Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Анатомія. Конспект лекцій.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
8.64 Mб
Скачать

1. Шкірний покрив, як зовнішня оболонка тіла тварини.

Система органів шкірного покриву, або загальний покрив, складається з шкіри — cutis — та її похідних. До похідних шкі­ри належать залози шкіри — gll. cutis, волосся — pili, роги — соrnuа, органи пальця — organa digitalia — у вигляді ратиць, копит, кігтів, нігтів та деякі інші утвори.

Шкірний покрив, вкриваючи все тіло тварини, захищає його від шкідливих впливів зовнішнього середовища і тим самим створює умови для норма­льного функціонування організму. Тривалий час вважали, що шкірний покрив виконує просту і водночас пасивну функцію у вигляді захисного фут­ляра тіла. Разом з похідними шкіра становить складну функціональну систему, яка є посеред­ником між організмом і зовнішнім середовищем. Саме тому правильний догляд за шкірою поліпшує стан організму загалом і підвищує продуктивність тварин. Шкіра виконує ряд важливих функцій.

Захисна функція. Шкірний покрив захищає тіло від механічних, фізичних та хімічних ушкоджень, запобігає проникненню мікроорганізмів.

Рецепторна функція. Шкірний покрив тісно пов'язаний з н.с. В шкірі міститься багато різ­них рецепторів. Підраховано, що на 1 см2 шкіри знаходиться 2 теплових, 12 холодових, 25 доти­кових і 150 больових рецепторів. Завдяки цьому н.с. передає всім органам організму інформацію, зумовлюючи при цьому (залежно від сили й характеру подразнення) стимулювання чи пригнічення їх функції.

Шкірний покрив тісно пов'язаний з внутрішніми органами, гіпофізом, наднирковими та іншими залозами. У шкірі міститься близько 70 ферментів.

Шкірі властива видільна функція. За допомогою потовиділення виділя­ється до 27% води, велика кількість вуглекислого газу (вугільної кислоти, до 10 г).

Шкіра є своєрідним депо крові, води, солей. Вона виконує також імунобіологічну (вакцини білкової природи), теплорегулювальну, дихальну та інші функції.

2. Розвиток шкірного покриву.

Епідерміс шкіри утворюється за рахунок ектодерми, а власне шкіра і підшкірна основа розвиваються з мезодерми.

У ссавців у шкірі багато залоз, проте роговий шар епідермісу зберігся. З'явились і нові залози — молочні. Цікаво, що під час годівлі молоком ви­никають специфічні зміни не лише у самок, а й у новонароджених: збіль­шення розмірів язика (хижаки), прискорений ріст передніх кінцівок (гризу­ни), розвиток м'язів губного апарату (людина).

Вважають, що молочні залози виникли з особливих потових залоз. Спо­чатку це були дрібні залози, які розміщувалися по нижній передній стінці, і їхній секрет виділявся безпосередньо на шкіру та волосся. Наприклад, у качконоса (однопрохідні) дрібні трубчасті залози відкриваються в сумку волоса і молоко стікає по волосині. Маля злизує молоко матері, яка лягає на спину. У процесі еволюції залози групуються і розміщуються парами вздовж черевної стінки. Висмоктування молока малям сприяє розвитку сосків (у біль­шості сумчастих соски з'являються на період ссання, а потім редукуються). Кількість залоз (сосків) залежить від кількості народжуваних. Залежно від умов життя, коли ссання неможливе, самка впорскує молоко малюку (кито­подібні).