- •1. Значення вивчення анатомії, цитології, ембріології, гістології, фізіології .
- •2. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та інших біологічних наук
- •3. Об'єкти вивчення і методи дослідження тварин. Еволюція тварин
- •1.Клітинна будова живого організму, його цілісність.
- •2.Клітинна теорія та її основні положення.
- •3. Будова клітини.
- •4. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми клітини
- •1. Фізіологічні властивості клітини.
- •1. Будова та розвиток сперматозоона.
- •3. Поняття про запліднення, утворення зиготи і розвиток зародка.
- •4.Плацента і її типи.
- •1. Тканини і їх класифікація.
- •2.Будова та функції епітеліальних тканин
- •3.Будова та функції сполучних тканин.
- •Класифікація сполучних тканин
- •1. Будова та функції м'язових тканин.
- •2. Будова та функції нервової тканини
- •Частина №2
- •1.Поняття про орган.
- •2. Спеціальна анатомічна термінологія.
- •1. Загальні закономірності будови скелета.
- •2. Вчення про кісткову систему
- •3.Будова кістки
- •4, Хімічний склад і фізичні властивості кісток.
- •5. Поділ скелета на частини та відділи
- •6. Будова осьового скелета
- •7. Будова типового хребця.
- •8. Будова шийного відділу хребта.
- •1.Будова і топографія грудного відділу хребта.
- •2.Будова грудного хребця.
- •3. Будова ребра.
- •4. Будова і топографія грудної кістки.
- •5. Будова і топографія грудної клітки.
- •6. Будова і топографія поперекового відділу хребта.
- •1. Будова і топографія крижового відділу хребта.
- •1. Будова і топографія мозкового відділу черепа.
- •2. Будова і топографія лицьового відділу черепа.
- •1. Будова і топографія кісток плечового поясу.
- •1. Будова і топографія кісток вільного відділу кінцівки.
- •1. Будова і топографія кісток тазового поясу.
- •2. Будова і топографія кісток вільної тазової кінцівки.
- •1.Загальні відомості про з’єднання кісток скелета.
- •2. Будова суглоба.
- •3. Типи суглобів.
- •4. З'єднання кісток черепа.
- •1. Загальна характеристика м'язової системи
- •2. Будова м'яза як органа.
- •3. Допоміжні органи м'язів
- •5. М'язи голови.
- •1. М'язи шиї і тулуба.
- •2. М’язи хребта.
- •3. М’язи грудної стінки.
- •1. М’язи черевної стінки.
- •1. Плечовий суглоб.
- •2. Ліктьовий суглоб.
- •1. М’язи, що діють на кульшовий суглоб.
- •2. М’язи, що діють на колінний суглоб.
- •3. М’язи, що діють на заплесновий (скакальний) суглоб.
- •1.М’язи, що діють на суглоби пальців.
- •1. Шкірний покрив, як зовнішня оболонка тіла тварини.
- •2. Розвиток шкірного покриву.
- •3. Будова шкіри.
- •4. Похідні шкірного покриву.
- •1.Будова порожнин тіла(грудна, черевна, тазова) та серозних оболонок.
- •2.Поділ черевної порожнини на відділи та ділянки.
- •3.Загальні закономірності будови внутрішніх органів.
- •4.Будова органів ротової порожнини (губів, щік, ясен, твердого та м’якого піднебіння)
- •1.Будова зубів та їх класифікація за розміщенням.
- •1.Будова і топографія стравоходу.
- •1.Будова і топографія однокамерного шлунку.
- •2.Будова і топографія багатокамерного шлунка
- •1.Дванадцятипала кишка
- •2.Порожня кишка
- •3.Клубова кишка
- •1. Сліпа кишка
- •2.Ободова кишка.
- •3.Пряма кишка
- •1. Будова і функції органів дихання.
- •2. Будова і топографія носової порожнини.
- •3.Будова і топографія гортані.
- •1.Будова і топографія легень.
- •1.Будова ітопографія нирок.
- •2. Будова і топографія сечоводів.
- •3. Будова і топографія сечового міхура.
- •1. Будова і топографія сечівника.
- •1. Будова і топографія сім’яників.
- •2. Будова і топографія придатка сім’яника.
- •3. Будова і топографі сім’яникового мішка.
- •4. Будова і топографія мошонки.
