9. Живлення плода.

У коней і свиней ворсинки хоріона доторкуються до епітелію слизової матки не щільно, між ними є простір, заповнений живильною рідиною — емб-ріотрофом, або матковим молоком. Ембріотроф всмоктується й переробляється хоріо­ном і використовується для живлення плода. У інших тварин із складнішою плацентою живлення плода спочатку також здійснюється ембріотрофом, але потім, з утворенням плаценти, поживні речовини надходять дифузією з крові матері в кров плода.

Плацента здатна не лише засвоювати й переробляти речовини, які надходять з крові матері, а й накопичувати деякі з них (вітаміни, гормони). Крім того, плаценті влас­тива вибірковість, тобто вона здатна пропускати одні речовини й затримувати інші.

Кровообіг плода відрізняється від кровообігу дорослої тварини. Система кровообі­гу у плода замкнена, у нього функціонує велике і плацентарне кола кровообігу. Мале коло кровообігу функціонує недостатньо. Кров плода від плаценти, збагачена киснем і поживними речовинами, надходить по пупковій вені до печінки. Тут вона змішується з кров'ю ворітної вени. Від печінки по печінкових венах змішана кров надходить у задню порожнисту вену, а з неї — в праве передсердя і правий шлуночок серця.

У плода в перегородці між правим і лівим передсердями є овальний отвір з клапа­ном, тому частина крові крізь нього надходить у ліве передсердя. Легені у плода не функціонують, тому більша частина крові з правого шлуночка тече не по легеневій ар­терії, а по додатковій боталловій протоці до аорти. З аорти кров тече до всіх органів плода. Частина цієї крові направляється до плаценти пупковими артеріями. У плаценті кров, проходячи через капілярну сітку, звільняється від вуглекислого газу та інших про­дуктів обміну речовин і збагачується киснем і поживними речовинами, що надходять

сюди з крові матері. Така кров по пупкових венах знову направляється до плода. Таким чином, усі органи й тканини плода постачаються змішаною кров'ю, яка містить незнач­ну кількість кисню й підвищений вміст вуглекислого газу.

Оскільки гемоглобін крові плода має високу властивість сполучатися з киснем, плід не відчуває кисневого голодування.

З моменту народження у тварин починає функціонувати легеневе коло кровообігу. Боталлова протока запустіває, і кров з правого шлуночка надходить тільки в легеневу артерію. Овальний отвір між правим і лівим передсердями закривається клапаном і за­ростає, тому кров у ліве передсердя надходить тільки легеневими венами. Пупкові ве­ни й артерії запустівають і перетворюються на зв'язки.

Обмін речовин та енергії у плода характеризується переважанням процесів асимі­ляції над процесами дисиміляції, що забезпечує його швидкий ріст і розвиток.

Плід витрачає мало енергії, через те що його органи, за винятком серця, майже не працюють. Кишки у плода починають функціонувати з другої половини вагітності, в них виділяються ферменти і накопичується першородний кал (меконій), який складається з жовчі, епідермісу шкіри та інших речовин. Першородний кал виділяється плодом у нав­колоплідну рідину і знову ковтається плодом. У плода функціонують печінка, нирки, за­лози внутрішньої секреції. Із середини вагітності починають скорочуватися м'язи пло­да. Рухи плода посилюються при зміні складу крові матері, підвищенні температури. Го­ловний мозок плода перебуває в стані спокою.

Інд. Самостійна робота студентів.

Пологи — складний біологічний процес, у результаті якого зрілий плід, плідні обо­лонки й навколоплідні води виводяться з порожнини матки самки тварин назовні. Нор­мальні пологи є результатом ембріонального розвитку плода і не бувають раптовими. Організм самки готується до пологів поступово. За 3—4 тижні до пологів у корів і кобил набрякає вим'я, а безпосередньо перед пологами в ньому розпочинається секреція мо­лозива. Зв'язковий апарат пологостатевих шляхів в останні дні вагітності розслаблю­ється під впливом гормону релаксину, який виділяється жовтим тілом наприкінці вагіт­ності, з обох боків хвоста формуються глибокі западини.

Жовте тіло яєчника, а потім і плацента виробляють гормон прогестерон, який зни­жує збудливість м'язів матки, вона здатна розтягуватися під впливом тиску збільшеного плідного міхура до значних розмірів. Проте в кінці вагітності виділення цього гормону припиняється, а збільшується надходження в кров естрогенних гормонів яєчника. Внас­лідок цього збільшується чутливість м'язів матки до ацетилхоліну, який утворюється на закінченнях парасимпатичних нервових волокон і є подразником гладеньких м'язів. У цей час підвищується чутливість м'язів матки до гормону задньої частки гіпофіза — окситоцину. Отже, завдяки зняттю блокуючої дії прогестерону і наявності збуджувальних речовин — окситоцину і ацетилхоліну — матка готується до пологів. Під впливом актив­них рухів плода подразнюються інтерорецептори слизової оболонки матки, в результа­ті чого рефлекторно починають ритмічно скорочуватися м'язи матки — спостерігають­ся родові схватки, починаються пологи.

Процес пологів поділяють на три фази: 1) розкриття родових шляхів; 2) виведення плода ; 3) післяродова фаза.

У першій фазі починаються родові схватки, або потуги, які тривають кілька годин і призводять до розкриття шийки матки. Наповнені рідиною плідні оболонки у вигляді мі­хура з'являються у статевій щілині, потім плідний міхур розривається, плідна рідина ви­тікає і родові шляхи стають гладенькими й слизькими.

У другій фазі плід виводиться назовні. Ця фаза у корів триває від 20 хв до 2 год, у кобил — 5—20 хв, у овець до 2 год, у свиней — 4—5 год і більше.

Під час третьоїфази виходять плідні оболонки — послід. У корів відділення посліду від­бувається через 8—10 год, у овець і кіз — через 4—5 год, у кобил — через 0,5—1 год після народження плода. У свиней послід виділяється відразу після народження кожного плода.

Пологи у тварин спостерігаються переважно вночі, в тихій і спокійній обстановці.

У тварин (частіше у тих, що мають одне маля, — корова, кобила) нерідко народжу­ються близнята: однояйцеві і різнояйцеві. Перші розвиваються з одного яйця, заплід­неного одним сперматозооном. їх ще називають гомозиготними близнятами. Вони роз­виваються з однієї зиготи, яка на ранніх стадіях зародкового періоду поділяється на дві частини. Різнояйцеві близнята розвиваються з різних яєць, запліднених різними спер-матозоонами. Близнят може бути двоє і більше.

Самостійна робота студентів.