5.Черепномозкові нерви.

Черепномозкові нерви в кількості 12 пар відходять від основи головного мозку (мал.6). Усі ці нерви, крім X пари, іннервують органи голови та шиї. За функціями вони поділяються на чутливі (І, II і VIII пари), рухові (III, IV, VI, XI і XII пари) і змішані (V, VII, IX і X пари).

1пара — нюховий нерв (п. olfactorius) — чутливий, утворюється аксонами нюхових клітин слизової оболонки нюхової ділянки носової порожнини.

2пара — зоровий нерв (п. opticus) — чутливий, утворюється аксонами чутливих нейронів сітківки ока.

3пара — окоруховий нерв (п. oculomotorius) — руховий, утворюється аксонами нейронів нервового ядра, розміщеного в покриві середнього мозку.

4пара — блоковий нерв (п. trochlearis) — руховий, утворюється аксонами нейро­нів нервового ядра покриву середнього мозку.

5пара — трійчастий нерв (п. trigeminus) — змішаний, утворюється чутливим (до­рсальним) та руховим (вентральним) коренями, які відходять від мозкового моста. Ці ко­рені з'єднуються в один стовбур, який потім ділиться на три нерви: очний, верхньоще­лепний і нижньощелепний. Очний нерв — чутливий — іннервує слизову оболонку носа, шкіру лоба, скроні та повік. Верхньощелепний нерв — чутливий — іннервує шкіру верхньої щелепи, слизову носової порожнини, підне­біння, верхньої губи, нижнє повіко. Нижньощелеп­ний нерв — змішаний; чутливі гілки іннервують нижню щелепу, слизову оболонку ротової порож­нини, язик та його сосочки, нижню губу, щоки; ру­хові гілки розгалужуються у жувальних м'язах.

6пара — відвідний нерв (п. abducens) — руховий, утворюється аксонами нейро­нів нервового ядра довгастого мозку. Іннервує бокові м'язи ока.

7пара — лицьовий нерв (п. facialis) — змішаний, відходить від бічної поверхні дов­гастого мозку; включає чутливі, рухові та вегетативні нервові волокна, іннервує м'язи і шкі­ру губ, щік, носа, повік, вушної раковини, а також смакові сосочки язика та слинні залози.

8пара — рівновагослуховий нерв (п. statoacusticus) — чутливий, утворюється аксонами нейронів присінкового та завиткового гангліїв, входить у довгастий мозок і по­діляється на присінковий і завитковий корені. Присінковий корінь проводить імпульси від органа рівноваги, розміщеного в напівмісяцевих каналах внутрішнього вуха, до нер­вових центрів довгастого мозку, які контролюють положення голови й тіла в просторі. Завитковий корінь проводить імпульси від органа слуху (кортієвого органа), розміщено­го в завитці (равлику) внутрішнього вуха, до нервових центрів довгастого мозку, які кон­тролюють коливання звукових хвиль.

9пара — язикоглотковий нерв (п. glossopharyngeus) — змішаний, утворюється чутливими нервовими волокнами, що йдуть від кореня язика, м'якого піднебіння й глот­ки, та руховими волокнами для м'яза — розширювача глотки. Нерв відходить від дов­гастого мозку крізь рваний отвір. У його складі є секреторні парасимпатичні нервові во­локна для слинних залоз.

10пара — блукаючий нерв (вагус) (п. vagus) — змішаний, це основний нерв пара­симпатичної нервової системи. До його складу входять чутливі, рухові, симпатичні та парасимпатичні нервові волокна. Відходить він від нервових центрів довгастого мозку, його чутливі й рухові нервові волокна іннервують глотку та гортань, а вегетативні нервові волокна спрямовуються в інтрамуральні нервові сплетення органів травлення, ди­хання, серця, селезінки, нирок.

11пара — додатковий нерв (п. accessorius) — руховий, має дві частини: спіналь-ну та черепну. Спінальна частина утворюється пучками нервових волокон, які відходять від нейронів шийного відділу спинного мозку. Черепна частина утворюється волокнами нейронів, розміщених у довгастому мозку. Обидві частини з'єднуються в один стовбур, який після виходу з черепної порожнини крізь рваний отвір розгалужується в трапеціє­подібному, плечоголовному та груднино-головному м'язах.

12пара — під'язиковий нерв (п. hypoglossus) — руховий, утворюється аксонами нейронів нервового центру довгастого мозку. Виходить з черепної порожнини крізь рваний отвір і іннервує м'язи під'язикової кістки та язика.

Мал.6. Нижня поверхня головно­го мозку:

А — частина спинного мозку; Б — дов­гастий мозок; В — мозочок; Г — вароліїв міст; Д — середній мозок (ніжки велико­го мозку); Е — півкулі переднього мозку; 1 — нюхові тракти; 2 — нюховий трикут­ник; 3 — грушоподібна частка; 4 — сос­коподібне тіло; 5 — перехрестя зорових нервів; 6 — лійка гіпофіза (гіпофіз вида­лений); 7 — піраміди; 8 — лицьовий гор­бок; / — нюхова цибулина і нерв; // — зоровий нерв; /// — окоруховий нерв; IV — блоковий нерв; V — трійчастий нерв; V/ — відвідний нерв; VII — лицьо­вий нерв; VIII — слуховий нерв; /X — язикоглотковий нерв; X — блукаючий нерв; X/ — додатковий нерв; X// — під'­язиковий нерв

Самостійна робота студентів.

