3. Управління запасами під-ва. Управління дебіторською заборгованістю. Управління грошовими коштами

Одним з найбільш важливих завдань управління запасами є визначення їх оптим величини на складі, величина запасів залежить від:

• попиту на прод

• сезонність в-ва

• від розміру складу

• коливання ціни

• від термінів зберігання

• від тривалості переробки

• від умов постачання

Правильно визначені запаси забезпечення безперебійної роботи під-ва при збоях у постач та важкопрогнозованому збуті.

Розмір будь якого елементу оборотних активів повинен бути мін. для умов функціонального під-ва і в той же час достатнім щоб не створ перешкод виробничого процесу.

Норматив оборотних активів авансованих в сировину, матеріали та напівфабрикати визнач

М = В * n

В – одноденні вит-ти сировини,матеріалів,напівфабрикатів

n – норма оборотних активів в днях

n= П+С+Т+А+Д

П- поточний складський запас

С- страховий запас

Т – транспортний запас

А- технологічний запас

Д – підготовчий запас

Поточний запас- призначений забезпечити безперервність процесу в-ваміж поставками матріалів. Основою для розрахунку є середня тривалість інтервалу між двома суміжними поставками сировини і матеріалів.

Страховий запас- необхідний для гарантії безперервності виробничого процесу у випадку порушень термінів або умов поставок, одержання некомплект або брак партій та ін. форс-мажорних обставин, як правило прийм в розмірі до 50% складського запасу, але може бути збільш. у випадку віддаленості постачальника або спожив. дефіцит. унікальної сировини.

Транспортний запас- створ. на період розриву між термінами вантажообігу та документ. оскільки при поставках на далекій відстані термін надходження розрах. документів випереджає терміни надходження матеріальних цінностей.

Технологічний запас- створ. на період часу для підготовки матеріалів до в-ва враховується час на лабораторні дослідження та аналіз.

Підготовчий – це час необхідний на відвантаження, прийом та складування матеріалів.

ДЗ- це актив, який не приносить прибутку, однак наявність певної величини ДЗ,є норм. результ. господарської діяльності в умовах конкуренції. Оптимізація обсягу ДЗ є основною метою фін. менеджера.

Дебіторська і кредит. заборгованість знецінюється в умовах інфляції, тому доцільним є зменшення ДЗ та збільшення КЗ в певних межах.

У країні з розвиненою ринковою економікою наявність дебіторської і кредиторської заборгованості свідчить про активне використання комерц кредиту.

ДЗ поділяється на такі види:

• ДЗ за товари термін оплати яких не настав (80%)

• ДЗ за товари термін сплати за який минув

• ДЗ по розрахунках з бюджетом

• ДЗ по розрах з персоналом та ін.

Етапи управління ДЗ:

• аналіз ДЗ за минулі періоди – здійснюється за допомогою наступних коеф.: коеф. відволікання оборотних активів (питома вага ДЗ в загальній сумі активів); строк інкасації ДЗ; к-сть оборотів ДЗ за визначений період, тощо.

• планування розміру оптим. ДЗ на наступний період.

Розвиток ринкових відносин та інфраструктури ринку дозволяє використовувати сучасні методи управління ДЗ, метою пришвидшення її оборотності та рефінансування в ін.. види активів. Для цього використовують факторинг, облік векселів, форфейтинг.

Факторинг – являє собою фін. операцію при якій під-во – продавець передає право отрим. грошей за відвантажену продукцію банку, за здійснення такої операції банк стягує з продавця визначену комісію, яка встан. від суми платежу.

Етапи факторингу:

1. продавець здійсн. відвантаження готової продукції покупцю на умовах відстрочки платежу

2. продавець переуступає банку право грош. вимоги за товар

3. після отримання платіжних документів банк перераховує продавцю до 95% суми платежу

4. боржник сплачує банку спец. рахунок плату за відвантажену прод.

5. банк направляє залишки платежу на рахунок продавця.

Факторингова операція дозволяє під-ву рефінансув.більшу частину ДЗ скоротивши тривалість фінансового та операц. циклу.

Управління грошовими коштами

Грошові кошти та їх еквіваленти є найбільш ліквідними видами активів,які дозвол. погасити поточні борги під-ва.До їх складу належать:

• готівка в касі

• кошти на рахунках в банку

• кошти в дорозі

• короткострокові ЦП

Величина грошових коштів свідчить про рівень абсолютної ліквідності під-ва.

Основні засади управління грошовими коштами:

1. підтримка мін. необхідної суми грош. коштів для безперебійного здійсн. поточних розрахунків

2. створення резерву вільних грош. коштів для розширення виробничої діяльності

3. формування резерву грош. коштів на випадок неочікуваних вит-т або втрат в процесі господ. діяльн.

4. трансформація вільних грошових коштів у високорентабельні фінансові інструменти.