- •5. Будова і топографія сім’яного канатика.
- •6. Будова і топографія сім’япроводу.
- •7. Будова і топографія сечостатевого каналу.
- •1. Будова і топографія с татевого члена.
- •2. Будова і топографія препуціального мішка.
- •1. Будова і топографія яєчників.
- •2. Будова і топографія яйцепроводів.
- •3. Будова і топографія матки.
- •4. Будова і топографія піхви.
- •1. Будова і топографія присінку піхви.
- •2. Будова і топографія зовнішніх статевих органів.
- •2.Будова і топографія серця.
- •3.Оболонки серця.
- •4.Автономна система серця.
- •5.Судини серця.
- •6.Клапанний апарат.
- •1.Велике та мале кола кровообігу.
- •2. Будова стінки кровоносних судин.
- •1.Загальні закономірності ходу та розгалуження судин.
- •2.Основні артерії великого кола кровообігу.
- •1 .Артерії грудної кінцівки.
- •2.Артерії таза і тазової кінцівки.
- •1.Характеристика і значення лімфатичної системи.
- •2.Будова лімфатичного вузла.
- •1. Червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra)
- •2. Тимус (thymus)
- •1.Нервова система та її поділ .
- •2.Рефлекторна діяльність н.С.
- •3. Центральна нервова система.
- •4.Будова і розміщення спинного мозку.
- •5.Будова головного мозку.
- •1.Будова нерва.
- •4.Основні нервові сплетіння організму.
- •5.Черепномозкові нерви.
- •1.Роль органів чуттів у пристосуванні організму до зміни умов зовнішнього середовища.
- •1,Будова органа нюху.
- •2.Будова органа смаку.
- •3.Будова органів дотику.
- •1. Функціональне значення звс.
- •2.Будова та топографія окремих залоз внутрішньої секреції.
- •1. Особливості будови апарату руху.
- •2. Система органів шкірного покриву.
- •1. Система органів травлення
- •2. Система органів дихання.
- •3.Система органів крово- та лімфообігу.
- •4.Системи органів сечовиділення та розмноження
- •1.Нервова система та органи чуттів.
- •1. Органи внутрішньої секреції.
- •1.Загальна характеристика органів травлення та їх функцій.
- •4.Слиновиділення у різних видів тварин.
- •6.Формування кормової грудки. Акт ковтання.
- •1Травлення в однокамерному шлунку.
- •2.Склад і властивості шлункового соку.
- •6.Акт блювання.
- •1. Травлення в шлунку коня.
- •2. Травлення в шлунку свині.
- •2.Функція сітки.
- •3.Функція книжки.
- •5.Функція стравохідного жолоба.
- •1.Шлункове травлення у молодняка жуйних у молочний та перехідний періоди.
- •1.Травлення в тонких кишках.
- •2.Підшлунковий сік і його ферменти.
- •3.Методи вивчення секреції підшлункової залози.
- •4.Нервова і гуморальна регуляція секреції підшлункового соку.
- •5.Склад, утворення й виділення жовчі.
- •6.Склад кишкового соку і механізм його секреції.
- •1.Травлення в товстих кишках
- •2.Формування калу і дефекація.
- •1.Травлення в шлунках.
- •1. Склад і функції крові.
- •2. Фізико – хімічні властивості крові.
- •2.Осмотичний і онкотичний тиск крові.
- •3.Буферні системи крові
- •1. Протизсідальна система крові.
- •1. Групи крові людини.
- •6. Резус-фактор.
- •7. Групи крові сільськогосподарських тварин.
- •8. Кровотворення і регуляція системи крові
- •1. Кровообіг та його значення для організму.
- •2.Еволюція системи кровообігу.
- •3.Рух крові по великому та малому колах кровообігу.
- •5.Фізіологічні властивості серцевого м'яза
- •1.Тони серця.
- •2.Систолічний і хвилинний об'єми кровотоку.
- •3.Біопотенціали серця, їх виникнення.
- •4.Кровопостачання серця.
- •5.Регуляція роботи серця.
- •1.Законигідродинаміки. Фактори, що впливають на рух крові
- •3.Швидкість кровотоку.
- •4.Артеріальний та венозний пульс
- •5.Тиск крові. Фактори, що впливають на тиск крові та методи вимірювання кров’яного тиску.
