1. Будова і топографія кісток тазового поясу.

Скелет задньої кінцівки складається з тазового поясу і вільного відділу. Тазо­вий пояс утворюють три пари плоских кісток: клубові, сідничні й лобкові. Зростаючись між собою, вони утворюють тазову, або безіменну, кістку (os coxae). На місці зростан­ня цих трьох кісток знаходиться суглобова западина для зчленування з голівкою стег­нової кістки. Праві й ліві лобкові і сідничні кістки зростаються одна з одною в тазовому шві. Між сідничною та лобковою кістками розміщується затульний (замкнений) отвір, утворений шовними і западинними гілками цих кісток (рис. 31).

Клубова кістка (os illiis. os iliacum) — це передня частина таза тварини, склада­ється з тіла і крила. Стовпоподібне тіло зростається із сідничною та лобковою кістками, утворюючи суглобову западину. По задньоверхньому краю тіла тягнеться велика сіднич­на вирізка, а з краніомедіального боку знаходиться горбок поперекового меншого м'я­за. На крилі є дві поверхні: зовнішня — сіднична, внутрішня — крижово-тазова з вушко-подібною площиною для зчленування з крижовою кісткою, де утворюється малорухомий тугий суглоб. Крило має ще два виступи: латеральний — маклак, до якого прикріплю­ються м'язи черевних стінок і м'язи, що проходять у вільний відділ кінцівки, і медіаль­ний — крижовий горб.

Сіднична кістка (os ischii) — це задня частина тазової кістки. Складається з тіла і двох гілок: западинної та шовної. Краніально тіло бере участь у формуванні суглобової западини, каудальний кінець тіла має сідничний горб. По краю тіла від сідничного гор­ба проходить мала сіднична вирізка. Западинна гілка спрямована краніально і бере участь у формуванні суглобової западини. Шовна гілка зрощується з подібною гілкою другого боку та з лобковою кісткою. Між сідничними горбами двох кісток утворюється сіднична дуга.

Мал. Тазові кістки: А—Б — великої рогатої худоби; В — вівці; Г — свині; Д — коня; Е — собаки (Б — вигляд зліва, решта — з дорсального боку); 1 — тіло клубової кістки; 2 — лобкова кістка; 3 — тіло сідничної кістки; 4 — крила клубової кістки; 5 — мак-лак; 6 — крижовий горб; 7 — сід­нична лінія; 8 — сіднична ость; 9 — велика сіднична вирізка; 10 — суг­лобова вертлюжна западина; 11 — мала сіднична вирізка; 12 — замк­нений отвір; 13 — сідничний горб; 14 — сіднична пластинка; 15 — сід­нична дуга; 16 — шовна гілка сід­ничної кістки; 17 — западинна гіл­ка лобкової кістки; 18 — лобковий гребінь; 19 — лобково-клубове під­вищення; 20 — лобковий горб, каудальніше від нього — тазовий шов

Лобкова кістка (os pubis) — складається також з тіла і двох гілок: западинної і шовної. Вздовж краніального краю лобкових кісток тягнеться лобковий гребінь, на се­редині якого виділяється лобковий горбок для прикріплення прямого черевного м'яза. Позаду кістки виступає сідничний горб, до якого також прикріплюються м'язи.

Парні безіменні кістки разом з крижовою кісткою й першими хвостовими хребцями утворюють кісткову основу тазової порожнини.

2. Будова і топографія кісток вільної тазової кінцівки.

Скелет задньої кінцівки складається зі стегнової кістки, кісток гомілки, заплесна, плесна й фаланг пальців.

Стегнова кістка (os femoris) — довга трубчаста, має тіло (діафіз) і два кінці (епіфі­зи). На проксимальному епіфізі є голівка для зчленування з тазовою кісткою у кульшово­му суглобі, і м'язові горби, або вертлюги: латерально — великий, а нижче від голівки — малий вертлюг. Під голівкою розміщена вертлюжна западина. У коня біля великого вер­тлюга виступають ще середній і третій вертлюги. У центрі голівки розміщена ямка, де закріплюється внутрішньосуглобова (кругла) зв'язка. На дистальному кінці виступають виростки із суглобовими поверхнями та надвиростками для з'єднання з великою гоміл­ковою кісткою в колінному суглобі і блок для колінної чашечки (patella; Мал.).

