2. Будова і топографія яйцепроводів.

Яйцепроводи, або маткові труби (oviductus), — тонкі довгі звивисті трубки, що містяться в яйцепровід-ній складці і з'єднують яєчник з рогом матки. В яйце­проводах відбувається дозрівання яйцеклітин, їх заплід­нення сперматозооном і утворення зиготи, дроблення зиготи. Довжина яйцепроводу в кобили становить 10— ЗО см, у корови — 20—30, у свині — 15—30, у вівці — 15— 20 см. Починається яйцепровід широкою лійкою, на дні

якої знаходиться черевний отвір. Краї лійки порізані — це так звана бахрома яйцепрово­ду. Другий кінець яйцепроводу без різких меж переходить у ріг матки.

Стінка яйцепроводу складається з трьох оболонок; слизової — внутрішньої, м'язо­вої — середньої і серозної — зовнішньої. Слизова оболонка вистелена одношаровим ци­ліндричним миготливим епітелієм, серед клітин якого зустрічаються клітини з війками на кінці і безвійчасті секреторні клітини, які виробляють слиз.

Завдяки мерехтінню війок епітелію здійснюється переміщення по яйцепроводу яй­цеклітини та зиготи. Цьому сприяє також скоротливість м'язової оболонки, що склада­ється з гладенької м'язової тканини.

Серозна оболонка побудована з одношарового плоского епітелію.

3. Будова і топографія матки.

Матка (uterus, metra) — порожнистий орган, в якому розвивається зародок і плід. Розрізняють чотири типи маток: подвійна — у гризунів, слона; двороздільна — у деяких гризунів; дворога — у жуйних, кобил, свиней, сук, у ній розрізняють два роги, тіло та шийку; проста — у приматів, у ній рогів немає.

Стінка матки також побудована з трьох оболонок: слизової, м'язової і серозної. Слизова оболонка — ендометрій — вкрита одношаровим циліндричним епітелієм, що виробляє слиз. Серед клітин цього епітелію зустрічаються війчасті клітини, яких до­сить багато в слизовій оболонці рогів матки. У підслизовій основі розміщені численні маткові трубчасті залози, секрет яких використовується для живлення зародка на ран­ніх етапах його розвитку, а також сітка кровоносних судин. У жуйних слизова оболонка утворює під час вагітності випини — карункули, які з'єднуються з ворсинками хоріона плода — котиледонами. У ділянці каналу шийки матки слизова оболонка утворює склад­ки, поздовжні — у кобил і корів; хвилеподібні — у свиней.

М'язова оболонка — міометрій — складається з трьох шарів гладенької м'язової тканини: зовнішнього і внутрішнього — м'язових і середнього — судинного. Внутрішній м'язовий шар у стінці шийки утворює сфінктер. Скорочення м'язової оболонки сприя­ють виведенню плода та плідних оболонок (посліду) з матки під час родів.

Серозна оболонка — периметрій — побудована з одношарового плоского епітелію з прошарком пухкої сполучної тканини, вкриває матку зовні і утворює маткову зв'язку, яка прикріплюється до хребта і підвішує матку.

У кобил дуже розвинене тіло матки, воно довге, а роги, навпаки, короткі і дугопо­дібно зігнуті. Шийка товстостінна, циліндрична, її задня частина виступає в піхву втулко-подібно.

У жуйних тварин роги матки загострені й зігнуті подібно до полозів саней. Тіло мат­ки відносно коротке. Шийка матки товстостінна, виступає в піхву і має на слизовій обо­лонці складки.

У свиней роги матки дуже довгі, досягають 2—3 м і утворюють численні петлі, по­дібні до петель кишок. Тіло матки коротке (до 5 см). Шийка без різких меж переходить у піхву, її слизова оболонка утворює досить великі складки — виступи.

У сук роги матки довгі, тонкі й прямі, розходяться у вигляді вилки. Тіло матки ко­ротке, шийка матки також коротка та товстостінна, різко виступає в піхву і має на сли­зовій оболонці поперечні й поздовжні складки.

Невагітна матка розміщується більшою своєю частиною в черевній порожнині під прямою кишкою й над сечовим міхуром. У період вагітності матка збільшується в об'є­мі і опускається в черевну порожнину, а після родів набуває попереднього розміру.