- •1. Значення вивчення анатомії, цитології, ембріології, гістології, фізіології .
- •2. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та інших біологічних наук
- •3. Об'єкти вивчення і методи дослідження тварин. Еволюція тварин
- •1.Клітинна будова живого організму, його цілісність.
- •2.Клітинна теорія та її основні положення.
- •3. Будова клітини.
- •4. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми клітини
- •1. Фізіологічні властивості клітини.
- •1. Будова та розвиток сперматозоона.
- •3. Поняття про запліднення, утворення зиготи і розвиток зародка.
- •4.Плацента і її типи.
- •1. Тканини і їх класифікація.
- •2.Будова та функції епітеліальних тканин
- •3.Будова та функції сполучних тканин.
- •Класифікація сполучних тканин
- •1. Будова та функції м'язових тканин.
- •2. Будова та функції нервової тканини
- •Частина №2
- •1.Поняття про орган.
- •2. Спеціальна анатомічна термінологія.
- •1. Загальні закономірності будови скелета.
- •2. Вчення про кісткову систему
- •3.Будова кістки
- •4, Хімічний склад і фізичні властивості кісток.
- •5. Поділ скелета на частини та відділи
- •6. Будова осьового скелета
- •7. Будова типового хребця.
- •8. Будова шийного відділу хребта.
- •1.Будова і топографія грудного відділу хребта.
- •2.Будова грудного хребця.
- •3. Будова ребра.
- •4. Будова і топографія грудної кістки.
- •5. Будова і топографія грудної клітки.
- •6. Будова і топографія поперекового відділу хребта.
- •1. Будова і топографія крижового відділу хребта.
- •1. Будова і топографія мозкового відділу черепа.
- •2. Будова і топографія лицьового відділу черепа.
- •1. Будова і топографія кісток плечового поясу.
- •1. Будова і топографія кісток вільного відділу кінцівки.
- •1. Будова і топографія кісток тазового поясу.
- •2. Будова і топографія кісток вільної тазової кінцівки.
- •1.Загальні відомості про з’єднання кісток скелета.
- •2. Будова суглоба.
- •3. Типи суглобів.
- •4. З'єднання кісток черепа.
- •1. Загальна характеристика м'язової системи
- •2. Будова м'яза як органа.
- •3. Допоміжні органи м'язів
- •5. М'язи голови.
- •1. М'язи шиї і тулуба.
- •2. М’язи хребта.
- •3. М’язи грудної стінки.
- •1. М’язи черевної стінки.
- •1. Плечовий суглоб.
- •2. Ліктьовий суглоб.
- •1. М’язи, що діють на кульшовий суглоб.
- •2. М’язи, що діють на колінний суглоб.
- •3. М’язи, що діють на заплесновий (скакальний) суглоб.
- •1.М’язи, що діють на суглоби пальців.
- •1. Шкірний покрив, як зовнішня оболонка тіла тварини.
- •2. Розвиток шкірного покриву.
- •3. Будова шкіри.
- •4. Похідні шкірного покриву.
- •1.Будова порожнин тіла(грудна, черевна, тазова) та серозних оболонок.
- •2.Поділ черевної порожнини на відділи та ділянки.
- •3.Загальні закономірності будови внутрішніх органів.
- •4.Будова органів ротової порожнини (губів, щік, ясен, твердого та м’якого піднебіння)
- •1.Будова зубів та їх класифікація за розміщенням.
- •1.Будова і топографія стравоходу.
- •1.Будова і топографія однокамерного шлунку.
- •2.Будова і топографія багатокамерного шлунка
- •1.Дванадцятипала кишка
- •2.Порожня кишка
- •3.Клубова кишка
- •1. Сліпа кишка
- •2.Ободова кишка.
- •3.Пряма кишка
- •1. Будова і функції органів дихання.
- •2. Будова і топографія носової порожнини.
- •3.Будова і топографія гортані.
- •1.Будова і топографія легень.
- •1.Будова ітопографія нирок.
- •2. Будова і топографія сечоводів.
- •3. Будова і топографія сечового міхура.
- •1. Будова і топографія сечівника.
- •1. Будова і топографія сім’яників.
- •2. Будова і топографія придатка сім’яника.
- •3. Будова і топографі сім’яникового мішка.
- •4. Будова і топографія мошонки.
- •5. Будова і топографія сім’яного канатика.
- •6. Будова і топографія сім’япроводу.
- •7. Будова і топографія сечостатевого каналу.
- •1. Будова і топографія с татевого члена.
- •2. Будова і топографія препуціального мішка.
- •1. Будова і топографія яєчників.
- •2. Будова і топографія яйцепроводів.
- •3. Будова і топографія матки.
