5. М'язи голови.

М'язи голови поділяють на дві групи: лицьову, або мімічну, й жувальну.

Мал. М'язи голови:

А — корови; Б — коня з латерального і В — меді­ального боків; 1 — носогубний піднімач; 2 — опус-кач нижньої повіки; 3 — коловий м'яз ока; 4 — лоб­ний і 5 — вушні м'язи; 6 — коловий м'яз рота; 7 — опускач нижньої губи; 8 — ікловий; 9 — спеціальний піднімач верхньої губи; 10 — щічний; 11 — міжщелепний; 12 — виличний; 13 — великий жувальний; 14 — груднинопід'язиковий; 15 — груднинощелепний; 16 — поперечний м'яз носа; 17 — розширювачі носа (боковий м'яз носа); 18 — підшкірний м'яз гу­бів; 19 — підшкірні м'язи голови і шиї; 20 — опускач верхньої губи; 21 — криловий; 22 — яремнопід'язиковий; 23 — яремнощелепний; 24 — під'язиковий; 25 — двочеревцевий; а — привушна і б — підще­лепна слинні залози

До лицьової групи м'язів належать

коловий м'яз poma (m. orbicularis), що фор­мує основу губів, має кільцеподібну форму і є стискачем (сфінктером) ротового отвору;

носогубний піднімач (т. levator nasolabialis), що піднімає верхню губу й розширює ніз­дрі; спеціальний

піднімач верхньої губи (т. levator labii superioris), що піднімає верх­ню губу і розширює ніздрі;

ікловий (т. caninus), що розширює ніздрі;

опускач верхньої губи (т. depressor labii superioris), який опускає верхню губу;

виличний м'яз (т. zygomaticus), за функцією дилататор, розширює ротовий отвір;

опускач нижньої губи (т. depressor labii inferioris), що опускає нижню губу;

щічний (т. buccinator), що є основою щік і допомагає переміщенню корму на кутні зуби під час жування.

Крім того, є ще

коловий м'яз ока — за функцією сфінктер;

опускач нижнього повіка,

каудаль­ні, дорсальні та вентральні м'язи вушної раковини та ін.

Під час скорочення м'язів мімічної групи відбуваються рухи верхньої та нижньої губ, вушної раковини, повік, відкривання і закривання ротового отвору тощо.

До жувальної групи м'язів належать

великий жувальний м'яз (т. masseter), що міститься на латеральній поверхні щелепи і стискає щелепи, прикріплюється одним кін­цем до виличного гребеня і виличної дуги, а другим — до жувальної ямки нижньощелеп­ної кістки;

крилоподібний м'яз (т. pterygoideus), що міститься на медіальній поверхні нижньощелепної кістки і стискає щелепи, прикріплюється одним кінцем біля хоан на клиноподібній, піднебінній та крилоподібній кістках, а другим — у крилоподібній ямці нижньої щелепи;

скроневий м'яз (т. temporalis), який також допомагає стискувати ще­лепи, прикріплюється одним кінцем біля скроневої ямки, а другим — на м'язовому від­ростку нижньощелепної кістки;

двочеревцевий м'яз (т. digastricus), що опускає нижню щелепу донизу, прикріплюється до яремного відростка потиличної кістки і вентрально­го краю нижньощелепної кістки. У коня і жуйних тварин є ще груднино-нижньощелепний м'яз, який також допомагає опускати нижню щелепу.

Внаслідок скорочення названих пар м'язів відбувається акт ремиґання, при цьому великий жувальний м'яз, крилоподібний і скроневий м'язи піднімають або стуляють ще­лепи при одноразовій дії, при поперемінній дії відбувається зміщення нижньої щелепи вправо або вліво. При дії двочеревцевого та груднинонижньощелепного м'язів нижня щелепа опускається донизу.

Лекційне заняття №11.

Тема: М’язи шиї і тулуба.