- •1. Значення вивчення анатомії, цитології, ембріології, гістології, фізіології .
- •2. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та інших біологічних наук
- •3. Об'єкти вивчення і методи дослідження тварин. Еволюція тварин
- •1.Клітинна будова живого організму, його цілісність.
- •2.Клітинна теорія та її основні положення.
- •3. Будова клітини.
- •4. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми клітини
- •1. Фізіологічні властивості клітини.
- •1. Будова та розвиток сперматозоона.
- •3. Поняття про запліднення, утворення зиготи і розвиток зародка.
- •4.Плацента і її типи.
- •1. Тканини і їх класифікація.
- •2.Будова та функції епітеліальних тканин
- •3.Будова та функції сполучних тканин.
- •Класифікація сполучних тканин
- •1. Будова та функції м'язових тканин.
- •2. Будова та функції нервової тканини
- •Частина №2
- •1.Поняття про орган.
- •2. Спеціальна анатомічна термінологія.
- •1. Загальні закономірності будови скелета.
- •2. Вчення про кісткову систему
- •3.Будова кістки
- •4, Хімічний склад і фізичні властивості кісток.
- •5. Поділ скелета на частини та відділи
- •6. Будова осьового скелета
- •7. Будова типового хребця.
- •8. Будова шийного відділу хребта.
- •1.Будова і топографія грудного відділу хребта.
- •2.Будова грудного хребця.
- •3. Будова ребра.
- •4. Будова і топографія грудної кістки.
- •5. Будова і топографія грудної клітки.
- •6. Будова і топографія поперекового відділу хребта.
- •1. Будова і топографія крижового відділу хребта.
- •1. Будова і топографія мозкового відділу черепа.
- •2. Будова і топографія лицьового відділу черепа.
- •1. Будова і топографія кісток плечового поясу.
- •1. Будова і топографія кісток вільного відділу кінцівки.
- •1. Будова і топографія кісток тазового поясу.
- •2. Будова і топографія кісток вільної тазової кінцівки.
- •1.Загальні відомості про з’єднання кісток скелета.
- •2. Будова суглоба.
- •3. Типи суглобів.
- •4. З'єднання кісток черепа.
- •1. Загальна характеристика м'язової системи
- •2. Будова м'яза як органа.
- •3. Допоміжні органи м'язів
- •5. М'язи голови.
- •1. М'язи шиї і тулуба.
- •2. М’язи хребта.
- •3. М’язи грудної стінки.
- •1. М’язи черевної стінки.
- •1. Плечовий суглоб.
- •2. Ліктьовий суглоб.
- •1. М’язи, що діють на кульшовий суглоб.
- •2. М’язи, що діють на колінний суглоб.
- •3. М’язи, що діють на заплесновий (скакальний) суглоб.
- •1.М’язи, що діють на суглоби пальців.
- •1. Шкірний покрив, як зовнішня оболонка тіла тварини.
- •2. Розвиток шкірного покриву.
- •3. Будова шкіри.
- •4. Похідні шкірного покриву.
- •1.Будова порожнин тіла(грудна, черевна, тазова) та серозних оболонок.
- •2.Поділ черевної порожнини на відділи та ділянки.
- •3.Загальні закономірності будови внутрішніх органів.
- •4.Будова органів ротової порожнини (губів, щік, ясен, твердого та м’якого піднебіння)
- •1.Будова зубів та їх класифікація за розміщенням.
- •1.Будова і топографія стравоходу.
- •1.Будова і топографія однокамерного шлунку.
- •2.Будова і топографія багатокамерного шлунка
- •1.Дванадцятипала кишка
- •2.Порожня кишка
- •3.Клубова кишка
- •1. Сліпа кишка
- •2.Ободова кишка.
- •3.Пряма кишка
- •1. Будова і функції органів дихання.
- •2. Будова і топографія носової порожнини.
- •3.Будова і топографія гортані.
- •1.Будова і топографія легень.
- •1.Будова ітопографія нирок.
- •2. Будова і топографія сечоводів.
- •3. Будова і топографія сечового міхура.
- •1. Будова і топографія сечівника.
- •1. Будова і топографія сім’яників.
- •2. Будова і топографія придатка сім’яника.
- •3. Будова і топографі сім’яникового мішка.
- •4. Будова і топографія мошонки.
- •5. Будова і топографія сім’яного канатика.
- •6. Будова і топографія сім’япроводу.
