- •1. Значення вивчення анатомії, цитології, ембріології, гістології, фізіології .
- •2. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та інших біологічних наук
- •3. Об'єкти вивчення і методи дослідження тварин. Еволюція тварин
- •1.Клітинна будова живого організму, його цілісність.
- •2.Клітинна теорія та її основні положення.
- •3. Будова клітини.
- •4. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми клітини
- •1. Фізіологічні властивості клітини.
- •1. Будова та розвиток сперматозоона.
- •3. Поняття про запліднення, утворення зиготи і розвиток зародка.
- •4.Плацента і її типи.
- •1. Тканини і їх класифікація.
- •2.Будова та функції епітеліальних тканин
- •3.Будова та функції сполучних тканин.
- •Класифікація сполучних тканин
- •1. Будова та функції м'язових тканин.
- •2. Будова та функції нервової тканини
- •Частина №2
- •1.Поняття про орган.
- •2. Спеціальна анатомічна термінологія.
- •1. Загальні закономірності будови скелета.
- •2. Вчення про кісткову систему
- •3.Будова кістки
- •4, Хімічний склад і фізичні властивості кісток.
- •5. Поділ скелета на частини та відділи
- •6. Будова осьового скелета
- •7. Будова типового хребця.
- •8. Будова шийного відділу хребта.
- •1.Будова і топографія грудного відділу хребта.
- •2.Будова грудного хребця.
- •3. Будова ребра.
- •4. Будова і топографія грудної кістки.
- •5. Будова і топографія грудної клітки.
- •6. Будова і топографія поперекового відділу хребта.
- •1. Будова і топографія крижового відділу хребта.
- •1. Будова і топографія мозкового відділу черепа.
- •2. Будова і топографія лицьового відділу черепа.
- •1. Будова і топографія кісток плечового поясу.
- •1. Будова і топографія кісток вільного відділу кінцівки.
- •1. Будова і топографія кісток тазового поясу.
- •2. Будова і топографія кісток вільної тазової кінцівки.
- •1.Загальні відомості про з’єднання кісток скелета.
- •2. Будова суглоба.
- •3. Типи суглобів.
- •4. З'єднання кісток черепа.
- •1. Загальна характеристика м'язової системи
- •2. Будова м'яза як органа.
- •3. Допоміжні органи м'язів
- •5. М'язи голови.
- •1. М'язи шиї і тулуба.
- •2. М’язи хребта.
- •3. М’язи грудної стінки.
- •1. М’язи черевної стінки.
- •1. Плечовий суглоб.
- •2. Ліктьовий суглоб.
- •1. М’язи, що діють на кульшовий суглоб.
- •2. М’язи, що діють на колінний суглоб.
- •3. М’язи, що діють на заплесновий (скакальний) суглоб.
- •1.М’язи, що діють на суглоби пальців.
- •1. Шкірний покрив, як зовнішня оболонка тіла тварини.
- •2. Розвиток шкірного покриву.
- •3. Будова шкіри.
- •4. Похідні шкірного покриву.
- •1.Будова порожнин тіла(грудна, черевна, тазова) та серозних оболонок.
- •2.Поділ черевної порожнини на відділи та ділянки.
- •3.Загальні закономірності будови внутрішніх органів.
- •4.Будова органів ротової порожнини (губів, щік, ясен, твердого та м’якого піднебіння)
- •1.Будова зубів та їх класифікація за розміщенням.
- •1.Будова і топографія стравоходу.
- •1.Будова і топографія однокамерного шлунку.
- •2.Будова і топографія багатокамерного шлунка
- •1.Дванадцятипала кишка
- •2.Порожня кишка
- •3.Клубова кишка
- •1. Сліпа кишка
- •2.Ободова кишка.
- •3.Пряма кишка
- •1. Будова і функції органів дихання.
- •2. Будова і топографія носової порожнини.
- •3.Будова і топографія гортані.
- •1.Будова і топографія легень.
- •1.Будова ітопографія нирок.
