
- •1. Значення вивчення анатомії, цитології, ембріології, гістології, фізіології .
- •2. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та інших біологічних наук
- •3. Об'єкти вивчення і методи дослідження тварин. Еволюція тварин
- •1.Клітинна будова живого організму, його цілісність.
- •2.Клітинна теорія та її основні положення.
- •3. Будова клітини.
- •4. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми клітини
- •1. Фізіологічні властивості клітини.
- •1. Будова та розвиток сперматозоона.
- •3. Поняття про запліднення, утворення зиготи і розвиток зародка.
- •4.Плацента і її типи.
- •1. Тканини і їх класифікація.
- •2.Будова та функції епітеліальних тканин
- •3.Будова та функції сполучних тканин.
- •Класифікація сполучних тканин
- •1. Будова та функції м'язових тканин.
- •2. Будова та функції нервової тканини
- •Частина №2
- •1.Поняття про орган.
- •2. Спеціальна анатомічна термінологія.
- •1. Загальні закономірності будови скелета.
- •2. Вчення про кісткову систему
- •3.Будова кістки
- •4, Хімічний склад і фізичні властивості кісток.
- •5. Поділ скелета на частини та відділи
- •6. Будова осьового скелета
- •7. Будова типового хребця.
- •8. Будова шийного відділу хребта.
- •1.Будова і топографія грудного відділу хребта.
- •2.Будова грудного хребця.
- •3. Будова ребра.
- •4. Будова і топографія грудної кістки.
- •5. Будова і топографія грудної клітки.
- •6. Будова і топографія поперекового відділу хребта.
- •1. Будова і топографія крижового відділу хребта.
- •1. Будова і топографія мозкового відділу черепа.
- •2. Будова і топографія лицьового відділу черепа.
- •1. Будова і топографія кісток плечового поясу.
- •1. Будова і топографія кісток вільного відділу кінцівки.
- •1. Будова і топографія кісток тазового поясу.
- •2. Будова і топографія кісток вільної тазової кінцівки.
- •1.Загальні відомості про з’єднання кісток скелета.
- •2. Будова суглоба.
- •3. Типи суглобів.
- •4. З'єднання кісток черепа.
- •1. Загальна характеристика м'язової системи
- •2. Будова м'яза як органа.
- •3. Допоміжні органи м'язів
- •5. М'язи голови.
- •1. М'язи шиї і тулуба.
- •2. М’язи хребта.
- •3. М’язи грудної стінки.
- •1. М’язи черевної стінки.
- •1. Плечовий суглоб.
- •2. Ліктьовий суглоб.
- •1. М’язи, що діють на кульшовий суглоб.
- •2. М’язи, що діють на колінний суглоб.
- •3. М’язи, що діють на заплесновий (скакальний) суглоб.
- •1.М’язи, що діють на суглоби пальців.
- •1. Шкірний покрив, як зовнішня оболонка тіла тварини.
- •2. Розвиток шкірного покриву.
- •3. Будова шкіри.
- •4. Похідні шкірного покриву.
- •1.Будова порожнин тіла(грудна, черевна, тазова) та серозних оболонок.
- •2.Поділ черевної порожнини на відділи та ділянки.
- •3.Загальні закономірності будови внутрішніх органів.
- •4.Будова органів ротової порожнини (губів, щік, ясен, твердого та м’якого піднебіння)
- •1.Будова зубів та їх класифікація за розміщенням.
- •1.Будова і топографія стравоходу.
- •1.Будова і топографія однокамерного шлунку.
- •2.Будова і топографія багатокамерного шлунка
- •1.Дванадцятипала кишка
- •2.Порожня кишка
- •3.Клубова кишка
- •1. Сліпа кишка
- •2.Ободова кишка.
- •3.Пряма кишка
- •1. Будова і функції органів дихання.
- •2. Будова і топографія носової порожнини.
- •3.Будова і топографія гортані.
- •1.Будова і топографія легень.
- •1.Будова ітопографія нирок.
- •2. Будова і топографія сечоводів.
- •3. Будова і топографія сечового міхура.
- •1. Будова і топографія сечівника.
- •1. Будова і топографія сім’яників.
- •2. Будова і топографія придатка сім’яника.
- •3. Будова і топографі сім’яникового мішка.
- •4. Будова і топографія мошонки.
- •5. Будова і топографія сім’яного канатика.
- •6. Будова і топографія сім’япроводу.
- •7. Будова і топографія сечостатевого каналу.
- •1. Будова і топографія с татевого члена.
- •2. Будова і топографія препуціального мішка.
- •1. Будова і топографія яєчників.
- •2. Будова і топографія яйцепроводів.
- •3. Будова і топографія матки.
- •4. Будова і топографія піхви.