- •7. Будова і топографія сечостатевого каналу.
- •1. Будова і топографія с татевого члена.
- •2. Будова і топографія препуціального мішка.
- •1. Будова і топографія яєчників.
- •2. Будова і топографія яйцепроводів.
- •3. Будова і топографія матки.
- •4. Будова і топографія піхви.
- •1. Будова і топографія присінку піхви.
- •2. Будова і топографія зовнішніх статевих органів.
- •2.Будова і топографія серця.
- •3.Оболонки серця.
- •4.Автономна система серця.
- •5.Судини серця.
- •6.Клапанний апарат.
- •1.Велике та мале кола кровообігу.
- •2. Будова стінки кровоносних судин.
- •1.Загальні закономірності ходу та розгалуження судин.
- •2.Основні артерії великого кола кровообігу.
- •1 .Артерії грудної кінцівки.
- •2.Артерії таза і тазової кінцівки.
- •1.Характеристика і значення лімфатичної системи.
- •2.Будова лімфатичного вузла.
- •1. Червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra)
- •2. Тимус (thymus)
- •1.Нервова система та її поділ .
- •2.Рефлекторна діяльність н.С.
- •3. Центральна нервова система.
- •4.Будова і розміщення спинного мозку.
- •5.Будова головного мозку.
- •1.Будова нерва.
- •4.Основні нервові сплетіння організму.
- •5.Черепномозкові нерви.
- •1.Роль органів чуттів у пристосуванні організму до зміни умов зовнішнього середовища.
- •1,Будова органа нюху.
- •2.Будова органа смаку.
- •3.Будова органів дотику.
- •1. Функціональне значення звс.
- •2.Будова та топографія окремих залоз внутрішньої секреції.
- •1. Особливості будови апарату руху.
- •2. Система органів шкірного покриву.
- •1. Система органів травлення
- •2. Система органів дихання.
- •3.Система органів крово- та лімфообігу.
- •4.Системи органів сечовиділення та розмноження
- •1.Нервова система та органи чуттів.
- •1. Органи внутрішньої секреції.
- •1.Загальна характеристика органів травлення та їх функцій.
- •4.Слиновиділення у різних видів тварин.
- •6.Формування кормової грудки. Акт ковтання.
- •1Травлення в однокамерному шлунку.
- •2.Склад і властивості шлункового соку.
- •6.Акт блювання.
- •1. Травлення в шлунку коня.
- •2. Травлення в шлунку свині.
- •2.Функція сітки.
- •3.Функція книжки.
- •5.Функція стравохідного жолоба.
- •1.Шлункове травлення у молодняка жуйних у молочний та перехідний періоди.
- •1.Травлення в тонких кишках.
- •2.Підшлунковий сік і його ферменти.
- •3.Методи вивчення секреції підшлункової залози.
- •4.Нервова і гуморальна регуляція секреції підшлункового соку.
- •5.Склад, утворення й виділення жовчі.
- •6.Склад кишкового соку і механізм його секреції.
- •1.Травлення в товстих кишках
- •2.Формування калу і дефекація.
- •1.Травлення в шлунках.
- •1. Склад і функції крові.
- •2. Фізико – хімічні властивості крові.
- •2.Осмотичний і онкотичний тиск крові.
- •3.Буферні системи крові
- •1. Протизсідальна система крові.
- •1. Групи крові людини.
- •6. Резус-фактор.
- •7. Групи крові сільськогосподарських тварин.
- •8. Кровотворення і регуляція системи крові
- •1. Кровообіг та його значення для організму.
- •2.Еволюція системи кровообігу.
- •3.Рух крові по великому та малому колах кровообігу.
- •5.Фізіологічні властивості серцевого м'яза
- •1.Тони серця.
- •2.Систолічний і хвилинний об'єми кровотоку.
- •3.Біопотенціали серця, їх виникнення.
- •4.Кровопостачання серця.
- •5.Регуляція роботи серця.
- •1.Законигідродинаміки. Фактори, що впливають на рух крові
- •3.Швидкість кровотоку.
- •4.Артеріальний та венозний пульс
- •5.Тиск крові. Фактори, що впливають на тиск крові та методи вимірювання кров’яного тиску.
- •6.Регуляція кровообігу
- •7.Вплив симпатичних і парасимпатичних нервів на просвіт судин.
- •8.Кровопостачання серця, мозку, легень, печінки і селезінки.
