3. М’язи грудної стінки.

До третьої групи належать м'язи, які розширюють грудну клітку під час акту вди­ху, — це м'язи-інспіратори:

дорсальний зубчастий вдихач (т. serratus dorsalis inspira-torius) — починається на надостистій зв'язці передніх грудних хребців і закінчується на верхніх кінцях 2—11-го ребер;

піднімачі ребер (mm. levatores costarum) — закріплюються на верхніх кінцях перших 8 пар ребер і грудних хребцях;

міжреберні зовнішні м'я­зи (mm. intercostales extern!) — розміщені між ребрами в каудовентральному напрям­ку;

драбинчасті м'язи (mm. scalenus) — починаються від поперечних відростків ший­них хребців і закінчуються на перших 4—8-му ребрах;

прямий грудний м'яз (т. rectus thoracis) — починається на першому ребрі і закінчується на реберних хрящах 2—4-го ребер;

діафрагма (diaphragma) — має куполоподібну форму і є перегородкою між грудною і черевною порожнинами, в неї виділяють сухожильний центр і м'язовий пери­феричний відділ, який поділяється на поперекову, реберну й грудну частини. Попере­кова частина утворена правою й лівою ніжками, що прикріплюються до тіл поперекових хребців, реберна ділянка закріплюється на внутрішній поверхні ребер, а грудна — на мечоподібному відростку грудної кістки. У діафрагмі є три отвори: аортальний, страво­хідний та для каудальної порожнистої вени.

Протилежну дію виконують м'язи-експіратори (видихачі), які звужують грудну кліт­ку під час акту видиху:

дорсальний зубчастий видихач (т. serratus dorsalis expirato-rius) — починається від верхніх кінців останніх ребер і закінчується на остистих відрос­тках останніх грудних і перших поперекових хребців;

міжреберні внутрішні м'язи (mm. Intercostales intern!) — заповнюють простір між ребрами в краніовентральному на­прямку;

попереково-реберний м'яз (т. lumbocostalis) — розміщується між останнім ребром і першими поперековими хребцями;

поперечно- грудний м'яз (т. transver-sus thoracis) — розміщується на дні грудної порожнини.

Самостійна робота студентів.

1. М’язи черевної стінки.

До четвертої групи належать парні м'язи, які утворюють стінки черевної порожни­ни і становлять черевний прес:

зовнішній косий черевний м'яз (m. obliquus abdominis externus) — починається від груднинних кінців ребер і закінчується трьома сухожиль­ними пластинками: черевною — на білій лінії черева; тазовою — на клубовій і лобковій кістках; стегновою — на фасції стегна. Між черевною і тазовою пластинками розміще­на щілина — поверхневе пахвинне кільце. Потовщення тазової пластинки, яке тягнеть­ся від маклака до лобкового горба, називають пахвинною зв'язкою;

внутрішній косий черевний м'яз (т. obliquus abdominis internus) — починається від маклака і пахвинної зв'язки, спускається віялоподібно краніовентрально до білої лінії черева і останніх ре­бер, між заднім краєм м'яза і пахвинною зв'язкою в нижній третині черева утворюєть­ся глибоке пахвинне кільце;

поперечний черевний м'яз (т. transversus abdominis) — починається на поперечно-реберних відростках поперекових хребців і реберної дуги і закінчується на білій лінії черева;

прямий черевний м'яз (т. rectus abdominis) — тяг­неться в нижній стінці черевної порожнини вздовж білої лінії черева до лобкової кістки.

По серединній лінії черева сухожильні пластинки м'язів однієї половини черевної стінки з'єднуються з однойменними пластинками другої половини, утворюючи так зва­ну білу лінію.

Каудально, збоку від білої лінії косі черевні м'язи у самців утворюють пахвинний ка­нал (canalis ingunalis), в якому розміщений сім'яний канатик.

Зовні м'язи черевного преса в коня і жуйних вкриті багатою на еластичні волокна жовтою черевною фасцією (fascia flava), яка частково утримує нутрощі, під час бігу — зменшує струси

Рис. 48. Діафрагма та м'язи тулуба коня (черевну стінку і внутрішні органи видалено):

I — реберна частина діафрагми; 2 — отвір задньої порожнистої ве­ ни; 3 — сухожильний центр; 4 — аорта; 5 — великий поперековий м'яз; 6 — малий поперековий; 7 — клубовий; 8 — внутрішній клубо­ вий; 9 — квадратний поперековий; 10 — клубово-реберний м'яз;

I1 — права ніжка діафрагми

М'язи черевного преса при скороченні допомагають актам видиху, дефекації, се­човиділення, блювання, а у самок — при родах.

Лекційне заняття №12.

Тема: М'язи грудної кінцівки

М'язи грудної кінцівки поділяють на групи м'язів, що діють на плечовий суглоб; м'язи, які діють на ліктьовий суглоб; м'язи, що діють на зап'ястний суглоб; м'язи, що діють на суглоби пальців (рис. 49).