- •1. Будова і топографія присінку піхви.
- •2. Будова і топографія зовнішніх статевих органів.
- •2.Будова і топографія серця.
- •3.Оболонки серця.
- •4.Автономна система серця.
- •5.Судини серця.
- •6.Клапанний апарат.
- •1.Велике та мале кола кровообігу.
- •2. Будова стінки кровоносних судин.
- •1.Загальні закономірності ходу та розгалуження судин.
- •2.Основні артерії великого кола кровообігу.
- •1 .Артерії грудної кінцівки.
- •2.Артерії таза і тазової кінцівки.
- •1.Характеристика і значення лімфатичної системи.
- •2.Будова лімфатичного вузла.
- •1. Червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra)
- •2. Тимус (thymus)
- •1.Нервова система та її поділ .
- •2.Рефлекторна діяльність н.С.
- •3. Центральна нервова система.
- •4.Будова і розміщення спинного мозку.
- •5.Будова головного мозку.
- •1.Будова нерва.
- •4.Основні нервові сплетіння організму.
- •5.Черепномозкові нерви.
- •1.Роль органів чуттів у пристосуванні організму до зміни умов зовнішнього середовища.
- •1,Будова органа нюху.
- •2.Будова органа смаку.
- •3.Будова органів дотику.
- •1. Функціональне значення звс.
- •2.Будова та топографія окремих залоз внутрішньої секреції.
- •1. Особливості будови апарату руху.
- •2. Система органів шкірного покриву.
- •1. Система органів травлення
- •2. Система органів дихання.
- •3.Система органів крово- та лімфообігу.
- •4.Системи органів сечовиділення та розмноження
- •1.Нервова система та органи чуттів.
- •1. Органи внутрішньої секреції.
- •1.Загальна характеристика органів травлення та їх функцій.
- •4.Слиновиділення у різних видів тварин.
- •6.Формування кормової грудки. Акт ковтання.
- •1Травлення в однокамерному шлунку.
- •2.Склад і властивості шлункового соку.
- •6.Акт блювання.
- •1. Травлення в шлунку коня.
- •2. Травлення в шлунку свині.
- •2.Функція сітки.
- •3.Функція книжки.
- •5.Функція стравохідного жолоба.
- •1.Шлункове травлення у молодняка жуйних у молочний та перехідний періоди.
- •1.Травлення в тонких кишках.
- •2.Підшлунковий сік і його ферменти.
- •3.Методи вивчення секреції підшлункової залози.
- •4.Нервова і гуморальна регуляція секреції підшлункового соку.
- •5.Склад, утворення й виділення жовчі.
- •6.Склад кишкового соку і механізм його секреції.
- •1.Травлення в товстих кишках
- •2.Формування калу і дефекація.
- •1.Травлення в шлунках.
- •1. Склад і функції крові.
- •2. Фізико – хімічні властивості крові.
- •2.Осмотичний і онкотичний тиск крові.
- •3.Буферні системи крові
- •1. Протизсідальна система крові.
- •1. Групи крові людини.
- •6. Резус-фактор.
- •7. Групи крові сільськогосподарських тварин.
- •8. Кровотворення і регуляція системи крові
- •1. Кровообіг та його значення для організму.
- •2.Еволюція системи кровообігу.
- •3.Рух крові по великому та малому колах кровообігу.
- •5.Фізіологічні властивості серцевого м'яза
- •1.Тони серця.
- •2.Систолічний і хвилинний об'єми кровотоку.
- •3.Біопотенціали серця, їх виникнення.
- •4.Кровопостачання серця.
- •5.Регуляція роботи серця.
- •1.Законигідродинаміки. Фактори, що впливають на рух крові
- •3.Швидкість кровотоку.
- •4.Артеріальний та венозний пульс
- •5.Тиск крові. Фактори, що впливають на тиск крові та методи вимірювання кров’яного тиску.
- •6.Регуляція кровообігу
- •7.Вплив симпатичних і парасимпатичних нервів на просвіт судин.
- •8.Кровопостачання серця, мозку, легень, печінки і селезінки.
- •1. Депо крові.
- •2. Лімфообіг
- •2.Зовнішнє дихання
- •Частота дихальних рухів (за 1 хв в стані спокою)
- •7.Газообмін у легенях і тканинах.
- •1.Регуляція дихання
- •2.Вплив на дихання різних факторів
- •3.Особливості дихання у птахів
- •4.Голос тварин
- •1. Взаємозв'язок органів дихання з іншими системами організму
- •1.Поняття про обмін речовин.
- •2. Методи вивчення обміну речовин.
- •4.Біологічна цінність білків.
- •5.Азотистий баланс. Азотиста рівновага. Білковий мінімум.
- •6.Обмін амінокислот.
- •7. Регуляція білкового обміну.