- •2. Будова і топографія сечоводів.
- •3. Будова і топографія сечового міхура.
- •1. Будова і топографія сечівника.
- •1. Будова і топографія сім’яників.
- •2. Будова і топографія придатка сім’яника.
- •3. Будова і топографі сім’яникового мішка.
- •4. Будова і топографія мошонки.
- •5. Будова і топографія сім’яного канатика.
- •6. Будова і топографія сім’япроводу.
- •7. Будова і топографія сечостатевого каналу.
- •1. Будова і топографія с татевого члена.
- •2. Будова і топографія препуціального мішка.
- •1. Будова і топографія яєчників.
- •2. Будова і топографія яйцепроводів.
- •3. Будова і топографія матки.
- •4. Будова і топографія піхви.
- •1. Будова і топографія присінку піхви.
- •2. Будова і топографія зовнішніх статевих органів.
- •2.Будова і топографія серця.
- •3.Оболонки серця.
- •4.Автономна система серця.
- •5.Судини серця.
- •6.Клапанний апарат.
- •1.Велике та мале кола кровообігу.
- •2. Будова стінки кровоносних судин.
- •1.Загальні закономірності ходу та розгалуження судин.
- •2.Основні артерії великого кола кровообігу.
- •1 .Артерії грудної кінцівки.
- •2.Артерії таза і тазової кінцівки.
- •1.Характеристика і значення лімфатичної системи.
- •2.Будова лімфатичного вузла.
- •1. Червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra)
- •2. Тимус (thymus)
- •1.Нервова система та її поділ .
- •2.Рефлекторна діяльність н.С.
- •3. Центральна нервова система.
- •4.Будова і розміщення спинного мозку.
- •5.Будова головного мозку.
- •1.Будова нерва.
- •4.Основні нервові сплетіння організму.
- •5.Черепномозкові нерви.
- •1.Роль органів чуттів у пристосуванні організму до зміни умов зовнішнього середовища.
- •1,Будова органа нюху.
- •2.Будова органа смаку.
- •3.Будова органів дотику.
- •1. Функціональне значення звс.
- •2.Будова та топографія окремих залоз внутрішньої секреції.
- •1. Особливості будови апарату руху.
- •2. Система органів шкірного покриву.
- •1. Система органів травлення
- •2. Система органів дихання.
- •3.Система органів крово- та лімфообігу.
- •4.Системи органів сечовиділення та розмноження
- •1.Нервова система та органи чуттів.
- •1. Органи внутрішньої секреції.
- •1.Загальна характеристика органів травлення та їх функцій.
- •4.Слиновиділення у різних видів тварин.
- •6.Формування кормової грудки. Акт ковтання.
- •1Травлення в однокамерному шлунку.
- •2.Склад і властивості шлункового соку.
- •6.Акт блювання.
- •1. Травлення в шлунку коня.
- •2. Травлення в шлунку свині.
- •2.Функція сітки.
- •3.Функція книжки.
- •5.Функція стравохідного жолоба.
- •1.Шлункове травлення у молодняка жуйних у молочний та перехідний періоди.
- •1.Травлення в тонких кишках.
- •2.Підшлунковий сік і його ферменти.
- •3.Методи вивчення секреції підшлункової залози.
- •4.Нервова і гуморальна регуляція секреції підшлункового соку.
- •5.Склад, утворення й виділення жовчі.
- •6.Склад кишкового соку і механізм його секреції.
- •1.Травлення в товстих кишках
- •2.Формування калу і дефекація.
- •1.Травлення в шлунках.
- •1. Склад і функції крові.
- •2. Фізико – хімічні властивості крові.
- •2.Осмотичний і онкотичний тиск крові.
- •3.Буферні системи крові
- •1. Протизсідальна система крові.
- •1. Групи крові людини.
- •6. Резус-фактор.
- •7. Групи крові сільськогосподарських тварин.
- •8. Кровотворення і регуляція системи крові
- •1. Кровообіг та його значення для організму.
