1. Ріст і розвиток молочних залоз.

Молочні залози — похідні шкіри. У свиней, кролів, кішок, собак вони розміщені по обидва боки грудної і черевної стінки у вигляді молочних горбків. У корів, овець, кіз, ко­бил — у задній частині вентральної поверхні черева й паха, їх називають вим'ям. Кож­на залоза має тіло і соски з сосковими каналами. Паренхіма молочної залози включає кінцеві відділи — альвеоли й трубочки, стінка яких побудована з секреторного епітелію, і вивідні шляхи (молочні протоки, канали та ходи, які відкриваються в молочну цистер­ну). Молочна цистерна переходить у сосковий канал, що відкривається на верхівці сос­ка сосковим отвором.

Молочні залози добре розвиваються в кінці вагітності та після пологів. Найсильні-ше розвинене вим'я у корів. У телиць з настанням статевої зрілості вим'я починає швидко рости, в ньому починають формуватися протоки й альвеоли. Сильний ріст і за­кінчення розвитку вимені настає в процесі першої вагітності. До 4-го місяця тільності збільшується об'єм залозистої тканини, протоки й альвеоли витісняють жирову ткани­ну. В цей час збільшується кількість кровоносних судин і нервових волокон. З другої по­ловини вагітності починає функціонувати секреторний епітелій, але утворений секрет ще не є молозивом. Перед пологами відбувається розвиток проток і альвеол, швидко формується залозиста тканина. Після розтелення настає період найбільшої активності молочної залози, альвеоли стають великими, а кількість сполучної тканини зменшуєть­ся. Проте загальний розвиток вимені відбувається ще протягом кількох років лактації.

Після десяти місяців лактації надої молока поступово зменшуються і корів припи­няють доїти до нового розтелення. Після переведення тварини на сухостій відбуваєть­ся інволюція вимені і альвеоли вимені зменшуються в розмірах, залозиста тканина час­тково замінюється жировою, частина дрібних молочних проток атрофується. Під час но­вої вагітності й пологів цикл розвитку вимені повторюється.

Ріст і розвиток молочної залози регулюються нервовою системою і гормонами за­лоз внутрішньої секреції. У разі перерізування нервів молочні залози відстають у рості, в них затримується формування альвеол і проток. Про велике значення нервової системи

для росту й розвитку молочних залоз свідчать досліди з масажем вимені у нетелів. Ма­сажуванням можна досягти у них значного розвитку вимені. Такі тварини після розте­лення виявляють більш високу молочну продуктивність. Під час масажу вимені рефлек­торно збуджується гіпоталамус, який стимулює гіпофіз, щитоподібну й статеві залози.

Безпосередній вплив на ріст і розвиток молочних залоз чинять гормони гіпофіза, яєчників і плаценти самки. Гормони гіпофіза — соматотропін і пролактин — впливають на розвиток альвеол вимені й посилюють дію гормонів яєчників. Естрогени яєчників прискорюють ріст молочних проток, а прогестерон — альвеол і залозистої тканини.

2. Молоко і молозиво.

Молоко — продукт секреції молочних залоз, має досить складний хімічний склад і є повноцінним і незамінним кормом для новонароджених. У молоці міститься понад 100 різних речовин, у тому числі ЗО жирних кислот, 20 амінокислот, до 40 різних мінераль­них речовин, 16 вітамінів, багато ферментів та інших речовин. Такі речовини, як казеїн і молочний цукор (лактоза) містяться лише в молоці.

Молоко кожного виду тварин має чітко певний хімічний склад (табл.).

Таблиця . Хімічний склад молока різних тварин

Тварина	Масова частка, %
	сухих речовин	жирів	білка	молочного цукру	мінеральних речовин
Корова	13,0	3,7	3,3	4,8	0,7
Коза	13,4	4,3	3,6	4,5	0,85
Вівця	18,5	7,2	5,7	4,6	0,9
Кобила	10,7	1,8	2,1	6,4	0,35
Свиноматка	17,4	5,9	6,2	4,0	1,1
Сука	21,1	8,6	7,1	4,1	1,3
Кролиця	30,5	10,5	15,5	2,0	1,0
Ослиця	9,9	1,4	1,9	6,2	0,5
Буйволиця	17,5	7,7	4,2	4,7	0,8
Верблюдиця одногорба	13,0	4,5	3,6	4,9	0,7
Верблюдиця двогорба	15,0	5,4	3,8	5,0	0,7
Самка яка	17,8	6,8	5,0	5,0	0,9
Самка північного оленя	33,8	18,7	10,0	3,6	1,4

У межах одного виду тварин склад молока може змінюватися. На нього впливають порода, період лактації, умови годівлі й утримання тварин, пори року тощо.