- •1. Теплообмін і регуляція температури тіла.
- •2. Хімічна теплорегуляція.
- •3. Фізична теплорегуляція.
- •1. Органи виділення.
- •2. Утворення сечі.
- •3. Склад сечі та її фізико-хімічні властивості.
- •1. Шкіра і її функції.
- •2. Залози шкіри і її секреторна здатність.
- •3. Секреція шкірного сала.
- •4. Рецептори шкіри.
- •5. Волосяний покрив тварин.
- •1.Линяння та його види.
- •1. Загальна характеристика органів розмноження тварин.
- •2. Фізіологія органів розмноження самців.
- •4. Статеві рефлекси у самців.
- •5. Регуляція статевого циклу.
- •9. Живлення плода.
- •1. Трансплантація зигот.
- •1. Особливості розмноження птахів
- •1. Ріст і розвиток молочних залоз.
- •2. Молоко і молозиво.
- •3. Процес молокоутворення.
- •1. Фізіологія доїння.
- •1. Фізіологічний стан тканин.
- •2. Види подразників.
- •3. Біоелектричні явища.
- •4. Основні властивості живої тканини.
- •4. Хімізм м'язового скорочення.
- •5. Механізм м'язового скорочення.
- •6. Сила м'язів.
- •7. Робота м'язів.
- •8. Стомлення м'язів.
- •9. Тонус м'язів.
- •10. Гладенькі м'язи.
- •1. Рефлекс, рефлекторна дуга.
- •2.Зворотній зв’язок.
- •5. Гальмування в цнс.
- •1. Трофічна функція нервової системи.
- •1. Методи вивчення функцій кори великих півкуль
- •2. Умовні рефлекси.
- •3. Відмінності умовних рефлексів від безумовних.
- •4. Методи вироблення умовних рефлексів у тварин.
- •5. Процес утворення умовного рефлексу.
- •6. Біологічне значення умовних рефлексів.
- •1. Аналіз і синтез у корі великих півкуль.
- •2. Сон і гіпноз.
- •3. Типи нервової системи.
- •1. Методи вивчення поведінки тварин.
- •2. Форми поведінки тварин.
- •1. Значення аналізаторів.
- •2. Загальні властивості аналізаторів.
- •3. Зоровий аналізатор.
- •4. Кольоровий зір.
- •1. Слуховий аналізатор.
- •2. Сучасна теорія слуху.
- •3. Вестибулярний апарат.
- •1. Методи вивчення функцій залоз внутрішньої секреції.
- •2. Властивості гормонів та механізм їх дії.
- •3. Нервова регуляція залоз внутрішньої секреції.
- •4. Гормони гіпофіза.
- •5. Гормони щитоподібної залози.
- •6. Гормони прищитоподібних залоз.
- •1. Гормони надниркових залоз.
- •2. Гормони підшлункової залози.
- •3. Гормони статевих залоз.
- •1.Гормони плаценти.
- •2. Гормони тимуса.
- •3. Гормони епіфіза.
- •4. Тканинні гормони.
- •5. Взаємозв'язок між залозами внутрішньої секреції.
- •1. Використання гормонів та гормональних препаратів у тваринництві
1.Будова нерва.
Нерв (nervus) — це сукупність нервових волокон, оточених оболонками, що з'єднують ЦНС з органами та частинами організму. Нерви мають вигляд білих тяжів різної товщини.
Нервові волокна в нерві оточені тонкою сполучнотканинною оболонкою — ендонервієм, пучки нервових волокон оточені пухкою сполучною тканиною і судинами, що тут проходять, — периневрієм, а весь нерв зовні оточений щільною сполучною тканиною — епіневрієм.
За виконуваними функціями нерви поділяють на чутливі, рухові та змішані. Переважна більшість нервів- змішані.
Закономірності нервів:
1) усі нерви парні і розміщуються сегментарно, відповідно до сегментарності тіла тварини;
2) нерви йдуть до органів найкоротшим шляхом у складі судинно-нервових пучків; 3) нерви, як судини, утворюють сплетення, але на відміну від судин нерви та їх гілки обмінюються нервовими волокнами, які між собою не з'єднуються.
2.Спинномозкові ганглії — нервові вузли овальної форми, розміщені обабіч спинного мозку на дорсальних корінцях спинномозкових нервів і навколо головного мозку на чутливих черепномозкових нервах. Ганглії — це скупчення тіл чутливих нейронів, оточених зовні сполучнотканинною капсулою. Дендрити цих нейронів ідуть на периферію в складі спинномозкового нерва і проводять збудження від рецепторів стінок тіла, шкіри, кінцівок та внутрішніх органів, а їх аксони в складі дорсального корінця спинномозкового нерва заходять у спинний мозок.
