1.Травлення в шлунках.

У птахів травна система за своєю будовою та функціями подібна до системи трав­лення ссавців, однак має деякі особливості. Травна система птахів також пристосова­на до приймання і перетравлювання кормів рослинного й тваринного походження.

У птахів, замість губ, зубів і щік, є дзьоб, з допомогою якого вони захоплюють корм. У ротовій порожнині корм довго не затримується, швидко ковтається і потрапляє в роз­ширення стравоходу — воло. Язик вкритий зроговілими сосочками і також сприяє за­хопленню і ковтанню корму. У птахів невеликі слинні залози, які виділяють мало слини. У слині містяться фермент птіалін і багато слизу, який полегшує ковтання корму. Воло добре розвинене у курей, індиків та інших зерноїдних птахів, у гусей і качок замість во­ла є веретеноподібне розширення стравоходу. У волі корм зволожується і розм'якшу­ється слизом, який виділяється залозами вола. Тут здійснюється перетравлювання вуг­леводів, білків і жирів під дією ферментів рослинних кормів і мікроорганізмів. М'який корм швидко переміщується з вола в шлунок, а тверді зернові корми затримуються ще на тривалий час. Продукти перетравлення у волі не всмоктуються.

Шлунок птахів має два відділи: залозистий і м'язовий. Корм у залозистому шлунку не затримується і переходить у м'язовий шлунок. У товщі слизової оболонки залозисто­го шлунка розміщені 30—40 пар пристінкових залоз, які виділяють шлунковий сік. У скла­ді цього соку є соляна кислота і комплекс ферментів. Секреція шлункового соку безпе­рервна, і він постійно надходить у м'язовий шлунок, де сприяє перетравлюванню корму.

М'язовий шлунок має добре розвинену м'язову оболонку з гладенької м'язової тка­нини. Під час скорочення м'язів шлунка здійснюється перетирання і подрібнення кор­му. Цьому сприяють також камінці, скельця та інші тверді предмети, які потрапляють у шлунок під час ковтання. У підслизовій основі м'язового шлунка птахів є пристінкові за­лози, які виділяють колоїдний секрет, багатий на білки. Цей секрет накопичується на поверхні слизової оболонки, гусне і перетворюється на рогову плівку — кутикулу, яка постійно стирається і відновлюється. Рогова плівка захищає слизову і м'язову оболон­ки від ушкодження твердими предметами. М'язовий шлунок добре розвинений у зер­ноїдних птахів. У курей між залозистим і м'язовим шлунками знаходиться сфінктер, який перешкоджає зворотному переходу кормів із м'язового шлунка в залозистий. У ка­чок і гусей такого сфінктера немає і тому корм періодично закидається з одного відді­лу шлунка в інший.

У м'язовому шлунку птахів здійснюється інтенсивне перетравлювання корму. Тут розщеплюються білки, вуглеводи і жири під дією ферментів шлункового соку, який над­ходить із залозистого шлунка, і кишкового соку, що закидається з дванадцятипалої кишки. Крім того, в слабкокислому середовищі шлунка зберігається активність фермен­тів корму і розвиваються бактерії, які також сприяють перетравлюванню поживних ре­човин корму, особливо крохмалю. Целюлозолітичних бактерій у шлунку птахів немає.

Обидва відділи шлунка скорочуються кожні 20—30 с. Виділення шлункового соку здійснюється складнорефлекторно і гуморально. Коли птиця бачить корм, то секреція соку у неї посилюється. Це свідчить про умовнорефлекторне його виділення. Гумораль­на фаза секреції шлункових залоз пов'язана з надходженням у кров продуктів розщеп­лення білка.

З шлунка корм окремими дрібними порціями або суцільною масою переміщується у дванадцятипалу кишку. Довжина кишок у птахів менша, ніж у ссавців. Корм просува­ється через кишки досить швидко, однак за цей час тут встигає здійснитися за допо­могою ферментів травних соків перетравлювання білків, жирів та вуглеводів.

У дванадцятипалу кишку надходять підшлунковий сік з лужною реакцією, досить значна кількість жовчі, пристінкові залози виділяють кишковий сік, ферменти якого та­кож відіграють певну роль у травленні. У травному каналі птахів немає ферментів для перетравлювання клітковини корму, вона частково розщеплюється мікроорганізмами в сліпій кишці.

У кишках птахів корм перемішується і переміщується завдяки маятникоподібним і ритмічним рухам. Поряд з перистальтичними рухами спостерігаються й антиперистальтичні рухи кишок. Унаслідок цього хімус переміщується в кишках як уперед, так і назад.

Всмоктування в кишках птахів інтенсивне. Цьому сприяє наявність на слизовій оболон­ці значної кількості ворсинок.

У птахів пряма кишка закінчується клоакою, в порожнину якої відкриваються два сечоводи, у самців — сім'япроводи, у самок — яйцепровід. У клоаці відбувається фор­мування калу. У птахів він напіврідкий (74% води), виділяється разом з сечею через анальний отвір. На поверхні калу утворюється біла плівка з кристалів сечовини. Дефе­кація здійснюється також рефлекторно.

Лекційне заняття № 36.

Тема розділу №2. Система крові.

Тема: Кров, як внутрішнє середовище організму.