1. Сліпа кишка

Сліпа кишка- intestinum cae­cum — це сліпий виріст на межі тонкої й товстої кишок. У травоїдних тва­рин вона велика, різної форми, у м'ясоїдних — невелика.

У ВРХ сліпа кишка циліндричної форми, 30-70 см завдовжки. Верхівка спрямована в тазову порожнину, а вся кишка міститься в правій клубовій ділянці черевної порожнини, зверху від лабіринту ободової кишки. Передній кінець сліпої кишки знаходиться на рівні 3-го поперекового хребця.

У коня сліпа кишка значних розмірів, має форму ве­ликої коми. На ній розрізняють: основу — basis сесі, що має вигляд шлунко-подібного розширення з більшою й меншою кривинами — curvatura сесі major et minor, тіло — corpus сесі — і верхівку — apex сесі. На дорсальній по­верхні меншої кривини розміщені два отвори, більший з яких є початком ободової кишки — сліпоободовий отвір — ostium cecocolicum, другий отвір є міс­цем входження клубової кишки — ostium ileale , обмеже­ний стискачем — m. sphincter ilei — і утворює сосочок клубової кишки — papilla ilealis.

Вздовж усієї кишки тягнуться чотири тенії — tenia dorsalis, ventralis, medialis et lateralis — і чотири ряди випинів — haustra сесі. Останніх на ос­нові сліпої кишки немає.

Основа сліпої кишки розміщена в правій клубовій ділянці, тіло — у пуп­ковій ділянці, а верхівка закінчується поблизу мечоподібного хряща груд­нини, відділяючись від останнього вентральним діафрагмальним вигином більшої ободової кишки. Зв'язками сліпа кишка з'єднана з ободовою.

У свині сліпа кишка відносно коротка, але широка. На поверхні сліпої кишки видно три ряди теній і три ряди випинів. Сліпа кишка розміщена каудально в поперековій ділянці, а її верхівка спрямова­на вентрокаудально і трохи вправо від серединної лінії.

У собаки сліпа кишка підвішена на короткій брижі між 2—4-м поперековими хребцями, утворює два-три випини.

2.Ободова кишка.

Ободова кишка — intestinum colon — основна частина товстої кишки. Вона має різну довжину (найкоротша у м'ясоїдних, найдовша у травоїдних) і форму.

У собаки ободова кишка має найпростішу форму, що нагадує підкову. Із сліпої кишки вона спочатку спрямовується краніально як права, або висхідна, частина ободової кишки — colon ascendens — до правої нирки, де повертає вліво, роблячи правий згин — flexura coli dextra, — і переходить у коротку поперечну частину ободової кишки — colon transversum. Позаду лівої нирки кишка робить лівий згин — flexura coli sinistra — і спрямовуєть­ся як ліва, або низхідна, частина ободової кишки — colon descendens — до тазової порожнини, де переходить у пряму кишку.

В інших тварин висхідна частина ободової кишки сильно розвинена й утворює довгу закрутку — товста ободова кишка, яка складається у вигляді підкови у коня або скручується у вигляді спіралі у великої рогатої худоби чи у вигляді конуса у свині. Отже, у різних тварин виникає свій, типовий хід ободової кишки.

У ВРХ ободова киш­ка скручена в спіраль в одній площині (диск) і розміщена в правій клубовій

ділянці черевної порожни­ни, справа від рубця. В обо­довій кишці розрізняють по­чаткову, або проксимальну, петлю— ansa proximalis coli; спіральну петлю — ansa spiralis coli — і кінцеву, або дис­тальну, петлю — ansa distalis coli.

Проксимальна петля спо­чатку спрямовується крані­ально до початку порожньої кишки, потім повертає дор­сально і назад, на лівому боці сліпої кишки знову ро­бить згин і спрямовується краніально, де, звужуючись, переходить у спіральну пет­лю. В спіральній петлі видно 1,5—2 доцентрові закрутки — gyri centripetales — за годин­никовою стрілкою. У центрі диска кишка утворює цент­ральний згин — flexura centralis, потім робить 1,5-2 від­центрові закрутки — gyri cent-rifugales — проти годиннико­вої стрілки. Далі спіральна петля досягає проксималь­ної петлі і на рівні першого поперекового хребця перехо­дить у дистальну петлю. Остання лежить між почат­ком ободової і кінцем дванадцятипалої кишки і відповідає поперечній і низхідній ободовій кишці со­баки. Без помітної межі дистальна петля переходить у пряму кишку.

У коня ободова кишка сильно розвинута і поділяється на товсту й тонку ободові кишки. Товста відповідає висхідній, а тонка — низхідній ободовій кишці собаки. Товста ободова кишка має значні розміри і за формою нагадує подвійний обід або підкову. Займає всю нижню половину черевної порожнини. Вона починається від малої кривини сліпої кишки і спрямовується краніально до діафрагми як права вентральна ободова киш­ка — colon ventrale dextrum. Потім повертає вліво як груднинний згин — flexura sternalis — і спрямовується каудально як ліва вентральна ободова кишка — colon ventrale sinistrum. Біля входу в тазову порожнину ободова кишка згинається, утворюючи тазовий згин — flexura pelvina, і спрямову­ється краніально як ліва дорсальна ободова кишка- colon dorsale sini­strum. Біля діафрагми кишка утворює діафрагмальний згин — flexura diaphragmatica — і по правому боці продовжується каудально як права дорса­льна ободова кишка — colon dorsale dextrum. Біля основи сліпої кишки обо­дова кишка повертає вліво як поперечна ободова кишка — colon transversum — і переходить у тонку ободову кишку. Права дорсальна обо­дова кишка збільшується в діаметрі і перед тонкою ободовою кишкою утво­рює ампулу ободової кишки — ampula coli, проте при вході в тонку ободову кишку різко звужується.

Вентральне положення товстої ободової кишки має чотири стрічки — tenia coli (дорсальну, вентральну і дві бічні) і чотири ряди випинів — haustrae coli. В ділянці тазового згину кишка різко звужується і втрачає тенії. Дорсальні положення товстої ободової кишки мають три стрічки і три ряди випинів.

Тонка ободова кишка утримується на довгій брижі. Вона має дві стрічки і два ряди випинів, утворює петлі і розміщена між правими і лівими поло­женнями товстої ободової кишки.

У свині ободова кишка згорнута у вигляді конуса і її широка основа ле­жить у ділянці попереку, а вершина торкається черевної стінки в ділянці пупка. Ободова кишка, виходячи із сліпої кишки, має дві стрічки, два ряди випинів і утворює доцентрові закрутки — gyri centripetales. На верхівці конуса кишка звужується, утворює центральний згин — flexura centralis — і переходить у відносно тонкі, без стрічок і випинів відцент­рові закрутки — gyri centrafugales, які розміщуються всередині конуса. Остання закрутка утворює дистальну петлю — ansa distalis coli, яка відпові­дає поперечній ободовій кишці собаки, повертає каудально і переходить у пряму кишку.