Зразки відповідей до іспиту:

1. Конституційні засади охорони праці в Україні. Законодавство України про охорону праці.

Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України. В ст. 43 записано: „Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується", „Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", „Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється". Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Роботодавець (власник підприємства) зобов'язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці. Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки робітників.

2. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці.

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року прийняла Закон України „Про охорону праці". Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні Державна полiтика в галузi охорони працi базується на принципах: прiоритету життя i здоров'я працiвникiв по вiдношенню до результатiв виробничої дiяльностi пiдприємства, повної вiдповiдальностi власника за створення безпечних i нешкiдливих умов працi; комплексного розв'язання завдань охорони працi на основi нацiональних програм з цих питань та з урахуванням iнших напрямiв економiчної i соцiальної полiтики, досягнень в галузi науки i технiки та охорони навколишнього середовища; соцiального захисту працiвникiв, повного вiдшкодування шкоди особам, якi потерпiли вiд нещасних випадкiв на виробництвi i професiйних захворювань; встановлення єдиних нормативiв з охорони працi для всiх пiдприємств, незалежно вiд форм власностi i видiв їх дiяльностi; використання економiчних методiв управлiння охороною працi, проведення полiтики пiльгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних i нешкiдливих умов працi, участi держави у фiнансуваннi заходiв щодо охорони працi; здiйснення навчання населення, професiйної пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв з питань охорони працi; забезпечення координацiї дiяльностi державних органiв, установ, органiзацiй та об'єднань громадян, що вирiшують рiзнi проблеми охорони здоров'я, гiгiєни та безпеки працi, а також спiвробiтництва i проведення консультацiй мiж власниками та працiвниками (їх представниками), мiж усiма соцiальними групами при прийняттi рiшень з охорони працi на мiсцевому та державному рiвнях; мiжнародного спiвробiтництва в галузi охорони працi, використання свiтового досвiду органiзацiї роботи щодо полiпшення умов i пiдвищення безпеки працi.