- •4. Будова і топографія піхви.
- •1. Будова і топографія присінку піхви.
- •2. Будова і топографія зовнішніх статевих органів.
- •2.Будова і топографія серця.
- •3.Оболонки серця.
- •4.Автономна система серця.
- •5.Судини серця.
- •6.Клапанний апарат.
- •1.Велике та мале кола кровообігу.
- •2. Будова стінки кровоносних судин.
- •1.Загальні закономірності ходу та розгалуження судин.
- •2.Основні артерії великого кола кровообігу.
- •1 .Артерії грудної кінцівки.
- •2.Артерії таза і тазової кінцівки.
- •1.Характеристика і значення лімфатичної системи.
- •2.Будова лімфатичного вузла.
- •1. Червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra)
- •2. Тимус (thymus)
- •1.Нервова система та її поділ .
- •2.Рефлекторна діяльність н.С.
- •3. Центральна нервова система.
- •4.Будова і розміщення спинного мозку.
- •5.Будова головного мозку.
- •1.Будова нерва.
- •4.Основні нервові сплетіння організму.
- •5.Черепномозкові нерви.
- •1.Роль органів чуттів у пристосуванні організму до зміни умов зовнішнього середовища.
- •1,Будова органа нюху.
- •2.Будова органа смаку.
- •3.Будова органів дотику.
- •1. Функціональне значення звс.
- •2.Будова та топографія окремих залоз внутрішньої секреції.
- •1. Особливості будови апарату руху.
- •2. Система органів шкірного покриву.
- •1. Система органів травлення
- •2. Система органів дихання.
- •3.Система органів крово- та лімфообігу.
- •4.Системи органів сечовиділення та розмноження
- •1.Нервова система та органи чуттів.
- •1. Органи внутрішньої секреції.
- •1.Загальна характеристика органів травлення та їх функцій.
- •4.Слиновиділення у різних видів тварин.
- •6.Формування кормової грудки. Акт ковтання.
- •1Травлення в однокамерному шлунку.
- •2.Склад і властивості шлункового соку.
- •6.Акт блювання.
- •1. Травлення в шлунку коня.
- •2. Травлення в шлунку свині.
- •2.Функція сітки.
- •3.Функція книжки.
- •5.Функція стравохідного жолоба.
- •1.Шлункове травлення у молодняка жуйних у молочний та перехідний періоди.
- •1.Травлення в тонких кишках.
- •2.Підшлунковий сік і його ферменти.
- •3.Методи вивчення секреції підшлункової залози.
- •4.Нервова і гуморальна регуляція секреції підшлункового соку.
- •5.Склад, утворення й виділення жовчі.
- •6.Склад кишкового соку і механізм його секреції.
- •1.Травлення в товстих кишках
- •2.Формування калу і дефекація.
- •1.Травлення в шлунках.
- •1. Склад і функції крові.
- •2. Фізико – хімічні властивості крові.
- •2.Осмотичний і онкотичний тиск крові.
- •3.Буферні системи крові
- •1. Протизсідальна система крові.
- •1. Групи крові людини.
- •6. Резус-фактор.
- •7. Групи крові сільськогосподарських тварин.
- •8. Кровотворення і регуляція системи крові
- •1. Кровообіг та його значення для організму.
- •2.Еволюція системи кровообігу.
- •3.Рух крові по великому та малому колах кровообігу.
- •5.Фізіологічні властивості серцевого м'яза
- •1.Тони серця.
- •2.Систолічний і хвилинний об'єми кровотоку.
- •3.Біопотенціали серця, їх виникнення.
- •4.Кровопостачання серця.
- •5.Регуляція роботи серця.
- •1.Законигідродинаміки. Фактори, що впливають на рух крові
- •3.Швидкість кровотоку.
- •4.Артеріальний та венозний пульс
- •5.Тиск крові. Фактори, що впливають на тиск крові та методи вимірювання кров’яного тиску.
- •6.Регуляція кровообігу
- •7.Вплив симпатичних і парасимпатичних нервів на просвіт судин.
- •8.Кровопостачання серця, мозку, легень, печінки і селезінки.
- •1. Депо крові.
- •2. Лімфообіг
- •2.Зовнішнє дихання
- •Частота дихальних рухів (за 1 хв в стані спокою)
- •7.Газообмін у легенях і тканинах.
- •1.Регуляція дихання
- •2.Вплив на дихання різних факторів
- •3.Особливості дихання у птахів
- •4.Голос тварин
- •1. Взаємозв'язок органів дихання з іншими системами організму
- •1.Поняття про обмін речовин.
- •2. Методи вивчення обміну речовин.
- •4.Біологічна цінність білків.