- •1. Депо крові.
- •2. Лімфообіг
- •2.Зовнішнє дихання
- •Частота дихальних рухів (за 1 хв в стані спокою)
- •7.Газообмін у легенях і тканинах.
- •1.Регуляція дихання
- •2.Вплив на дихання різних факторів
- •3.Особливості дихання у птахів
- •4.Голос тварин
- •1. Взаємозв'язок органів дихання з іншими системами організму
- •1.Поняття про обмін речовин.
- •2. Методи вивчення обміну речовин.
- •4.Біологічна цінність білків.
- •5.Азотистий баланс. Азотиста рівновага. Білковий мінімум.
- •6.Обмін амінокислот.
- •7. Регуляція білкового обміну.
- •1. Теплообмін і регуляція температури тіла.
- •2. Хімічна теплорегуляція.
- •3. Фізична теплорегуляція.
- •1. Органи виділення.
- •2. Утворення сечі.
- •3. Склад сечі та її фізико-хімічні властивості.
- •1. Шкіра і її функції.
- •2. Залози шкіри і її секреторна здатність.
- •3. Секреція шкірного сала.
- •4. Рецептори шкіри.
- •5. Волосяний покрив тварин.
- •1.Линяння та його види.
- •1. Загальна характеристика органів розмноження тварин.
- •2. Фізіологія органів розмноження самців.
- •4. Статеві рефлекси у самців.
- •5. Регуляція статевого циклу.
- •9. Живлення плода.
- •1. Трансплантація зигот.
- •1. Особливості розмноження птахів
- •1. Ріст і розвиток молочних залоз.
- •2. Молоко і молозиво.
- •3. Процес молокоутворення.
- •1. Фізіологія доїння.
- •1. Фізіологічний стан тканин.
- •2. Види подразників.
- •3. Біоелектричні явища.
- •4. Основні властивості живої тканини.
- •4. Хімізм м'язового скорочення.
- •5. Механізм м'язового скорочення.
- •6. Сила м'язів.
- •7. Робота м'язів.
- •8. Стомлення м'язів.
- •9. Тонус м'язів.
- •10. Гладенькі м'язи.
- •1. Рефлекс, рефлекторна дуга.
- •2.Зворотній зв’язок.
- •5. Гальмування в цнс.
- •1. Трофічна функція нервової системи.
- •1. Методи вивчення функцій кори великих півкуль
- •2. Умовні рефлекси.
- •3. Відмінності умовних рефлексів від безумовних.
- •4. Методи вироблення умовних рефлексів у тварин.
- •5. Процес утворення умовного рефлексу.
- •6. Біологічне значення умовних рефлексів.
- •1. Аналіз і синтез у корі великих півкуль.
- •2. Сон і гіпноз.
- •3. Типи нервової системи.
- •1. Методи вивчення поведінки тварин.
- •2. Форми поведінки тварин.
- •1. Значення аналізаторів.
- •2. Загальні властивості аналізаторів.
- •3. Зоровий аналізатор.
- •4. Кольоровий зір.
- •1. Слуховий аналізатор.
- •2. Сучасна теорія слуху.
- •3. Вестибулярний апарат.
- •1. Методи вивчення функцій залоз внутрішньої секреції.
- •2. Властивості гормонів та механізм їх дії.
- •3. Нервова регуляція залоз внутрішньої секреції.
- •4. Гормони гіпофіза.
- •5. Гормони щитоподібної залози.
- •6. Гормони прищитоподібних залоз.
- •1. Гормони надниркових залоз.
- •2. Гормони підшлункової залози.
- •3. Гормони статевих залоз.
- •1.Гормони плаценти.
- •2. Гормони тимуса.
- •3. Гормони епіфіза.
- •4. Тканинні гормони.
- •5. Взаємозв'язок між залозами внутрішньої секреції.
- •1. Використання гормонів та гормональних препаратів у тваринництві
1. Значення аналізаторів.
На тваринний організм постійно впливає значна кількість подразників зовнішнього середовища: світло, звуки, тиск, температура, запахи, магнітне та радіоактивне випромінювання тощо.
Сприйняття цих подразників здійснюється органами чуттів тварин. З допомогою рецепторів органів чуттів інформація, що надходить із зовнішнього середовища у вигляді подразнень, сприймається, перетворюється на нервове збудження, яке потім по чутливих нервах передається в центри головного мозку. В центрах мозку інформація аналізується, синтезується, і після цього у тварини виникають певні відчуття або уявлення про предмети і явища навколишнього середовища. Це допомагає тваринам пристосовуватися до його змін.
