Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Анатомія. Конспект лекцій.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
8.64 Mб
Скачать

3. Об'єкти вивчення і методи дослідження тварин. Еволюція тварин

Об'єктами вивчення анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин є коні, ве­лика рогата худоба, свині, вівці, кози та свійська птиця. Коні належать до ряду непар­нокопитих, родини коней. Найближчими їхніми предками є тарпани й лісові коні.

ВРХ належить до ряду парнокопитих, підряду рогатих, родини по­рожнисторогих, їхніми предками були тури.

Свині входять до ряду парнокопитих, підряду нежуйних. Основним їхнім предком є дика європейська свиня.

Усі види сільськогосподарських тварин належать до класу ссавців, підкласу пла­центарних. Сучасні ссавці розвинулися від спільного кореня — первісних ссавців, які по­ділялися на три підкласи: клоачні, сумчасті й плацентарні.

Основними ознаками всіх ссавців є наявність у них молочних залоз, вигодовуван­ня своїх малят молоком, а в плацентарних ссавців ще й наявність плаценти — органа, що забезпечує розвиток зародка і плоду в материнському організмі. Особливе місце серед плацентарних ссавців посідає людина, яка належить до ряду приматів. Однак во­на різко відрізняється від тварин здатністю мислити і працювати.

Нині відомо приблизно 1,5 млн різних видів тварин, у тому числі понад 4500 видів ссавців.

Вид це сукупність особин, що характеризуються спадковою подібністю морфо­логічних, фізіологічних та біохімічних особливостей, дають потомство при схрещуванні і пристосовані до життя в певних умовах зовнішнього середовища.

Сучасна біологія має переконливі факти, які свідчать, що життя на Землі з'явилося приблизно 3,5 млрд років тому. За цей період жива природа пройшла досить складний шлях еволюції від первинної живої речовини до клітин та сучасних багатоклітинних рос­лин і тварин.

Вивчення решток вимерлих тварин, знайдених у різних шарах земної кори, вико­ристання порівняльно-анатомічного, ембріонального та інших методів дали змогу більш чи менш точно відтворити історію розвитку тваринного світу.

До виникнення ссавців і птахів на нашій планеті Земля вже існували одноклітинні організми, потім з'явилися риби, амфібії, плазуни, а від плазунів походять ссавці.

Ч.Дарвін на основі багаторічних досліджень встановив, що нові види тварин і рос­лин з'являються завдяки послідовному розходженню ознак. Основними факторами ево­люції є спадковість, мінливість і природній добір.

Спадковість — загальна властивість батьків передавати свої ознаки і особливості розвитку нащадкам. Завдяки цьому зберігається відносна сталість порід і видів. Пере­давання ознак нащадкам здійснюється за допомогою генів статевих клітин батьків. Кож­ний ген — одиниця спадковості — є певною ділянкою на ланцюгу молекули ДНК (дез­оксирибонуклеїнової кислоти), що кодує структуру певного білка і розвиток ознак. Будь-яка ознака організму розвивається внаслідок взаємодії генів (генотипу) з певними умо­вами навколишнього середовища (фенотипом).

Мінливість загальна властивість усіх живих організмів набувати нових ознак, тоб­то певних відмінностей між особинами одного виду. Тому в природі немає абсолютно по­дібних між собою організмів. Мінливість буває модифікаційна (неспадкова) і спадкова.

Якщо нові ознаки відповідають умовам життя, то організм живе й залишає потом­ство. Процес виживання найбільш пристосованих особин називається природним добо­ром. Він є рушійною силою еволюції.

Людина, добираючи на розплід найбільш продуктивних і здорових тварин, веде штучний добір. За допомогою такого добору і підбору створюються високопродуктивні породи сільськогосподарських тварин, які характеризуються високою життєздатністю,

стійкістю проти захворювань, пристосованістю до розведення у великих фермах і про­мислових комплексах.

Будь-який організм є цілісною живою відкритою системою, що виникла й Існує в нерозривному зв'язку з навколишнім середовищем. Єдність організму і середовища, обмін речовин між ними та середовищем — основа існування всього живого на Землі. Тому охорона навколишнього середовища має першочергове значення і для людини. Захист цього середовища, господарське ставлення до рідної природи в інтересах ни­нішнього й майбутнього поколінь є в Україні всенародною справою.

Будова і життєдіяльність живих організмів вивчається методами спостереження й описування, розтином трупів і дослідами. Розрізняють гострі і хронічні досліди. Гострі досліди проводяться на тваринах із застосуванням наркозу, що негативно позначаєть­ся на результатах досліджень. Через це найчастіше використовують хронічні досліди, які дають можливість проводити дослідження тривалий час на тваринах, попередньо оперованих і цілком видужалих після операції,

І. П. Гіавлов та його послідовники в хронічних дослідах застосовували фістульну ме­тодику для вивчення секреції залоз, методику ізольованого шлунка для отримання чис­того шлункового соку. Основним методом вивчення кори великих півкуль головного мозку є метод умовних рефлексів, розроблений І. П. Павловим.

На сучасному етапі розвитку фізіологічних досліджень почали використовувати найновіші технічні засоби, які дають змогу вивчати функції цілого організму, а також йо­го окремих органів, тканин і навіть процеси, що відбуваються в клітинах на молекуляр­ному рівні.

Лекційне заняття №2.

Розділ 1. Цитологія, гістологія, ембріологія.

Тема заняття: Загальна цитологія.