1.Загальні відомості про з’єднання кісток скелета.

Розділ анатомії, який вивчає типи з'єднання кісток скелета, називають синдесмологією.

Залежно від виконуваної функції кістки в скелеті з'єднуються неоднаково. Розріз­няють два типи з'єднання кісток: нерухомий (безперервний) — синартроз і рухомий (переривчастий) — діартроз (рис. 36). Безперервне з'єднання виникає в разі зро­щення кісток або їх частин. Залежно від того, з допомогою якої тканини з'єднані між со­бою кістки, розрізняють такі види синартрозів: 1) синдесмоз — з'єднання кісток з допо­могою сполучної тканини. Так з'єднуються ліктьова і променева кістки, кістки черепа. До синдесмозу відносять шви і зв'язки. Залежно від форми країв з'єднаних кісток та їх взаємодії розрізняють шви плоскі, зубчасті, лускаті та листочкові; 2) синхондроз — хря­щове з'єднання кісток. Так з'єднуються тіла хребців, реберні кістки з хрящами ребер, деякі кістки черепа в молодих тварин; 3) синостоз — вид з'єднання кісток з допомогою кісткової тканини, що утворюється на місці синхондрозу або синдесмозу. Таке з'єднан­ня спостерігається серед кісток черепа, на крижовій кістці, між кістками передпліччя в дорослих тварин (крім собак); 4) синсаркоз — м'язове з'єднання кісток між ребрами, кістками передніх кінцівок та шиї, голови й тулуба.

2. Будова суглоба.

Більшість кісток скелета з'єднані рухомо (переривчасто) — суглобом (Мал.). Суглоб складається з капсули, суглобових хрящів, які вкривають з'єднувальні поверхні кісток, і суглобової порожнини, яка заповнена синовіальною рідиною, що змащує суг­лобові хрящі. До допоміжних елементів суглоба належать зв'язки, мембрани, внутрішньосуглобові хрящі (меніски, диски).

Капсула суглоба (capsula articularis) вкриває його зовні і створює герметично закритий суглобовий простір. У капсулі суглоба розрізняють зовнішній — фіброзний і внутрішній — синовіальний шари. Фіброзний шар складається з щільної сполучної тка­нини, яка закріплює кінці з'єднаних між собою кісток, синовіальний — з пухкої сполуч­ної тканини, вкритої одним шаром ендотеліальних клітин, які секретують жовтувату рі­дину — синовію. Ця рідина змащує суглобові поверхні кісток і запобігає надмірному тер­тю в суглобах.

3. Типи суглобів.

За характером руху розрізняють суглоби: одно-, дво- і багатовісні.

За будовою суглоби бувають прості й складні. У простих суглобах з'єднуються ру­хомо тільки дві кістки, а в складних — кілька кісток або між двома кістками містяться хрящові меніски, або диски. За формою суглобових площин суглоби бувають блоко-, куле-, сідло-, еліпсоподібні і плоскі.

За допомогою суглобів здійсню­ються такі види руху: згинання (flexio), розгинання (extensio), приведення (adductio) — наближення кісток до се­редньої площини тіла; відведення (abductio) — віддалення кістки від середньої площини тіла; обертання (rotatio): обертання назовні (supinatio) й обертання всередину (ronatio).

Мал. Різні види з'єднання кісток (схема):

А — безперервне і Б — переривчасте з'єднання (суглоб): 1 — зубчастий і 2 — лускатий шви; З — капсула суглоба; 4 — суглобові поверхні кісток, вкриті гіаліновим хрящем; 5 — порожни­на суглоба; 6 — окістя; 7 — синовіальний шар суглобової сумки