Розрізняють кілька видів рецепторів: екстерорецептори — сприймають подразнення із зовнішнього середовища (це рецептори органів чуттів); інтерорецептори -сприймають інформацію від внутрішніх органів; пропріорецептори — сприймають інформацію від органів руху (м'язів, кісток, суглобів, зв'язок).
У процесі еволюції рецептори органів чуттів пристосувались сприймати певні подразнення: око — світло; вухо — звуки; орган нюху — запахи; орган смаку — смакові якості корму, води; орган дотику — тиск, біль, температуру тощо.
Поняття "аналізатор" запровадив у фізіологію І.П. Павлов у 1909 р. За Павловим, аналізатор — це сукупність нервових утворів, до складу яких входять; 1) рецепторна, або сприймальна, частина (це рецептори органів чуттів); 2) провідна, або передаточна, частина (це чутливі нерви, по яких передається інформація від рецепторів до центрів головного мозку); 3) центральна частина (нервові центри кори великих півкуль, де здійснюється перероблення нервових сигналів у відчуття: зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові та ін.).
Завдяки функції аналізаторів у тварини виникають певні відчуття, уявлення про предмети і явища зовнішнього середовища. Проте ці відчуття є лише первинним джерелом пізнання навколишньої дійсності. Дійсність відчуттів потім перевіряється і доповнюється досвідом, практичною діяльністю в процесі життя.
Згідно з матеріалістичною теорією відображення зовнішнього світу, відчуття — це знімки окремих властивостей предметів і явищ. Отже, органи чуттів е лише частиною складніших систем — аналізаторів.
Розрізняють такі типи аналізаторів: зоровий, слуховий, нюховий, смаковий, шкірний, вестибулярний та ін.
2. Загальні властивості аналізаторів.
Важливими властивостями аналізаторів є: чутливість, специфічність, сенсибілізація, адаптація, відтворення послідовних образів, контрастність.
Ці особливості аналізаторів зумовлені головним чином властивостями рецепторів органів чуттів.
Рецепторам аналізаторів властива досить висока чутливість щодо адекватних подразників, тобто для виникнення відчуття необхідна надзвичайно слабка сила подразника. Мінімальна сила подразника, здатна викликати відчуття, називається порогом чутливості. Так, для виникнення відчуття світла достатньо одного фотона світлової енергії. Щоб нагріти 1 мл води на ГС, таку енергію потрібно накопичувати протягом 60 тис. років. Запах ацетону сприймається рецепторами нюхового аналізатора в концентрації 4 мільярдних частки грама в 1 мл повітря, запах камфори — 16 трильйонних часток грама в 1 мл повітря.
Чутливість аналізаторів залежить від стану кори великих півкуль. Наприклад, кофеїн підвищує ЇЇ збудливість і посилює чутливість аналізаторів.
З високою чутливістю рецепторів до адекватних подразників безпосередньо пов'язана їх специфічність, тобто відповідь на подразник певного виду.
До загальних властивостей аналізаторів належить також сенсибілізація — підвищена чутливість під дією багаторазових подразнень.
Важлива властивість аналізаторів — адаптація — пристосування до певної сили подразника. Під дією подразника в аналізаторі відбуваються зміни чутливості, яка може підвищуватися або знижуватися залежно від сили подразника.
Прикладом адаптації є поступове пристосування зорового аналізатора до темряви, і навпаки, зниження його чутливості до світла в міру дії світла на око. При вході у свинарник відчувається різкий неприємний запах, однак після перебування там протягом деякого часу цей запах відчувається вже не так сильно.
Послідовні образи — це явища, які ще утворюються в аналізаторі після припинення дії подразника. Наприклад, після припинення гри оркестру його звуки чути ще деякий час.
Завдяки утворенню образів переривчасті подразнення, які йдуть одне за одним, утворюють безперервне відчуття. Наприклад, ця властивість аналізаторів забезпечує злите сприйняття окремих кадрів у кінофільмах.
Властивість контрастності полягає в тому, що відчуття на адекватний подразник підвищується, якщо йому передував і його супроводжує різко відмінний подразник. Так, після споглядання чорного кольору відчуття білого значно яскравіше. Відчуття слабкого звуку значно посилюється в цілковитій темряві.