- •2.Еволюція системи кровообігу.
- •3.Рух крові по великому та малому колах кровообігу.
- •5.Фізіологічні властивості серцевого м'яза
- •1.Тони серця.
- •2.Систолічний і хвилинний об'єми кровотоку.
- •3.Біопотенціали серця, їх виникнення.
- •4.Кровопостачання серця.
- •5.Регуляція роботи серця.
- •1.Законигідродинаміки. Фактори, що впливають на рух крові
- •3.Швидкість кровотоку.
- •4.Артеріальний та венозний пульс
- •5.Тиск крові. Фактори, що впливають на тиск крові та методи вимірювання кров’яного тиску.
- •6.Регуляція кровообігу
- •7.Вплив симпатичних і парасимпатичних нервів на просвіт судин.
- •8.Кровопостачання серця, мозку, легень, печінки і селезінки.
- •1. Депо крові.
- •2. Лімфообіг
- •2.Зовнішнє дихання
- •Частота дихальних рухів (за 1 хв в стані спокою)
- •7.Газообмін у легенях і тканинах.
- •1.Регуляція дихання
- •2.Вплив на дихання різних факторів
- •3.Особливості дихання у птахів
- •4.Голос тварин
- •1. Взаємозв'язок органів дихання з іншими системами організму
- •1.Поняття про обмін речовин.
- •2. Методи вивчення обміну речовин.
- •4.Біологічна цінність білків.
- •5.Азотистий баланс. Азотиста рівновага. Білковий мінімум.
- •6.Обмін амінокислот.
- •7. Регуляція білкового обміну.
- •1. Теплообмін і регуляція температури тіла.
- •2. Хімічна теплорегуляція.
- •3. Фізична теплорегуляція.
- •1. Органи виділення.
- •2. Утворення сечі.
- •3. Склад сечі та її фізико-хімічні властивості.
- •1. Шкіра і її функції.
- •2. Залози шкіри і її секреторна здатність.
- •3. Секреція шкірного сала.
- •4. Рецептори шкіри.
- •5. Волосяний покрив тварин.
- •1.Линяння та його види.
- •1. Загальна характеристика органів розмноження тварин.
- •2. Фізіологія органів розмноження самців.
- •4. Статеві рефлекси у самців.
- •5. Регуляція статевого циклу.
- •9. Живлення плода.
- •1. Трансплантація зигот.
- •1. Особливості розмноження птахів
- •1. Ріст і розвиток молочних залоз.
- •2. Молоко і молозиво.
- •3. Процес молокоутворення.
- •1. Фізіологія доїння.
- •1. Фізіологічний стан тканин.
- •2. Види подразників.
- •3. Біоелектричні явища.
- •4. Основні властивості живої тканини.
- •4. Хімізм м'язового скорочення.
- •5. Механізм м'язового скорочення.
- •6. Сила м'язів.
- •7. Робота м'язів.
- •8. Стомлення м'язів.
- •9. Тонус м'язів.
- •10. Гладенькі м'язи.
- •1. Рефлекс, рефлекторна дуга.
- •2.Зворотній зв’язок.
- •5. Гальмування в цнс.
- •1. Трофічна функція нервової системи.
- •1. Методи вивчення функцій кори великих півкуль
- •2. Умовні рефлекси.
- •3. Відмінності умовних рефлексів від безумовних.
- •4. Методи вироблення умовних рефлексів у тварин.
- •5. Процес утворення умовного рефлексу.
- •6. Біологічне значення умовних рефлексів.
- •1. Аналіз і синтез у корі великих півкуль.
- •2. Сон і гіпноз.
- •3. Типи нервової системи.
- •1. Методи вивчення поведінки тварин.
- •2. Форми поведінки тварин.
- •1. Значення аналізаторів.
- •2. Загальні властивості аналізаторів.
- •3. Зоровий аналізатор.
- •4. Кольоровий зір.
- •1. Слуховий аналізатор.
