5.4. Характеристика принципів розподілу прибутку на підприємстві

Наразі, механізм розподілу та використання прибутку має велике значення, адже в ньому відображається ефективність господарської діяльності, від нього залежить дієвість господарської самостійності й самофінансування підприємства. Від удосконалення форм і методів розподілу прибутку залежить зацікавленість підприємства та окремих працівників у постійному підвищенні ефективності діяльності та покращенні кінцевих фінансових результатів .

При формуванні системи розподілу прибутку головна вимога зводиться до того, щоб органічно поєднувались інтереси підприємства, суспільства в цілому і конкретних працівників. Реалізація цієї вимоги обумовлює основні загальні принципи розподілу та використання прибутку ДП «Сарненський лісгосп»:

- максимальне забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного відтворення;

- використання прибутку на матеріальне стимулювання працівників;

- використання прибутку на задоволення соціально-культурних потреб.

Виходячи з цього, отриманий підприємством прибуток являється об’єктом розподілу. У розподілі прибутку ДП «Сарненський лісгосп» виділяють 2 етапи. Перший етап – це розподіл балансового прибутку. Одна частина його у вигляді податків і зборів сплачується в бюджет держави, а друга – залишається в розпорядження підприємства. Другий етап – це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після покриття матеріальних та порівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитам банків, податків та інших платежів та внесків до бюджету, передбачених законодавством України [8].

Порядок розподілу і використання прибутку підприємства фіксується в його статуті і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних і фінансових служб і затверджується керівним органом підприємства.

Відповідно до статуту, з метою використання чистого прибутку, що залишається після оподаткування, підприємство утворює цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов’язаних з своєю діяльністю:

1) амортизаційний фонд;

2) фонд розвитку виробництва;

3) фонд споживання;

4) резервний фонд;

5) інші фонди [25].

Фонд розвитку виробництва створюється за рахунок коштів і відрахувань від чистого прибутку у порядку, передбаченому чинним законодавством. Кошти фонду використовуються для розвитку матеріально-технічної бази підприємства. Напрямки витрат фонду визначаються кошторисом [25].

За економічною суттю спрямування прибутку на розвиток виробництва з формуванням фонду розвитку виробництва є реінвестуванням власником у капітал підприємства частини чистого прибутку. Внаслідок цього його сума закріплюється у власному капіталі підприємства і відображається за статтею “Інший додатковий капітал” його балансу.

Відтак, фонд коштів на розвиток і вдосконалення виробництва витрачається на задоволення потреб, які пов’язані зі зростанням обсягів виробництва, технічним переозброєнням, вдосконаленням технології виробництва та інших потреб, що забезпечують зростання і вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства.

Конкретно ці витрати являють собою капітальні вкладення в будівництво нових виробничих площ, реконструкцію підприємств, придбання і монтаж нового устаткування, інші витрати капітального характеру, включаючи природоохоронні і такі, що спрямовані на поліпшення умов праці і техніки безпеки. Це також витрати на проведення науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, підготовку та освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції.

Фонд споживання створюється у розмірах, які визначаються згідно з чинним законодавством. Повний обсяг фонду споживання складається з таких елементів (витрат у грошовій та натуральній формах):

1) фонд оплати праці: а) фонд основної заробітної плати; б) фонд додаткової заробітної плати;

2) грошові виплати й заохочення (витрати підприємства на надання матеріальної допомоги, трудових та соціальних пільг працівникам);

За рахунок фондів споживання проводиться фінансування витрат на соціальний розвиток (будівництво об’єктів невиробничого призначення, проведенням оздоровчих та інших заходів, утримання об’єктів соціальної інфраструктури

Фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби, використовуються в основному на такі витрати, що сприяють соціальному розвитку колективу підприємства: -   проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, у тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування;

-   інші подібні витрати (на здешевлення харчування робітників і службовців в заводських їдальнях, оснащення кімнат відпочинку, теле- і радіоапаратурою, іншим обладнанням тощо).

Фонд коштів для матеріального заохочення використовується з метою стимулювання зацікавленості трудящих підприємства в досягненні високих кінцевих результатів роботи. В даному напрямку прибуток використовується на виплату винагороди за загальні результати роботи за підсумком року, на одноразове преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплату премій за інші досягнення в роботі, а також надання одноразової матеріальної допомоги робітникам і службовцям.

Резервний фонд створюється з метою усунення можливих тимчасових фінансових ускладнень і забезпечення нормальної роботи підприємства. Його кошти використовуються на додаткові витрати виробничого та соціального розвитку підприємства, на поповнення оборотних коштів, покриття збитків та інші заходи, передбачені засновницькими документами.

З прибутку підприємства можуть перераховувати кошти на спеціально відкриті рахунки благодійних фондів, робити внески установам культури, освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, громадським організаціям інвалідів тощо. За рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, воно повинно відшкодувати збитки і видатки, які згідно з діючим законодавством не відносяться на зменшення балансового прибутку. Це, зокрема, стосується штрафів і пені з платежів до бюджету і до позабюджетних цільових фондів, штрафів за недодержання вимог щодо охорони навколишнього середовища від забруднення і шкідливих впливів, за недодержання санітарних норм і правил, штрафів за порушення умов господарських договорів, які визнані підприємством або щодо яких одержані рішення судів (арбітражних судів) та ін. (табл.. 5.4).

Таблиця 5.4

Суми штрафів, сплачених підприємством в дохід бюджету по наслідках перевірок податковими інспекціями та іншими контролюючими органами

за 2009-2010 рр., тис. грн..

Назва	2009		2010
	донараховано	штраф	донараховано	штраф
Соціальне страхування
Сфера торгівлі				1,3
Валютні				0,5
Прибутковий податок з громадян	0,4	0,8	0,6	1,3
Податок на прибуток	35,6	9,7	30,5	4,4
Податок з власників транспортних засобів				0,2
Всього	36	10,5	31,1	7,7

Як свідчать дані протягом аналізованого періоду сума штрафів сплачених підприємством в дохід бюджету по наслідках перевірок податковими інспекціями та іншими контролюючими органами скоротилася на 2,8 тис. грн., що оцінюється досить позитивно. Зокрема, скоротилася і сума донарахованих коштів на 5,9 тис. грн..Так, найбільшу суму штрафів підприємство сплатило з податку на прибуток, що в 2009 р. становив 9,7 тис. грн. та в 2010 р. 4,4 тис. грн..

Отже, при визначенні основних напрямків використання прибутку потрібно насамперед враховувати стан конкурентного середовища, що може диктувати необхідність істотного розширення і відновлення виробничого потенціалу підприємства. Відповідно до цього визначаються масштаби відрахувань від прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначаються для фінансування капітальних вкладень, збільшення оборотних коштів, забезпечення науково-дослідної діяльності, упровадження нових технологій, переходу на прогресивні методи праці.