Крім спинномозкових гангліїв, в організмі є ще вегетативні (парасимпатичні і симпатичні) нервові ганглії (вузли).
Симпатичні ганглії — скупчення тіл нейронів у нервах і нервових сплетеннях симпатичної нервової системи.
Парасимпатичні ганглії — це скупчення нейронів у нервах та нервових сплетеннях парасимпатичної нервової системи. Ці ганглії розміщені здебільшого в стінках внутрішніх органів.
Мал.
3.Схема розгалуження нервів що відходять
від спинного
мозку:
1— біла речовина спинного мозку; 2— сіра речовина спинного мозку 3— дорсальні роги; 4 — бокові роги;5 — вентральні роги; 6 — дорсальні чутливі корінці; 7 — вентральні рухові корінці; 8 — спинномозковий вузол у дорсальних корінцях з нервовими клітинами; 9 — пограничний симпатичний стовбур; 10 — спинномозкові нерви; 11 — передвузлові білі сполучні гілки; 12 — завузлові сірі сполучні гілки; 13-хребтові вузли симпатичного стовбура; 14-шкіра; 15-чутливі волокна від шкіри; 16-чутливі волокна від внутрішніх органів; 17-поперечносмугасті м’язи; 18-ефекторні або рухові волокна до поперечносмугастих м’язів;19-гладкі м’язи судин; 20-нервові волокна до гладких м’язів судин; 21-шкірні залози; 22-секреторні нервові волокна; 23-передхребтовий вузол; 24-завузлові волокна; 25-нутрощі.
3.Спинномозкові нерви (nervi spinales) — це парні нерви, що відходять від кожного сегмента спинного мозку крізь міжхребцеві отвори (мал. 3.). За розміщенням поділяються на шийні, грудні, поперекові, крижові й хвостові. Кожний спинномозковий нерв утворюється з'єднанням двох корінців: дорсального (чутливого) і вентрального (рухового), тому за функцією всі спинномозкові нерви є змішаними.
Кількість спинномозкових нервів відповідає кількості кісткових сегментів у хребті, за винятком шиї, де є не сім, а вісім пар нервів, і на хвості — п'ять-шість пар.
Дорсальний корінець нерва утворюється аксонами чутливих нейронів.
Вентральний корінець нерва утворюється аксонами рухових нейронів.
Після виходу з хребтового каналу крізь міжхребцеві отвори кожний спинномозковий нерв поділяється на такі основні гілки: дорсальну, вентральну та зворотну.
Дорсальні гілки іннервують шкіру і дорсальну групу м'язів хребта, а вентральні — шкіру та вентральну групу м'язів шиї, грудної клітки та черева.
Зворотні гілки іннервують мозкові оболонки спинного мозку.
А)Шийні нерви (nenri cervicales) — це 8 пар спинномозкових нервів, які відходять від шийного відділу спинного мозку. Перша пара нервів відходить попереду першого (атланта), а восьма пара — позаду сьомого шийного хребця. Дорсальні гілки цих нервів іннервують шкіру і дорсальні м'язи шиї, вентральні гілки — шкіру та вентральні м'язи шиї. Часто вентральні гілки утворюють сплетення. Зі сплетень вентральних гілок V, VI і VII пар шийних нервів утворюється діафрагмальний нерв, що іннервує діафрагму. Вентральні гілки трьох останніх шийних нервів беруть участь у формуванні плечового сплетення.
Б)Грудні нерви (nenri thoracales) — це парні нерви, які відходять від грудного відділу спинного мозку, їх кількість відповідає кількості грудних сегментів. Дорсальні гілки грудних нервів іннервують шкіру та дорсальні м'язи хребта, а вентральні гілки — міжреберні нерви — іннервують стінку грудної клітки. Вентральні гілки І і II пар грудних нервів входять до складу плечового сплетення (мал. 3).
В)Поперекові нерви (nervi lumbales) — це парні нерви, які відходять від поперекового відділу спинного мозку. їх кількість відповідає числу поперекових хребців. Дорсальні гілки цих нервів іннервують шкіру та м'язи — розгиначі попереку, а вентральні гілки утворюють поперекове нервове сплетення (мал. 4).
Г)Крижові нерви (nervi sacrales) — це парні нерви, які відходять від крижового відділу спинного мозку. Вони діляться на дорсальні та вентральні гілки. Дорсальні гілки іннервують шкіру сідничної ділянки, а вентральні — формують крижове нервове сплетення (мал. 4).
Д)Хвостові нерви (nervi caudales) — це п'ять-шість пар нервів, що відходять від заднього кінця спинного мозку та іннервують шкіру і м'язи хвоста. Дорсальні гілки утворюють дорсальне хвостове нервове сплетення, а вентральні гілки — вентральне.