3. Будова і топографі сім’яникового мішка.

Сім'яниковий мішок (saccus testicularis) — це випин черевної стінки живота, куди опускаються сім'яники з придатками та сім'яні канатики під час внутрішньоутроб-ного розвитку плода.

Розміщений сім'яний мішок у жеребця, бугая, барана, цапа між стегнами, а в кну­ра і кобеля — біля ануса. Він складається з мошонки, парного зовнішнього піднімача сі­м'яника і парної загальної піхвової оболонки (рис. 75).

4. Будова і топографія мошонки.

М ошонка (scrotum) складається з шкіри та м'язово-еластичної оболонки, які щіль­но зростаються між собою. Шкіра пігментована, вкрита коротким волоссям, містить по­тові і сальні залози. Ділянка шкіри між анусом і мошонкою називається промежиною. М'язово-еластична оболонка складається з підшкірної фасції і гладенької м'язової тка­нини, утворює перегородку мошонки, що поділяє її порожнину на праву й ліву полови­ни. Завдяки скороченню м'язових волокон мошонка або піднімається до стінки черев­ної порожнини, або опускається вниз від неї, так регулюється температурний режим розвитку сперматозоонів у сім'яниках (температура в мошонці повинна становити на 1—4°С нижче від температури тіла).

Мал. Будова сім'яникового мішка та сім'яника з придатком:

1 — сім'яник; 2 — спеціальна піхвова оболонка сім'яника; 3 — піхвова порожнина; 4 — загальна піхвова оболонка сім'яника; 5 — зовнішній піднімач сім'яника; 6 — фасція піднімача; 7 — м'язова оболонка мо­шонки; 8 — піхвова порожнина; 9 — шкіра мошонки; 10 — сім'яний канатик; 11 - піхвова порожнина; 12 — синус придатка; 13 — перегородка мошонки; 14 — сім'япровід; 15 — хвіст, 16 — тіло, 17 — голівка придатка; 18 - вивідні канальці; 19 — сітка сім'яника; 20 — прямі й 21 — звивисті канальці; 22 — сполуч­нотканинні перегородки

За м'язово-еластичною оболонкою йде м'яз — зовнішній піднімач сім'яника з по­перечносмугастої м'язової тканини, це гілка від внутрішнього косого черевного м'яза. Він добре розвинений у жеребця та кролів.

Загальна піхвова оболонка складається з двох шарів: зовнішнього — фіброзного — з щільної сполучної тканини та внутрішнього — серозного — з одношарового плоского епітелію.

5. Будова і топографія сім’яного канатика.

Сім'яний канатик (funiculus spermaticus) — це тяж, що розміщується в пахово­му каналі. Основа його починається від сім'яника і придатка сім'яника, а вершина до­сягає внутрішнього пахового кільця.

Сім'яний канатик складається з сім'япроводу, нервів, внутрішніх сім'яникових арте­рій і вен, внутрішнього піднімача сім'яника, лімфатичних судин, які зовні оточені спеці­альною піхвовою оболонкою.

6. Будова і топографія сім’япроводу.

Сім'япровід (ductus deferens) — довга вузька трубка, яка починається від хвос­та придатка сім'яника, піднімається вгору в складі сім'яного канатика і проходить через паховий канал у черевну порожнину. Потім спрямовується в тазову порожнину на вер­хню поверхню сечового міхура і відкривається в сечовивідний канал, який після цього стає сечостатевим каналом. Кінцевий відділ сім'япроводу в жеребця, бугая і барана має ампулоподібне розширення, в стінці якого є пристінкові залози, що виробляють секрет. Стінка сім'япроводу складається зі слизової, м'язової та серозної оболонок. Слизова оболонка вистелена одношаровим багаторядним миготливим епітелієм. М'язова обо­лонка побудована з гладенької м'язової тканини і під час скорочення забезпечує пере­міщення сперматозоонів по сім'япроводу.