі тканини органів дихання і слизові оболонки; задушливі (вуглецю оксид, сірководень, ціаністий водень та ін.) - діють як речовини, які порушують процес засвоювання кис­ню тканинами; наркотичні (азот під тиском, трихлоретилен, дихлоретан, аце­тилен, бензин та ін.) - діють як наркотики;

соматичні (ртуть, бензол, свинець, арсен, олово та ін.) - спри­чинюють порушення в усьому організмі або в його окремих орга­нах і системах.