Тема: Вегетативна нервова система

Вегетативна нервова система — це частина нервової системи, яка забезпечує ін­нервацію внутрішніх органів (травлення, дихання, розмноження, залози внутрішньої і зовнішньої секреції, органи крово- та лімфообігу) майже всіх тканин організму (крім ру­хової іннервації скелетних м'язів), а також регулює процеси обміну речовин, терморе­гуляції, кровопостачання (Мал.7). Вона поділяється на дві частини: симпатичну та па­расимпатичну.

Діяльність ве­гетативної нервової системи усвідомлюється, але не контролюється.

1.Симпатична нервова система іннервує серце, судини, залози шкіри, підіймачі волосся.

Значна частина гангліїв симпатичної нервової системи розміщу­ється поблизу тіл хребців. У грудному й поперековому відділах хребта кількість цих ган­гліїв відповідає кількості сегментів. У ділянці шиї гангліїв три: краніальний, середній (у коней його немає) і каудальний. Каудальний шийний ганглій зрощується з першим грудним; так утворюється зірчастий ганглій.

У поперековому відділі хребта симпатичних гангліїв нараховують від 1 до 4. Пре­гангліонарні нервові волокна, досягнувши ганглія свого сегмента, не відразу в ньому за­кінчуються, а можуть пройти в сусідні ганглії, тому симпатичні ганглії з'єднані один з одним у єдиний ланцюг, який називається пограничним симпатичним стовбуром.

Частина гангліїв симпатичної нервової системи розміщена на значній глибині — бі­ля аорти і великих артерій. Це так звані передвертебральні (передхребтові) ганглії (кра­ніальний і каудальний брижові, черевний, півмісяцевий). До цих гангліїв також підходять прегангліонарні нервові волокна.

Постгангліонарні нервові волокна відходять від гангліїв симпатичного

стовбура у вигляді сірих з'єднувальних ниток. Вони спрямовуються до спинномозкових нервів і розгалужуються разом з ними в судинах м'язів, кістках і шкірі. Від передвертебральних гангліїв постгангліонарні нервові волокна відходять до внутрішніх органів, утворюючи перед цим нервові сплетення (сонячне, шлункове, кишкове та ін.).

При збудженні симпатичної нервової системи розширюються зіниці ока, частішає ритм скорочень серця, звужуються судини тіла, внаслідок чого підвищується кров'яний тиск (крім судин серця), розслаблюються м'язи шлунка та кишок.

Симпатична іннервація голови здійснюється від краніального шийного ганглія.

2.Парасимпатична нервова система також складається з центральної і пери­феричної частин.

П арасимпатична нервова система іннервує органи травлення, гладенькі м'язи оч­ного яблука, слізні та слинні залози, серце, бронхи легень, сечостатеві органи, залози внутрішньої секреції. Разом із симпатичною нервовою системою регулює стан цих ор­ганів і бере участь у здійсненні пристосувальних функцій.

Мал.7 Схема будови автономної' (вегетативної) нервової системи корови:

А-вегетативні нерви (ориг.); Б-зв'язок симпатичних нервів зі спинним мозком (за Кресон); 1-головний мозок; 2-парасим­патичні центри середнього й довгастого мозку; 3-блукаючий нерв; 4-спинний мозок; 5-симпатичні центри спинного мозку (від першого грудного до другого-третього поперекових сегментів); 6-великий нутряний нерв; 7-півмісяцевий ганглій со­нячного сплетення; 8-грудні ганглії; 9- малий нутряний нерв; 10-симпатичний стовбур; 11-каудальний брижовий ганглій та його сплетення; 12-підчеревне спле­тення; 13-крижовий парасимпатичний центр; 14-тазовий нерв; 15-ганглій під­черевного сплетення; 16-яєчникове й мат­кове сплетення; 17-сплетення нервів внутрішніх органів; 18-шлункові гілки; 19-грудна частина блукаючого нерва; 20— поворотний нерв; 21-серцеве спле­тення; 22-гілки блукаючого нерва до сер­ця; 23-симпатичні нерви серця; 24-сим­патичні нерви легені; 25-зірчастий, або шийно-грудний, ганглій; 26-середній ший­ний ганглій; 27-шийна частина блукаючого нерва; 28-краніальний симпатичний ганг­лій; 29-спинномозковий ганглій; 30-спинномозковий нерв; а - прегангліонарні

й б - постгангліонарні нервові волокна; в-чутливі нервові волокна

Від нейронів нервових центрів середнього і довгастого мозку відходять парасимпа­тичні нервові волокна, які в складі III пари черепномозкових нервів (окоруховий нерв) іннервують гладенькі м'язи ока (звужують зіниці та змінюють кривизну кришталика ока); у складі VII пари (лицьовий нерв) — йдуть до слізних залоз; у складі IX пари (язикоглотковий нерв) — до слинних залоз.

Головним нервом парасимпатичної нервової системи є блукаючий нерв (X пара). Умовно його поділяють на шийну, грудну й черевну частини.

Шийна частина вагуса іннервує глотку, гортань, стравохід і трахею; грудна части­на — серце, аорту та легеневу артерію, легені; черевна частина вагуса іннервує орга­ни, які в ній розміщені. Органи тазової порожнини вагус не іннервує. Вони іннервуються парасимпатичними нервовими волокнами, які відходять від нейронів крижових пара­симпатичних нервових центрів.

Лекційне заняття №27.

Тема: Органи чуттів (аналізатори)