- •5.Азотистий баланс. Азотиста рівновага. Білковий мінімум.
- •6.Обмін амінокислот.
- •7. Регуляція білкового обміну.
- •1. Теплообмін і регуляція температури тіла.
- •2. Хімічна теплорегуляція.
- •3. Фізична теплорегуляція.
- •1. Органи виділення.
- •2. Утворення сечі.
- •3. Склад сечі та її фізико-хімічні властивості.
- •1. Шкіра і її функції.
- •2. Залози шкіри і її секреторна здатність.
- •3. Секреція шкірного сала.
- •4. Рецептори шкіри.
- •5. Волосяний покрив тварин.
- •1.Линяння та його види.
- •1. Загальна характеристика органів розмноження тварин.
- •2. Фізіологія органів розмноження самців.
- •4. Статеві рефлекси у самців.
- •5. Регуляція статевого циклу.
- •9. Живлення плода.
- •1. Трансплантація зигот.
- •1. Особливості розмноження птахів
- •1. Ріст і розвиток молочних залоз.
- •2. Молоко і молозиво.
- •3. Процес молокоутворення.
- •1. Фізіологія доїння.
- •1. Фізіологічний стан тканин.
- •2. Види подразників.
- •3. Біоелектричні явища.
- •4. Основні властивості живої тканини.
- •4. Хімізм м'язового скорочення.
- •5. Механізм м'язового скорочення.
- •6. Сила м'язів.
- •7. Робота м'язів.
- •8. Стомлення м'язів.
- •9. Тонус м'язів.
- •10. Гладенькі м'язи.
- •1. Рефлекс, рефлекторна дуга.
- •2.Зворотній зв’язок.
- •5. Гальмування в цнс.
- •1. Трофічна функція нервової системи.
- •1. Методи вивчення функцій кори великих півкуль
- •2. Умовні рефлекси.
- •3. Відмінності умовних рефлексів від безумовних.
- •4. Методи вироблення умовних рефлексів у тварин.
- •5. Процес утворення умовного рефлексу.
- •6. Біологічне значення умовних рефлексів.
- •1. Аналіз і синтез у корі великих півкуль.
- •2. Сон і гіпноз.
- •3. Типи нервової системи.
- •1. Методи вивчення поведінки тварин.
- •2. Форми поведінки тварин.
- •1. Значення аналізаторів.
- •2. Загальні властивості аналізаторів.
- •3. Зоровий аналізатор.
- •4. Кольоровий зір.
- •1. Слуховий аналізатор.
- •2. Сучасна теорія слуху.
- •3. Вестибулярний апарат.
- •1. Методи вивчення функцій залоз внутрішньої секреції.
- •2. Властивості гормонів та механізм їх дії.
- •3. Нервова регуляція залоз внутрішньої секреції.
- •4. Гормони гіпофіза.
- •5. Гормони щитоподібної залози.
- •6. Гормони прищитоподібних залоз.
- •1. Гормони надниркових залоз.
- •2. Гормони підшлункової залози.
- •3. Гормони статевих залоз.
- •1.Гормони плаценти.
- •2. Гормони тимуса.
- •3. Гормони епіфіза.
- •4. Тканинні гормони.
- •5. Взаємозв'язок між залозами внутрішньої секреції.
- •1. Використання гормонів та гормональних препаратів у тваринництві
4. Статеві рефлекси у самців.
Функція розмноження у самців являє собою складний комплекс рефлексів. Статева тяга виявляється під впливом статевого гормону тестостерону і в результаті сприйняття аналізаторами самця (слуховим, зоровим, нюховим, шкірним) подразнень, що надходять від самки. Статевий рефлекс у самців — складний ланцюговий рефлекс, у якому беруть участь різні відділи центральної і вегетативної нервової системи. Він виявляється такими стадіями: реакція на самку, ерекція статевого члена внаслідок наповнення кров'ю його кавернозних тіл; парування (статевий акт) — введення статевого члена в піхву самки; еякуляція — виділення сперми через сечостатевий канал. Центри цих рефлексів знаходяться в поперекових і крижових відділах спинного мозку. На прояв статевих рефлексів впливає кора великих півкуль і гіпоталамус.
Лекційне заняття №47.
Тема: Фізіологія органів розмноження самок
До органів розмноження самок належать яєчники — жіночі статеві залози, де внаслідок овогенезу утворюються яйцеклітини, а також жіночі статеві гормони; яйцепроводи, де здійснюється запліднення та утворення зиготи; матка — місце розвитку зародка і плоду; піхва, присінок піхви, клітор і статеві губи — органи парування.