За біологічною цінністю молоко перевершує всі продукти харчування. Воно є нату­ральною їжею новонароджених. Хімічний склад молока у різних тварин відповідає швид­кості росту їх малят і надзвичайно пристосований до їх потреб. Чим молоко енергетич­но цінніше, багатше на білки та мінеральні речовини, тим швидше ростуть новонарод­жені. Так, у 100 г молока кобили міститься 209,34 Дж, 2 г білка і 0,3 г мінеральних ре­човин; новонароджене лоша подвоює свою масу через 60 діб. У 100 г молока свино­матки 711,75 Дж, 7,1 г білка і 1,1 г мінеральних речовин; новонароджені поросята по­двоюють свою масу через 14 діб. У 100 г молока кролиці 690,82 Дж, 15,5 г білка і 1 г мінеральних речовин; новонароджені кроленята подвоюють свою масу через 6 діб.

Коров'яче молоко містить 83—88% води, 11—18% сухих речовин, до яких входять 3,4—6% жиру, 3—5% білків, 4—5% молочного цукру (лактози), 0,6—0,8% мінеральних речовин, 0,1—0,2% лимонної кислоти. Крім того, в молоці ще містяться небілкові азо-

товмісні речовини (сечовина, сечова кислота, аміак, креатин та ін.), вітаміни, фермен­ти, пігменти.

Білки молока (казеїн, лактоальбумін, пактоглобулін) повноцінні, містять усі незамін­ні амінокислоти і добре засвоюються організмом.

Білка лактоглобуліну особливо багато в молозиві (8—15%). Він виконує захисні фун­кції в перші дні життя малят, оберігаючи їх від збудників різних захворювань. Крім того, в молозиві та молоці є лактоферин — речовина, що затримує ріст багатьох бактерій і є фактором неспецифічного імунітету.

Жир молока складається з низькомолекулярних жирних кислот і має вигляд дріб­неньких жирових крапель або кульок діаметром 3—4 мкм. Жирномолочність залежить від породи худоби. Так, у молоці корів ярославської породи 4,0—4,2%, джерсейської — до 6%, у молодої буйволиці — до 8%, а самки північного оленя — 18,7% жиру.

Молочний цукор (лактоза) — дицукрид, складається з галактози і глюкози; надає молоку солодкуватого смаку і добре засвоюється організмом молодняка тварин.

У молоці містяться солі неорганічних та органічних кислот. Співвідношення кальцію і фосфору в ньому становить 1,2:1, що сприяє доброму засвоєнню організмом кальцію.

Молоко перших 7—10 діб лактації називається молозивом. За складом воно відріз­няється від звичайного молока (табл. 12).

Таблиця . Склад молока і молозива корови, % (за Г.Ф.Ініховим)

Речовина	Молоко	Молозиво першої доби	Речовина	Молоко	Молозиво першої доби
Вода	87,5	75,42	Молочний цукор	4,7	3,31
Білок	3,3	15,08	Мінеральні солі	0,7	1,2
Жир	3,8	3,8

Молозиво — молоко перших 7—10 діб лактації; має жовтувато-білий колір, особли­вий запах; солонувате на смак; під час нагрівання зсідається. Містить до 25% сухих ре­човин і за хімічним складом подібне до плазми крові. Молозиво містить бактерицидну речовину лізоцим (знищує мікроорганізми в травному каналі), солі магнію (сприяють звільненню організму новонароджених від першородного калу (меконію)), білки імуно-глобуліни (забезпечують захисну реакцію), інгібітор трипсину (забезпечує всмоктуван­ня в травному каналі імуноглобулінів без зміни їх хімічного складу), лейкоцити ("моло­зивні тільця"), антитіла, які виконують захисну функцію.