1.Регуляція дихання

Дихання — саморегулювальний процес, який складається з рефлекторної і гумо­ральної регуляцій. При цьому провідне значення має рефлекторна регуляція, яка здій­снюється дихальним нервовим центром, розміщеним у довгастому мозку. Дихальний центр двосторонній і складається з двох відділів: центру вдиху (інспірації) і центру ви­диху (експірації).

У регуляції дихання бере участь також кора великих півкуль головного мозку.

Дихальний центр постійно перебуває в активному стані, в ньому автоматично ви­никають ритмічні імпульси збудження. Автоматизм дихального центру пов'язують з про­цесами обміну речовин у ньому самому і накопиченням вуглекислого газу.

Рефлекторна регуляція. Зміна процесів дихання відбувається рефлекторно. Автоматизм дихального центру регулюється нервовими імпульсами, які надходять до нього від рецепторів власне легень, дихальних м'язів. Особливе значення мають рецептори легень. Під час вдиху легені розтягуються і в їх стінках подразнюються рецептори. Імпульси від рецепторів легень по нервових волок­нах блукаючого нерва надходять у дихальний центру, де гальмують центр вдиху і збуд­жують центр видиху. Внаслідок цього розслаблюються м'язи вдиху, вдих припиняється і настає видих. Як тільки легені повертаються в попередній стан, розтягування їх змен­шується і рецептори припиняють збуджуватися. Центр вдиху не отримує гальмівних ім­пульсів, знову збуджується і настає черговий вдих.

Отже, вдих рефлекторно спричинює видих, а видих, у свою чергу, рефлекторно стимулює вдих. Це спостерігається під час природного дихання. Рецептори подразню­ються також під час досить глибокого видиху, він рефлекторно гальмує центр видиху і збуджує центр вдиху. У регуляції актів вдиху і видиху беруть участь також рецептори міжреберних м'язів і діафрагми. Вони збуджуються під час видиху і рефлекторно стимулюють вдих.

Рефлекторно стимулюють дихання хеморецептори дуги аорти і каротидного сину­са. Накопичення в крові СО₂, зменшення вмісту кисню, підвищення вмісту молочної кис­лоти подразнюють хеморецептори, і дихання прискорюється й поглиблюється. Важли­ва роль у регуляції дихання належить корі великих півкуль. Вона забезпечує пристосу­вання дихання до потреб організму в зв'язку із змінами умов навколишнього середови­ща та функціями організму. Кора бере участь у виробленні умовних дихальних рефлек­сів. Якщо вмикати дзвінок і давати дихати тварині повітрям, до якого добавлено 5% СО₂, то через кілька таких поєднань один тільки дзвінок спричинює прискорення дихання. Про вплив кори свідчить прискорення дихання у коней перед стартом їх на іподромі.

Гуморальна регуляція. На стан дихального центру впливає хімічний склад кро­ві. Це було доведено в досліді з перехрес­ним кровообігом. У двох собак під загаль­ним наркозом перерізали сонні артерії і з'єднували їх через трубки, щоб кров від тулуба першої собаки надходила до голо­ви другої, а кров від тулуба другої собаки надходила до голови першої. Якщо у пер­шої собаки перетиснути трахею, то в її крові накопичиться багато СО₂. Така кров при надходженні до голови другої собаки збуджуватиме її дихальний центр, і собака частіше дихатиме. Досліди з введенням вугільної кислоти безпосередньо в дихальний центр показали, що вона є специфічним збудником дихання. Накопичення вугільної кислоти в крові новонародженого, коли пе­реривається зв'язок з організмом матері, є причиною його першого вдиху.

Захисні рефлекси. На дихання рефлекторно впливає подразнення слизових оболонок дихальних шляхів. Чхання і кашель , що виникають при цьому, є захисними рефлексами. Ці рефлекси запобігають потраплянню в дихальні шляхи шкідливих речо­вин або сприяють видаленню тих, що вже потрапили туди. Чхання виникає внаслідок подразнення рецепторів слизових оболонок носової порожнини, а кашель — гортані, трахеї і бронхів подразнювальними речовинами вдихуваного повітря.