1. Будова та функції м'язових тканин.

М'язові тканини складаються з структурних елементів, які здатні до скорочення і забезпечують різні рухи тварин. Розрізняють гладеньку та поперечносмугасту м'язові тканини (Мал.).

Гладенька м'язова тканина побудована з пучків одноядерних веретеноподібних клітин — міоцитів. З цієї тканини складається середня оболонка кровоносних судин, стінки внутрішніх трубчастих і порожнистих органів. Скорочується вона самовільно, значно повільніше, ніж поперечносмугаста скелетна м'язова тканина.

П оперечносмугаста м'язова тканина поділяється на скелетну й серцеву. Скелет­на м'язова тканина побудована з м'язових волокон — багатоядерних симпластичних утворів циліндричної форми. Зовні м'язове волокно оточене оболонкою (сарколемою), під якою міститься цитоплазма (саркоплазма) з великою кількістю ядер і спеціальних органел — міофібрил, які забезпечують його скорочення.

М'язові волокна скелетної м'язової тканини вхо­дять до складу скелетних м'язів, м'язів язика, глотки, гортані й розміщені в них ізольовано одне від одного. Скорочуються вони повільно і не ритмічно. Смугастість м'язових волокон зумовлена чергуванням у міофібри­лах ділянок, в яких розміщені скоротливі білки актин і міозин, що беруть участь у скороченні м'язового во­локна та м'язів загалом.

Серцева м'язова тканина становить основу міо­карда серця і поділяється на дві різновидності: робо­чу і провідну. Робоча серцева м'язова тканина побудо­вана з одноядерних клітин — кардіоміоцитів, у цито­плазмі яких міститься багато спеціальних органел — міофібрил.

Кардіоміоцити об'єднуються між собою в серцеві волокна, сполучені між собою цитоплазматичними містками. Скорочується ця тканина ритмічно і безпе­рервно все життя, забезпечуючи постійний кровообіг по судинах тіла тварини.

Провідна серцева м'язова тканина також побудо­вана з серцевих волокон, але в цитоплазмі кардіоміоцитів мало спеціальних органел - міофібрил. З цієї тканини складається провідна система серця, яка забезпечує автоматизм у його роботі, ритмічну зміну скорочень його передсердь і шлуночків.

Мал. Типи м'язової тканини: А — гладенька; Б — поперечносму­гаста; В — серцева; 1 — гладенька м'язова клітина; 2 — ядро; 3 — поперечносмугасте м’язове волокно; 4- міофібрили; 5- саркоплазма; 6- сарколема; 7- ядро сполучнотканинної клітини; 8- вставні пластинки.

2. Будова та функції нервової тканини

Нервова тканина становить основу органів нервової системи і побудована з фун­кціональних нервових клітин — нейронів (невронів) та допоміжних клітин нейроглії. В ор­ганізмі ця тканина виконує функції сприйняття подразнень і проведення збудження (Мал.).

Нейрон має тіло з ядром і спеціальними органелами в цитоплазмі — нейрофібрила­ми. Від тіла відходять відростки: короткі — дендрити, або рецепторні (чутливі), по яких проходять нервові імпульси до тіла нейрона, і один довгий відросток — аксон (нейрит), по якому імпульси передаються від нейрона до робочих органів.

За рахунок відростків нейрона формуються нервові волокна, а з них нерви. Розріз­няють м'якушеві (мієлінові) і безм'якушеві (безмієлінові) нервові волокна. Нейрони та їх волокна за функцією бувають: чутливі (аферентні, доцентрові), які сприймають подраз­нення і передають збудження від рецепторів до головного та спинного мозку; рухові (еферентні, відцентрові), що посилають імпульси до робочих органів (м'язів, залоз то­що); вставні, які зв'язують один нейрон з іншим.

Мал.. Нервова тканина: А — загальний вигляд чутливого і Б — рухового нейронів з нейроглією (стрілки показують напрям проведення нервового імпульсу в рефлекторній дузі); В — частина нейрона за даними електронної мікроскопії; 1 — тіло нейрона; 2 — ядро; З — сприймаючі відростки (де­ндрити); 4 — нейрит (аксон); 5— закінчення нерва;

6— синапс; 7 — астроцит; 8 — клітини мікроглії й 9 — макроглії — олігодендроцити; 10 — м'якушева (мієлінова) обо­лонка; 11 — неврилема; 12— перехват Ранв'є; 13— синаптичний міхурець; 14— постсинаптична мембрана

Контактування нейронів між собою забезпечується з допомогою синапсів. Усі ці ней-рони разом утворюють рефлекторну дугу. З тіл нейронів складається сіра мозкова ре­човина головного і спинного мозку та спинномозкові ганглії, з нервових волокон — біла мозкова речовина головного і спинного мозку та нерви, які відходять від цих органів.

Нейроглія заповнює проміжки між тілами нейронів та їх відростками і поділяється на макроглію та мікроглію. До макроглії належать клітини зірчастої форми — астроци­ти, олігодендроцити й клітини епендими, які виконують опорну, трофічну та секретор­ну функції. Мікроглія також складається з клітин зірчастої форми, досить рухомих. Во­ни виконують захисну функцію (фагоцитоз).

Лекційне заняття №4.