- •6.Регуляція кровообігу
- •7.Вплив симпатичних і парасимпатичних нервів на просвіт судин.
- •8.Кровопостачання серця, мозку, легень, печінки і селезінки.
- •1. Депо крові.
- •2. Лімфообіг
- •2.Зовнішнє дихання
- •Частота дихальних рухів (за 1 хв в стані спокою)
- •7.Газообмін у легенях і тканинах.
- •1.Регуляція дихання
- •2.Вплив на дихання різних факторів
- •3.Особливості дихання у птахів
- •4.Голос тварин
- •1. Взаємозв'язок органів дихання з іншими системами організму
- •1.Поняття про обмін речовин.
- •2. Методи вивчення обміну речовин.
- •4.Біологічна цінність білків.
- •5.Азотистий баланс. Азотиста рівновага. Білковий мінімум.
- •6.Обмін амінокислот.
- •7. Регуляція білкового обміну.
- •1. Теплообмін і регуляція температури тіла.
- •2. Хімічна теплорегуляція.
- •3. Фізична теплорегуляція.
- •1. Органи виділення.
- •2. Утворення сечі.
- •3. Склад сечі та її фізико-хімічні властивості.
- •1. Шкіра і її функції.
- •2. Залози шкіри і її секреторна здатність.
- •3. Секреція шкірного сала.
- •4. Рецептори шкіри.
- •5. Волосяний покрив тварин.
- •1.Линяння та його види.
- •1. Загальна характеристика органів розмноження тварин.
- •2. Фізіологія органів розмноження самців.
- •4. Статеві рефлекси у самців.
- •5. Регуляція статевого циклу.
- •9. Живлення плода.
- •1. Трансплантація зигот.
- •1. Особливості розмноження птахів
- •1. Ріст і розвиток молочних залоз.
- •2. Молоко і молозиво.
- •3. Процес молокоутворення.
- •1. Фізіологія доїння.
- •1. Фізіологічний стан тканин.
- •2. Види подразників.
- •3. Біоелектричні явища.
- •4. Основні властивості живої тканини.
- •4. Хімізм м'язового скорочення.
- •5. Механізм м'язового скорочення.
- •6. Сила м'язів.
- •7. Робота м'язів.
- •8. Стомлення м'язів.
- •9. Тонус м'язів.
- •10. Гладенькі м'язи.
- •1. Рефлекс, рефлекторна дуга.
- •2.Зворотній зв’язок.
- •5. Гальмування в цнс.
- •1. Трофічна функція нервової системи.
- •1. Методи вивчення функцій кори великих півкуль
- •2. Умовні рефлекси.
- •3. Відмінності умовних рефлексів від безумовних.
- •4. Методи вироблення умовних рефлексів у тварин.
- •5. Процес утворення умовного рефлексу.
- •6. Біологічне значення умовних рефлексів.
- •1. Аналіз і синтез у корі великих півкуль.
- •2. Сон і гіпноз.
- •3. Типи нервової системи.
- •1. Методи вивчення поведінки тварин.
- •2. Форми поведінки тварин.
- •1. Значення аналізаторів.
- •2. Загальні властивості аналізаторів.
- •3. Зоровий аналізатор.
- •4. Кольоровий зір.
- •1. Слуховий аналізатор.
- •2. Сучасна теорія слуху.
- •3. Вестибулярний апарат.
- •1. Методи вивчення функцій залоз внутрішньої секреції.
- •2. Властивості гормонів та механізм їх дії.
- •3. Нервова регуляція залоз внутрішньої секреції.
- •4. Гормони гіпофіза.
- •5. Гормони щитоподібної залози.
- •6. Гормони прищитоподібних залоз.
- •1. Гормони надниркових залоз.
- •2. Гормони підшлункової залози.
- •3. Гормони статевих залоз.
- •1.Гормони плаценти.
- •2. Гормони тимуса.
- •3. Гормони епіфіза.
- •4. Тканинні гормони.
- •5. Взаємозв'язок між залозами внутрішньої секреції.
