МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

СУЧАСНІ ЗАСОБИ ДІАГНОСТУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ АВТОМОБІЛІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання практичних робіт для студентів денної форми навчання базового напряму 5.0902 "Інженерна механіка" за фаховим скеруванням 5.090240 "Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів"

Затверджено на засіданні циклової комісії «Інженерної механіки»

Протокол № 1 від 30.08.2008 р.

Укладач: Пірог Л.В.

Хмельницький

2008

Вступ

Діагностування технічного стану автомобілів (далі по тексту – діагностування має важливе значення у процесі їх експлуатації, зокрема у підтриманні автомобілів у справному стані, запобіганні відмов їх агрегатів та систем, зниження витрат на технічне обслуговування та забезпечення заданого рівня експлуатаційної ефективності автомобілів.

Організації ефективної системи діагностування сприяє широке впровадження сучасних методів і засобів технічного діагностування (ЗТД). Практика показує, що на автотранспортних підприємствах, де застосовується технічне діагностування, вищі коефіцієнти готовності автомобільного парку, менше аварійних ремонтів; вища технологічна дисципліна технічного обслуговування (ТО) і ремонту та, відповідно, нижча трудомісткість і вартість їх виконання, нижчі витрати запасних частин та паливно-мастильних матеріалів.

Система технічного діагностування є одним із організаційно-технологічних чинників забезпечення заданої надійності автомобілів. Своєчасно і у повному обсязі виконані діагностичні операції запобігають передчасному виходу із ладу агрегатів та систем автомобіля, що сприяє підвищенню безпеки його руху.

У вказаному аспекті, при організації ефективної системи діагностування, важливе значення має вміння фахівців застосувати такі методи діагностування, при яких діагностування здійснюється з найменшими фінансовими витратами. Важливе значення має знання методичних основ оцінки технічного стану елемента, що діагностується, за результатами проведеного діагностування (вимірювання). Крім цього, фахівці повинні знати основи розрахунку основних параметрів діагностичних стендів.

Метою даних практичних робіт з курсу "Сучасні засоби діагностування технічного стану автомобілів" є поглиблене вивчення студентами:

• методів оцінки засобів діагностування за мінімізацією фінансових витрат;

• методів оцінки технічного стану елементів ресорних підвісок автомобілів;

• методики розрахунку основних параметрів силового діагностичного стенда.

Практична робота №1 Визначення організаційної структури проведення діагностичних робіт.

Класифікація діагностування за організаційними ознаками.

Діагностування, як сукупність технологічних операцій в системі технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР) класифікується за основними організаційними ознаками. Такими ознаками, які для будь якого автотранспортного підприємства (АТП) дозволяють вибрати склад, компоновку, організацію та технологію роботи діагностичного комплексу є наступне:

1. Форма організації проведення діагностичних робіт.

2. Організаційна структура комплексу діагностування.

3. Послідовність виконання робіт (елементи діагностування).

4. Періодичність проведення діагностичних заходів (дій).

5. Тип основних засобів діагностування.

За формою організації, проведення діагностичних робіт розподіляється на:

а) централізоване, при якому роботи одного або декількох видів діагностування централізовані в масштабі регіону, населеного пункту, автотранспортного об'єднання, комбінату або виконуються спеціалізованим сервісним центром - базою централізованого ТО автомобілів;

б) децентралізоване, при якому всі роботи виконуються на підприємствах (в підрозділах) базування автомобілів;

в) розподілене (проміжний варіант), при якому виконання однієї частини робіт централізовано, а інша виконується децентралізованим методом.

Організаційна структура комплексів діагностування характеризується спеціалізацією постів (дільниць) та ступенем суміщення видів робіт (операцій) із роботами по ТО автомобілів. За організаційною структурою діагностування розподіляється на:

а) спеціалізоване, при якому роботи по окремих операціях діагностування автомобіля здійснюються на окремих спеціалізованих дільницях (постах) діагностування;

б) комплексне, при якому всі діагностичні роботи на АТП виконуються на універсальному діагностичному посту з комплексним (комбінованим) стендом;

в) суміщене, при якому всі діагностичні роботи виконуються на постах ТО і ПР за допомогою переносних засобів діагностування.

За послідовністю виконання робіт (відносно інших робіт ТО і ПР) діагностування розподіляють на:

а) попереднє, яке виконується перед проведенням робіт з ТО і ПР;

б) супутнє, операції якого супутні виконанню регулювальних робіт в процесі проведення ТО і ПР автомобіля;

в) заключне, яке проводиться після виконання робіт з ТО і ПР автомобіля.

За періодичністю проведення діагностичних заходів діагностування розподіляється на:

а) планове, при якому діагностування в обов'язковому порядку здійснюється на всіх автомобілях, запланованих до проведення ТО;

б) безперервне, при якому діагностування здійснюється безперервно в процесі руху автомобіля чи роботи його окремого агрегату (напр. при обкатці);

в) вибіркове, яке проводиться додатково до планового діагностування. Здійснюється шляхом вибіркових перевірок автомобілів на дільницях (постах) діагностування, а в дорожніх умовах - на постах експрес діагностики, наприклад, служб екологічної безпеки та ДАІ.

За типом основних засобів, діагностування класифікується як:

а) стаціонарне, яке здійснюється зовнішніми засобами діагностування автомобілів у стаціонарних умовах;

б) бортове, яке здійснюється вбудованими чи встановленими на автомобілі засобами діагностування;

в) мобільне, яке виконується за допомогою пересувних станцій і засобів технічного діагностування автомобілів.

Виробнича структура стаціонарних діагностичних комплексів, технологія і організація робіт по їхньому взаємозв'язку з ТО і ПР, визначається нижченаведеними методами виконання діагностичних робіт.

1. Метод спеціалізованого діагностування передбачає застосування в АТП, чи у будь якому технологічному підрозділі, окремих діагностичних стендів. Основними з них є стенди для перевірки гальм та стенди для контролю тягово-екологічних показників автомобіля. Ці стенди є базовими для окремих ділянок діагностування. При цьому можуть бути організовані і інші спеціалізовані діагностичні стенди (пости).

2. Метод комплексного діагностування базується на застосуванні комплексного стенда, призначеного як для перевірки гальм так і для контролю тягово-екологічних показників автомобіля. При цьому створюється універсальний діагностичний пост, на якому зосереджуються і переносні засоби діагностування. На даному посту проводяться всі види діагностування. Стенд є універсальним і стосовно типів та моделей автомобілів, що діагностуються. Комплексне діагностування найчастіше застосовується при децентралізації діагностичних робіт.

3. Метод суміщеного діагностування передбачає виконання всіх діагностичних робіт безпосередньо на постах ТО і ПР. Призначення суміщеного діагностування зводиться до об'єктивної оцінки технічного стану автомобілів в процесі виконання технологічних операцій ТО і ПР. В даний час цей метод застосовується тільки на невеликих АТП, де використання спеціалізованих стендів економічно недоцільне. У цьому випадку, при виконанні ТО і ПР використовують універсальні пересувні і переносні прилади і приспособления, в тому числі і для суб'єктивного діагностування.

4. Бортове діагностування застосовується для систем сигналізації про порушення режимів роботи та несправність агрегатів і вузлів автомобіля, які можуть спричинити до виникнення аварійних ситуацій та забруднення довкілля, виходу із ладу складних агрегатів високої вартості.