- •2. Сучасна теорія слуху.
- •3. Вестибулярний апарат.
- •1. Методи вивчення функцій залоз внутрішньої секреції.
- •2. Властивості гормонів та механізм їх дії.
- •3. Нервова регуляція залоз внутрішньої секреції.
- •4. Гормони гіпофіза.
- •5. Гормони щитоподібної залози.
- •6. Гормони прищитоподібних залоз.
- •1. Гормони надниркових залоз.
- •2. Гормони підшлункової залози.
- •3. Гормони статевих залоз.
- •1.Гормони плаценти.
- •2. Гормони тимуса.
- •3. Гормони епіфіза.
- •4. Тканинні гормони.
- •5. Взаємозв'язок між залозами внутрішньої секреції.
- •1. Використання гормонів та гормональних препаратів у тваринництві
7. Будова типового хребця.
У найповнішому складі сегменти знаходяться у грудній ділянці тулуба, де кожний складається з хребця, пари ребер та частки груднини. Хребці утворюють хребетний стовп — соlumnа уегtebгаІіs, який ділиться на шийний, грудний, поперековий, крижовий та хвостовий відділи.
Усі хребці в основному подібні за будовою, але залежно від розміщення в хребетному стовпі відрізняються один від одного. Чим ближче хребці один до одного, тим подібніша їх будова, навіть за умови, що вони розміщені в різних відділах (наприклад, останній шийний і перший грудний).
Хребець — уегtеbrа. За типом будови це симетрична коротка кістка. Кожний хребець складається з тіла - corpus, дужки - arcus й відростків: парних — суглобових, поперечних та одного непарного — остистого. Тіло хребця — corpus уегtеbгае — це його основа і найбільш постійна частина, яка розміщена вентральне. Воно може бути тригранним призматичним, якщо на вентральній поверхні випинається вентральний гребінь — сгіstа уеntralis. Якщо його немає, то тіло хребця циліндричне або дуже стиснуте з боків. Краніально на тілі знаходиться голівка хребця — сарut уегtebгае , а каудально — ямка хребця — fossа уегtеbгае.
Довжина тіл хребців у різних відділах хребетного стовпа у різних тварин неоднакова. На тілі кожного хребця є судинні отвори.
Дужка хребця — агсиs уегtеbrаe лежить дорсально від тіла хребця. Між нею і тілом є хребцевий отвір - foramen уегtеbгаІе. Ряд таких отворів утворює в хребетному стовпі хребетний канал — саnalis уегtebгаlіs, в якому міститься спинний мозок. Від спинного мозку відходять нерви, а до мозку і від нього прямують кровоносні судини. Нерви й судини проходять по спеціальних міжхребцевих отворах -fогаmеn intervertebгаlе, які утворюються міжхребцевими вирізками сусідніх хребців.
Парні поперечні відростки - ргосеssus tгаnversus — є місцем для прикріплення ребер, а де ребер немає, їх зачатки зростаються з реберними відростками, внаслідок чого утворюються дуже розвинуті поперечнореберні відростки – processus transversarius.
Непарний остистий відросток - ргосеssus sріnosus - відходить дорсально від дужки хребця. Остистий та поперечнореберний відростки призначені для прикріплення м'язів.
8. Будова шийного відділу хребта.
Шийний відділ хребта в усіх свійських тварин налічує сім шийних хребців (vertebrae cervicales), з яких чотири (1, 2, 6, 7) нетипові, а три (3, 4 і 5) — типові (Мал.).
Типовий шийний хребець коня має тіло, яке в 2 рази довше, ніж у великої рогатої худоби, вентральний гребінь добре розвинений, остистий відросток недорозвинений, суглобові відростки добре розвинені, поперечнореберні відростки роздвоєні на гілки, спрямовані краніокаудально.
У великої рогатої худоби, навпаки, тіло типового шийного хребця коротке з випуклою голівкою, глибокою ямкою і вираженим вентральним гребенем, на дужці є глибокі краніальні і каудальні хребцеві вирізки, добре розвинені краніальні і каудальні суглобові відростки, остистий відросток порівняно високий і спрямований краніально, поперечнореберні відростки роздвоєні.