1. Яєчники — парні органи овальної форми, в яких з клітин зародкового епітелію у фолікулах утворюються яйцеклітини. В дозрілому фолікулі — граафовому міхурці — в порожнині накопичується рідина, а на горбку знаходиться яйцеклітина. У корів і кобил при ректальному дослідженні ці фолікули можна намацати пальцями. Спочатку в яєчниках утворюється і розвивається багато фолікулів, але дозріває їх незначна кількість. Більша частина їх на різних стадіях розвитку розсмоктується. У корів і кобил, як правило, дозріває один фолікул, рідко два і більше. У овець можливе дозрівання 1—4 фолікулів, у свиней до 15—20 фолікулів.
Під час овуляції фолікул розривається, з нього разом з фолікулярною рідиною виходить яйцеклітина, яка потрапляє в яйцепровід. Там здійснюється її дозрівання. На місці розірваного фолікула утворюється жовте тіло, яке стає тимчасовою залозою внутрішньої секреції і виділяє гормон прогестерон. Якщо самка завагітніла, то жовте тіло зберігається протягом усього періоду вагітності, виділяє гормон прогестерон, який затримує розвиток у фолікулах яєчника нових яйцеклітин. Якщо самка не завагітніла, то з 10—15-їдоби після овуляції жовте тіло починає розсмоктуватися, і у фолікулах яєчників починають розвиватися нові яйцеклітини. Якщо жовті тіла не розсмоктуються як після розтелення, так і після статевого циклу, то у самок виникають перегули, вони стають безплідними та яловими. У цьому разі необхідна ветеринарна допомога.
2. Статевий цикл. Статевий цикл — це комплекс морфологічних і фізіологічних процесів, які відбуваються в організмі самки в період від початку однієї тічки і охоти до початку наступної. У сільськогосподарських тварин статевий цикл поділяють на дві основні стадії: перша — тічка і статева охота, друга — міжтічковий період, або статевий спокій. Тривалість статевого циклу та його стадій неоднакова у різних видів тварин. Так, у кобил і свиноматок статевий цикл триває 20—21 добу, у корів — 19—21 добу, у овець - 17 діб.
3. Тічка — це явище виділення слизу зі статевих органів самки внаслідок морфологічних і функціональних змін в її статевому апараті. Під впливом гормонів естрогенів розширюються кровоносні судини слизових оболонок статевих шляхів, які набувають червоного забарвлення і стають набряклими. Клітини слизової оболонки матки, піхви, шийки матки посилено виділяють слиз. Спочатку витікає прозорий слиз, а потім наприкінці охоти він каламутніє і стає густішим. Особливо багато слизу виділяється у корів і телиць. Внаслідок виділення слизу в статевих шляхах самки створюються сприятливі умови для руху сперматозоонів, запліднення та утворення зародка, прикріплення його до слизової оболонки матки. Під час тічки відбуваються періодичні скорочення і розслаблення м'язів рогів, тіла та шийки матки.
4. Статева охота. Під впливом естрогенних гормонів підвищується збудливість нервової системи, і організм самки мобілізується на виконання функції розмноження. Самки під час охоти непокояться, ревуть, погано сприймають корм, зменшують удій, стрибають одна на одну; у свиней, навпаки, спостерігається "рефлекс нерухомості". Досить чітко виявляються статеві рефлекси у самок у присутності самця. Тому для виявлення охоти у самки в господарствах часто використовують плідників-пробників.
Тривалість охоти у самок різних видів тварин неоднакова. У корів вона триває 10—20 год, у овець — 24-40 год, у свиней — 48—72 год, а у кобил — 5—7 діб.
Овуляція у корів частіше здійснюється через 7—15 год після закінчення охоти, у овець — через 31—32, у свиней — через 25—40 год від початку охоти, а у кобил — за 24—48 год до закінчення охоти. Під час статевої охоти самка допускає самця до парування.
В акушерській практиці прийнято поділяти статевий цикл на три стадії: збудження, гальмування і урівноваження. У
Стадії збудження спостерігаються тічка, охота та овуляція.
Стадія гальмування — послаблення статевого збудження й тічки, охота припиняється, і самка відганяє самця.
Стадія урівноваження настає після стадії гальмування і триває до настання нової, чергової стадії збудження. Ця стадія відповідає прийнятій у фізіології стадії статевого спокою.
У корів, овець і свиней тічка й охота можуть повторюватися протягом усього року. Проте у окремих видів і порід тварин виявляється сезонність розмноження, успадкована ними від диких нащадків. Сезонність парування у диких тварин пов'язана з необхідністю народження нащадків у період, найбільш сприятливий для їх вирощування. У тварин різних видів терміни вагітності неоднакові. Через це і парування відбувається в різні пори року. У овець, яких розводять у напівпустелях, у високогірних місцевостях, статевий сезон спостерігається восени.
