1. Аналіз і синтез у корі великих півкуль.

Вища нервова діяльність тварини виявляється в аналізі й синтезі явищ зовнішньо­го середовища. За допомогою органів чуттів тварина дістає інформацію про предмети зовнішнього середовища (їх форму, колір, розміри, рух тощо), температуру, звуки, за­пахи та ін. Рецептори органів чуттів вибірково сприймають подразнення, які надходять із зовнішнього та внутрішнього середовищ. Периферичний кінець рецептора здійснює елементарний аналіз подразнень, а кірковий кінець — більш чіткий їх аналіз, за допо­могою якого і забезпечується пристосування тварини до умов свого існування. Кора ве­ликих півкуль здійснює не лише аналіз інформації, яка надходить сюди у вигляді сигналів, а також їх синтез. Синтез полягає в поєднанні, узагальненні збуджень, які виника­ють у різних ділянках кори. Утворення умовного рефлексу, тобто формування тимчасо­вого зв'язку між двома збудженими ділянками кори, є формою прояву синтетичної ді­яльності кори. Прикладом синтезу в корі великих півкуль є утворення динамічного сте­реотипу в разі дії на тварину комплексу умовних подразників. Такі стереотипні комплек­си подразнень, багаторазово повторюючись щодня, ведуть до вироблення у тварини системи умовних рефлексів, пов'язаних між собою. При утвореному динамічному сте­реотипі сигнал сприймається не як окремо ізольований подразник, а як елемент (час­тина) певної системи сигналів, що перебувають у зв'язку з попередніми і наступними подразниками.

У тварин протягом життя утворюється складна система умовних рефлексів, тісно пов'язаних один з одним, — динамічний стереотип. Прикладом може бути система умовних рефлексів на доїння, на роздавання кормів тощо.

2. Сон і гіпноз.

Невпинна діяльність клітин кори головного мозку призводить до їх втомлення і ви­снаження. Сон захищає кіркові клітини від повного виснаження і створює умови для від­новлення їх функцій. Сон — захисна реакція клітин кори головного мозку від утоми та виснаження.

Існує кілька видів сну:

1) періодичний щодобовий сон;

2) періодичний се­зонний (зимова та літня сплячка тварин);

3) нарколептичний (спричинюється різними хімічними або фізичними агентами);

4) гіпнотичний;

5) патологічний.

За І.П.Павловим, сон і гальмування — це один і той самий процес. Під час сну галь­мування охоплює всю кору і поширюється навіть на підкіркові центри, внаслідок чого настає новий якісний стан нервових клітин — сон. Під час сну знижується збудливість органів чуттів, уповільнюються дихання й пульс, послаблюється робота травних залоз, м'язи розслаблюються, повіки і голова опускаються. В настанні сну беруть участь та­кож ретикулярна формація, таламус і гіпоталамус. Ретикулярна формація і таламус сво­їми імпульсами підтримують активний стан кори великих півкуль. У свою чергу, кора впливає на ретикулярну формацію, підвищуючи її тонус. У гіпоталамусі виявлено центр сну, який при активному стані кори загальмований. Гальмування в корі, яке виникає на початку сну, знімає з гіпоталамічного центру сну гальмівний вплив кори. Центр сну при цьому стає активним і блокує передавання з таламуса та ретикулярної формації висхід­них імпульсів, які збуджують кору. Тонус кори великих півкуль знижується, і настає гли­бокий сон. Отже, неспання і сон — наслідок складних взаємодій кори, ретикулярної формації, таламуса й гіпоталамуса.

Методом електроенцефалографм встановлено два типи сну: повільний і швидкий. Повільний сон характеризується повільними хвилями електричної активності мозку, упо­вільненням пульсу, дихання тощо. Протягом ночі повільний сон 4—5 разів змінюється швидким. При цьому на електроенцефалограмі з'являються швидкі хвилі, як під час не­спання, стає частішим пульс і дихання, підвищується кров'яний тиск, але тварина не про­кидається. Швидкий сон триває 3—4 хв , потім знову на 50—80 хв настає повільний сон.

У коней, великої рогатої і дрібної худоби, свиней тривалість сну становить 5—7 го­дин на добу. Вони сплять 7—8 разів за добу. Коні здатні спати стоячи. Інші тварини сплять лежачи. Тривалість сну у корів залежить від їх продуктивності. Високопродуктив­ні корови в другій половині тільності сплять довше, ніж низькопродуктивні.

Під час гіпнозу, як і під час сну, кора великих півкуль перебуває в стані гальмуван­ня. Проте під час гіпнозу процес гальмування викликається штучно і поширюється не по всій корі, а лише по окремих її ділянках. Механізм гіпнозу такий самий, як і сну.

Гіпноз тварин виявляється у нерухомості, завмиранні в разі небезпеки. Він розвив­ся в процесі еволюції як пристосувальна реакція.

Отже, гіпноз — це частковий сон, під час якого не сплять лише певні ділянки кори великих півкуль, а інші охоплені сном.