У свиней тіло типового шийного хребця також коротке, вентральний гребінь нерозвинений. У основі поперечнореберних відростків є поперечний отвір.
Перший шийний хребець, або атлант (atlas), на відміну від типових хребців, не має тіла, являє собою кільце, складене з двох дужок — верхньої та нижньої. З'єднуючись між собою, ці дужки утворюють крила атланта. Краніально й каудально на дужках атланта знаходяться суглобові поверхні для зчленування з потиличною кісткою черепа і другим шийним хребцем. На крилах атланта розташовані крилові отвори. На дужках атланта є дорсальний і вентральний горбки.
У коня дорсальна дужка досить опукла, отвір хребця круглий, крила широкі, тонкі, краї їх опущені вниз, на каудальному краї крила є великий міжпоперечний отвір, дорсальний горбок недорозвинений.
У великої рогатої худоби хребцевий отвір атланта овальний, дорсальний і вентральний горбки на дужках розвинені добре, на крилах атланта є міжхребцеві і крилові отвори.
У свиней атлант короткий і з вузькими крилами, дорсальний горбок широкий, вентральний — довгий, на крилах, крім міжхребцевого і крилового отворів, є ще поперечний отвір.
Другий шийний хребець, або епістрофей (axis), характеризується значною довжиною тіла, наявністю на тілі замість голівки зубоподібного відростка, а на дужці замість остистого відростка — дорсального гребеня, до якого прикріплюються м'язи та вийна зв'язка.
У коня тіло епістрофея довге, зубоподібний відросток циліндричної форми з гострим краєм, вентральний гребінь добре розвинений, дорсальний гребінь масивний, роздвоєний і має суглобові поверхні.
У великої рогатої худоби зубоподібний відросток епістрофея має форму напівмісяця, по обидва боки від нього є вентральна суглобова поверхня для з'єднання з атлантом, на тілі каудально глибока ямка, а вентрально — вентральний гребінь, на ніжках дужки попереду — латеральний отвір, позаду — глибока каудальна хребцева вирізка, по боках — поперечні відростки, між ними й тілом — міжпоперечний отвір. Дорсальний гребінь має вигляд прямокутної пластинки, позаду нього є парні дорсальні суглобові поверхні.
У свині тіло епістрофея коротке, зубоподібний відросток має форму конуса, дорсальний гребінь досить високий, вентральний — недорозвинений, поперечні відростки короткі, вентральна суглобова поверхня роздвоєна.
У 6-го шийного хребця відмінною ознакою є те, що поперечний відросток має форму широкої пластинки, спрямованої вентрально. Для 7-го шийного хребця характерні деякі ознаки грудного хребця: на каудальному кінці тіла є каудальні суглобові реберні ямки для з'єднання з голівками першої пари ребер, на дужці добре розвинений остистий відросток.
Інд. Самостійна робота студентів.
9. Кількість хребців урізних видів тварин і людини.
-
Тварина
Відділ скелета
Шийний
Грудний
Поперековий
Крижовий
Хвостовий
ВРХ
7
13
6
5
(16) 18-29 (21)
Кінь
7
18 (17-19)
(5)6
5(6-7)
(15) 17-19 (21)
Свиня
7
14-15 (16-17)
7(6-5)
4
20-23 (23)
Собака
7
13
(6)7
3
20-22 (23)
Вівця
7
13
6
4
3-24
Коза
7
13
6
4
12-16
Північний олень
7
14
5
5
9-Ю
Марал
7
13
6
5
—
Верблюд
7
12
6-7
5-4
13-20
Курка
14
7
14
16
5
Качка
14-15
9
14
16
6
Гуска
17-18
9
14
16
6
Людина
7
12
5
5
4-3
Лекційне заняття №6.
Тема заняття: Грудний відділ хребта.