Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Анатомія. Конспект лекцій.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
8.64 Mб
Скачать

1. Загальна характеристика органів розмноження тварин.

Розмноження, або репродукція, — складний біологічний процес, що забезпечує від­творення тварин і продовження виду.

Для сільськогосподарських тварин характерне статеве розмноження, яке здійсню­ється за допомогою спеціальних органів розмноження самця і самки. Функціонувати ор­гани розмноження починають при досягненні тваринами статевої зрілості. У жуйних тварин вона настає з 6 — 10-го місяця, у свиней з 5 — 8-го і у коней з 16 — 18-го мі­сяця. У цьому віці у фолікулах яєчників самок починають періодично розвиватися жіно­чі статеві клітини — яйцеклітини. У сім'яниках самців починають розвиватися чоловічі статеві клітини — сгтерматоозони. Самці здатні виділяти сперму і здійснювати статевий акт. Проте використовують самок і самців для відтворення стада тільки при досягненні ними фізіологічної зрілості, яка у телиць настає у віці 16 — 18 міс, у кіз і овець — 12 — 15 міс, у свиней — 9 — 11 міс. і у кобил - у віці 3 років. У цьому віці у статевозрілих тварин посилюється виділення статевих гормонів і починають виявлятися статеві ре­флекси. У самок з'являється статева охота і тічка. Самець здатний здійснювати стате­вий акт, виділяти сперму і запліднювати самку, а самка може стати вагітною і виношу­вати плід.

При заплідненні відбувається об'єднання жіночої і чоловічої статевих клітин (гамет), утворюється зигота, з якої розвивається зародок, а потім плід.

Тривалість використання тварин для відтворення стада різна і залежить як від пле­мінної цінності, так і від їх старіння. Більшість коней зберігають свою плідність до 18—20, корови до 12 — 14, вівці — 7 — 8 і свині — 7 — 10 років.

2. Фізіологія органів розмноження самців.

До органів розмноження самців належать сім'яники з придатками, сім'япроводи, придаткові статеві залози, статевий член (пеніс), сім'яний мішок з мошонкою.

У сім'яниках утворюються сперматозоони, цей процес називається сперматогене­зом. У більшості сільськогосподарських тварин сперматогенез відбувається безперер­вно, але нерівномірно, протягом усього року. У диких тварин він здійснюється сезонно, в період розмноження. Утворення сперматозоонів відбувається під впливом гонадот­ропних гормонів гіпофіза. Сформовані сперматозоони із звивистих канальців сім'яника

потрапляють у канал придатка сім'яника, де вони дозрівають, набувають однойменно­го заряду і зберігаються там тривалий час.

Сперматогенез здійснюється за температури, на З—4°С нижчій від температури ті­ла. Це досягається тим, що сім'яники розміщені в мошонці, температура якої регулю­ється залежно від температури навколишнього середовища.

Сперма — продукт життєдіяльності статевих залоз самця. Складається з двох час­тин: сперматозоонів і плазми — секретів придаткових статевих залоз. Кількість сперми, яку виділяє самець під час одного статевого акту, називають еякулятом (табл.).

Таблиця . Середня кількість сперми, яку виділяють самці різних видів тварин

Тварина

Об'єм еякуляту, мл

Кількість сперматозоонів в 1 мл, млрд

Загальна кількість сперматозоонів в еякуляті, млрд

Жеребець

50-120

0,1-0,25

6-15

Бугай

4-5

1,0-1,5

4-Ю

Кнур

150-300

0,1-0,2

20-80

Баран

1-2

2,0-4,0

2-10


3. Сперматозоон — клітина джгутикоподібної форми, яка складається з голівки, ший­ки, тіла і хвостика (Мал.). Довжина сперматозоона у сільськогосподарських тварин становить близько 60—70 мкм. У голівці розміщене ядро, де міститься спадкова інфор­мація. Попереду голівки є чохлик, під яким розміщена акросома, фермент якої гіалуронідаза розчиняє оболонки яйцеклітини під час її запліднення.

Шийка, тіло і хвостик є руховим апаратом сперматозоона. Рухаються сперматозо-они прямолінійно і поступально вперед зі швидкістю 5—120 мкм/с.

Сім'япроводи над сечовим міхуром впадають у сечостатевий канал, у тазову части­ну якого відкриваються ще протоки придаткових статевих залоз: передміхурової, міхур-цеподібної, цибулинної та уретральних. Під час осіменіння секрети придаткових стате­вих залоз виділяються в певній послідовності: спочатку з уретральних і цибулинних за­лоз (їх секрети очищують сечостатевий канал від залишків сечі), а потім виділяється сек­рет інших залоз. Секрети придаткових статевих залоз розбавляють сперму у багато ра­зів, утворюючи еякулят, і сприяють руху сперматозоонів по статевих шляхах самки.

Тривалість життя сперматозоонів у статевих шляхах самки коливається від кількох годин до однієї доби.