4.Кровопостачання серця.

Близько 10% крові, що проходить через аорту, надхо­дить коронарними артеріями в м'язи серця. Коронарні артерії розгалужуються до капі­лярів, утворюючи густу сітку. У міокарді їх удвічі більше, ніж у скелетних м'язах, що свідчить про інтенсивний об­мін речовин у серці. Венозна кров відтікає від серця серцевими венами (малими, середньою та вели­кою). Велика і середня серцеві вени впадають у вінцевий синус, а малі — в порожнину правого передсердя.

5.Регуляція роботи серця.

Серцю властивий досить досконалий механізм при­стосування до умов, в яких перебуває організм у певний проміжок

часу, що постійно змінюються.

Швидке і точне пристосування серця до змін навколишнього середовища зумовле­не наявністю в організмі досить складних механізмів нейрогуморальної регуляції.

Рефлекторна регуляція. Робота серця регулюється нервовими імпульсами, які надходять до нього з ЦНС по блукаючому і симпатичному нервах. Нервові центри блу­каючих нервів розміщені в довгастому мозку, а симпатичних — у бокових рогах сірої мозкової речовини перших п'яти сегментів грудного відділу спинного мозку. Блукаючі нерви доходять до синоатріального та атріовентрикулярного вузлів серця і гальмують його діяльність: уповільнюють і послаблю­ють частоту і силу скорочень, знижують збудливість і провідність серцевого м'яза.

Вплив симпатичних нервів на серце протилежний дії блукаючих нервів.

Центральна нервова система забезпечує рефлекторну регуляцію функцій серця че­рез центри, розміщені в корі великих півкуль, гіпоталамусі, довгастому й спинному моз­ку

Велике значення в регуляції серця мають рецептори, розміщені в дузі аорти, в ді­лянці розгалуження сонних артерій (каротидний синус), в усті порожнистих вен.

Подразнення рецепторів дуги аорти й каротидного синуса при підвищенні кров'я­ного тиску спричинюють рефлекторне послаблення і зменшення серцевих скорочень.

Схема іннервації серця:

а — кора великих півкуль; б — гіпоталамус; в — довгастий мозок; г — спинний мозок; д — серце; 1 — ядро серцевих волокон блукаю­чого нерва в довгастому мозку; 2 — блукаючий нерв; 3 — зірчастий ганглій і 4 — другий грудний симпатичний ганглій, до яких ідуть прегангліонарні волокна симпатичного нерва із спинного мозку; 5 — симпатичний нерв.

Суцільні лінії — прегангліонарні волокна, пере­ривчасті лінії — постгангліонарні волокна блукаючого і симпатичного нервів; стрілки — вплив кори великих півкуль через гіпоталамус на ядра блукаючого нерва і симпатичних серцевих нервових волокон Подразнення рецепторів в усті порожнистих вен призводить до посилення й приско­рення скорочень серця.

Рецептори судинних рефлексогенних зон подразнюються гуморально при зміни хі­мічного складу крові; надлишок СО₂, нестача О₂ та інших речовин. Рецептори є також у самому серці, в міокарді і ендокарді, їх подразнення змінюють роботу серця.

Діяльність серця рефлекторно змінюється під час подразнення рецепторів скелет­них м'язів, больових подразненнях, різних емоціях {лють, страх тощо), змін температу­ри тіла.

Вплив кори великих півкуль на діяльність серця підтверджується численними дослі­дами з утворення умовних рефлексів. Наприклад, якщо звуковий подразник кілька ра­зів поєднувати з натискуванням на очне яблуко, що викликає сповільнення роботи сер­ця, то потім цей подразник і без натискування на очі буде спричинювати уповільнення серцебиття.

Гуморальна регуляція. На діяльність серця впливають також деякі гормони і елек­троліти. Гормони надниркових залоз адреналін і норадреналін зумовлюють прискорен­ня й посилення серцевих скорочень. При надлишку гормону щитоподібної залози ти­роксину в крові прискорюються скорочення серця. Електроліти мають значення для нормальної діяльності серця: калій і кальцій впливають на автономію серця та його ско­рочення. При надлишку іонів калію серце скорочується повільніше і слабкіше, навіть може зупинитися в діастолі. Іони кальцію, навпаки, прискорюють і посилюють скоро­чення серця.

Лекційне заняття № 39.

Тема: Рух крові кровоносними судинами.