Мал. Стегнова кістка (ліва):

А— собаки; Б — свині; В — великої рогатої худо­би; Г — коня (з плантарного боку — верхній ряд і дорсолатеральний — нижній ряд); 1 — голівка; 1' — ямка голівки; 2 — шийка; 3 — великий верт­люг; 3' — середній вертлюг (у коня); 4 — сіднична горбастість (у коня — третій вертлюг); 5 — малий вертлюг; 6 — вертлюжна ямка; 7 — шорстка по­верхня; 8 — підошовна горбистість (підошовна ям­ка у коня); 9 — підколінна поверхня; 10 — медіаль­ний і 11 — латеральний виростки; 12 — міжвирост-кова ямка; 13 — надвиростки; 14 — ямка підколін­ного м'яза; 15—16 — блок колінної чашечки

К істки гомілки (ossa cruris) складаються з добре розвиненої великогомілкової і недорозвиненої малогомілкової кісток.

Великогомілкова кістка (tibia) має тіло (діафіз) і два кінці (епіфізи). На проксималь­ному епіфізі є латеральний і медіальний виростки, між ними проходить жолоб, який за­кінчується позаду підколінною вирізкою. На дистальному епіфізі знаходиться суглобо­вий блок, обмежений зліва і справа кісточками.

Малогомілкова кістка (fibula) у коня недорозвинена, має тільки верхню части­ну, яка зрослася з латеральним вирост­ком великогомілкової кістки, утворюючи щиколотку.

Мал. Великогомілкова і малогомілкова кістки (ліві):

А — рогатої худоби; Б — коня; 1 — великогоміл­кова кістка; 2 — гребінь великогомілкової кістки; З — міжвиросткове підвищення; 4 — латеральний виросток; 5 — голівка малогомілкової кістки; 6 — латеральна кісточкова кістка; 7 — блок; 8 — медіальна кісточка; 9 — малогомілкова кістка

Кістки заплесна (ossa tarsi) — три ряди коротких асиметричних кісток, з яких добре розвинені дві кістки верхнього ряду — таранна та п'яткова.

Т аранна кістка (talus) має суглобовий блок для з'єднання з великогомілковою кіс­ткою і суглобові поверхні для з'єднання з іншими кістками заплесна.

П'яткова кістка (calcaneus) має позаду п'ятковий горб, до якого прикріплюються м'язи з ахілловим су­хожилком. У середньому ряду заплесна розміщена тільки одна центральна кістка — os tarsi centrale. У нижньому ряду заплесна тварин з п'ятипалою кінцівкою є п'ять кісток; у коня їх три, у жуйних — три, у свиней — чотири.

Кістки плесна (ossa metatarsalia) відповідають кісткам п'ястя грудної кінцівки, але трохи довші за них. У коня добре розвинена третя плеснова кістка, а друга й чет­верта недорозвинені. У жуйних розвинені третя й четверта, які зливаються в одну кістку, а друга — недорозвинена. У свиней і собак розвинені друга, третя, четверта і п'ята плесно­ві кістки. На проксимальному епіфізі кісток плес­на є суглобова поверхня для з'єднання з кістка­ми заплесна, а на дистальному епіфізі — сугло­бовий блок для з'єднання з кістками пальців. Кістки заплесна разом з кістками плесна й го­мілки утворюють заппесновий, або скакальний, суглоб.

Мал. Кістки заплесна (права кінцівка):

А — рогатої худоби; Б — коня; 1 — великогомілкова; 2 — таранна і 3 — центральна кістки; 4 — заплеснова третя; 5 — плеснові

третя і четверта кістки у рогатої худоби і третя — у коня; 6 — заплеснова четверта кістка; 7 — су­динний канал; 8 — кісточкова, 9 — п'яткова кістки

Самостійна робота студентів.

Тема: Кістки пальців.

Кістки пальців (ossa digitorum) за будовою і кількістю подібні до кісток пальців грудної кінцівки. Сезамоподібні кістки пальців також подібні до кісток грудної кінцівки. Разом кістки заплесна, плесна й фаланги паль­ців утворюють стопу, або задню лапу (pedis ).

Мал . Задня лапа (стопа) з передньої поверхні:

А — собаки; Б — свині; В — великої рогатої худоби; Г— коня; 1 — п'яткова кістка; 2 — таранна кістка; З — центральна кістка; 4 — заплеснова перша; 5 — заплеснова друга; 6 — заплеснова третя; 7 — за­плеснова четверта; М — плеснові перша, друга, третя, четверта, п'ята; П — другий, третій, четвертий, п'ятий пальці; а — проксимальна фаланга; б — середня фаланга; в — дистальна фаланга

Лекційне заняття №9.

Тема: З’єднання кісток скелета.