4. Будова і топографія грудної кістки.

Г рудна кістка, або гру­днина (sternum) (мал.) — непарна кістка, ідо обмежує грудну клітку знизу. З обох бо­ків з нею з'єднуються хрящі

Мал. Грудна кістка з лівої поверхні: А — коня; Б — рогатої худоби; В — свині; Г— собаки; -1 — рукоятка грудної кістки; 2 — тіло; 3 — мечопо­дібний хрящ; 4 — реберні ямки; 5 — реберні хрящі; а — соколок; І—IX — ребра

Груднина має спереду рукоятку, тіло і мечоподібний відросток, що з хрящем виступає назад.

У коня груднина довга і стиснена з боків, вентральний край її доповнюється хря­щовою широкою пластинкою, що утворює кобилку, мечоподібний відросток короткий, а його хрящ — широкий.

У жуйних тварин тіло груднини сплющене дорсо-вентрально і розширюється в ка­удальному напрямі. На кожному боці тіла груднини є по шість суглобових ямок для з'єд­нання з реберними хрящами. Рукоятка трохи загнута, мечоподібний хрящ добре розви­нений і має вигляд овальної пластинки.

У свині рукоятка груднини з'єднується з тілом суглобом і має вигляд клина, що ви­ступає вперед за межі перших реберних хрящів. Мечоподібний хрящ слабко розвинений.

5. Будова і топографія грудної клітки.

Грудна клітка (thorax) становить кісткову основу грудної порожнини. Дорсальну стінку її утворюють грудні хребці, збоку її обмежують ребра, а знизу — грудна кістка. Вхід у грудну клітку зверху широкий, знизу звужений.

Грудна клітка в коня довга, з крутими реберними стінками й має форму зрізаного конуса.

У жуйних тварин грудна клітка коротка, має більший діаметр і більший об'єм.

У свині вона відносно довга, з плоскими реберними стінками, незначного об'єму.

6. Будова і топографія поперекового відділу хребта.

П оперековий відділ хребта складається з поперекових хребців (vertebrae lumbales), які за будовою подібні до останніх грудних хребців. Особлива відмінність їх утому, що вони мають досить розвинені поперечнореберні й суглобові відростки та ко­роткі, пластинчастої форми остисті відростки (рис. 22).

У коня поперекових хребців 5—6, їх поперечнореберні відростки досить довгі, з рів­ними краями. У 5-го—6-го поперечних хребців вони з'єднуються тупими суглобами і ма­ють суглобові поверхні. Суглобовими поверхнями з'єднуються також поперечноребер­ні відростки шостого поперекового хребця з крилами крижової кістки. Цим створюєть­ся міцність поперекового відділу хребта.

У жуйних тварин поперекових хребців 6—7, їх поперечнореберні відростки мають вигляд тонких пластинок з нерівними гострими краями, остисті відростки широкі й невисокі.

У свині кількість поперекових хребців коливається від 5 до 7. Тіла їх відносно довгі, поперечнореберні відростки широкі, спрямовані в різні боки, а кінцями — вниз і вперед. Остисті відростки відносно високі, суглобові відростки добре розвинені і мають цилін­дричну форму.

Мал.. Поперекові хребці: А — коня; Б — великої рогатої худоби; В — свині; Г— собаки; 1 — остистий і 2 — поперечнореберний відростки; 3 — краніальний і 4 — каудальний суглобові відростки; 5 — соскоподібний і 6 — додатковий відростки

Інд. Самостійна робота студентів.