- •1. Використання гормонів та гормональних препаратів у тваринництві
1.Законигідродинаміки. Фактори, що впливають на рух крові
Кров рухається кровоносними судинами за законами гідравліки і гідродинаміки. Вчення про рух крові (гемодинаміка) базується на фізичних явищах руху рідин у замкнених посудинах. Гемодинаміка визначається двома силами; 1) тиском, під яким рідина рухається; 2) опором, якого зазнає рідина внаслідок своєї в'язкості, тертя об стінки трубки та вихрових рухів.
Рушійною силою крові є різниця тисків, що виникає на початку і в кінці трубки. Рідина тече від місця більшого тиску до меншого. За законами гемодинаміки кров рухається по великому і малому колах кровообігу.
Тиск крові в судинах створюється роботою серця. Під час кожної систоли в аорту і легеневу артерію нагнітається певна кількість крові. Частина енергії тиску крові, яка створюється роботою .серця, йде на переміщення крові судинами, а більша частина її витрачається на подолання опору, якого кров зазнає під час переміщення кровоносними судинами. Рухаючись, кров переборює тертя частинок крові одна об одну і об стінки кровоносних судин. Цей опір руху крові особливо великий в артеріолах і капілярах.
Для руху крові по судинах має значення еластичність стінок аорти й артерій. Виражена пружність стінки аорти й артерій забезпечує безперервну течію крові по всій кровоносній системі.
Серце викидає кров у судини переривчасто, а кров тече по них безупинно. Коли порція крові під час систоли шлуночків надходить в аорту й артерії, в них різко підвищується тиск і їх еластичні стінки розтягуються. Під час діастоли аорта й артерії повертаються до попереднього стану; тобто звужуються і проштовхують кров уперед. Подібне відбувається під час кожної наступної систоли. Отже, сила еластичного напруження судин підтримує течію крові під час діастоли.
Рух крові по венах має деякі відмінності. Вени через незначну товщину їх м'язового шару легко розтягуються і стискуються, Рух крові по венах відбувається внаслідок різниці тисків у дрібних і великих венах, тобто на початку і в кінці венозної системи. Так, тиск у дрібних венах становить 10—20 мм рт.ст., а у великих венах, розміщених у грудній порожні,— негативний, тобто нижче атмосферного тиску. Проте ця різниця тиску незначна, і тому течія крові по венах сприяє декілька додаткових факторів. По-перше, в стінці вен є півмісяцеві клапани, які пропускають кров лише в напрямку до серця. По-друге, вени розміщуються всередині м'язів або поряд з ними. Під час скорочення м'язи вичавлюють кров із вен у напрямку до серця. Відтоку крові в зворотному напрямку перешкоджають клапани. Рухові крові по венах сприяє присмоктувальна дія грудної порожнини, особливо під час вдиху, а також незначна присмоктувальна властивість самого серця.
2.Кровотік по капілярах має деякі особливості. Стінки капілярів побудовані з одного шару плоских ендотеліальних
клітин. Через них здійснюється передавання поживних речовин і кисню та поглинання продуктів обміну. Кількість капілярів досить велика. Довжина кожного капіляра становить 0,3—0,7 мм, діаметр 6—8 мкм. Розміри, форма і кількість капілярів у різних органах неоднакова, що пов'язано з особливостями будови і функції органів. Капіляри поділяють на магістральні і капілярної сітки. Магістральні капіляри формують найкоротший шлях між артеріолами і венулами. Капіляри, що утворюють капілярні сітки, являють собою бічні відгалуження від магістральних капілярів.
Швидкість течії крові в магістральних капілярах більша, ніж у капілярній сітці. В кожному органі кров тече по всіх капілярах, частина з них містить тільки плазму — це плазматичні капіляри, а частина тимчасово повністю закрита і виключена з кровообігу. Наприклад, у стані спокою в м'язах відкрито тільки 10% капілярів, інші закриті. Під час інтенсивної роботи, коли м'язу потрібно багато кисню і поживних речовин, кількість функціонуючих капілярів у кілька разів збільшується.
Важливу роль у русі крові по капілярах відіграють скорочення скелетних м'язів. Вони складаються з великої кількості м'язових волокон, які під дією нервових імпульсів скорочуються. Під час скорочення кожне м'язове волокно вібрує. Розміщені вздовж м'язових волокон капіляри також зазнають вібрації і починають виконувати функцію вібраційних насосів.
Отже, кожний скелетний м'яз є природним фізіологічним вібратором, самостійним мікронасосом у системі кровообігу.