ВСТУП

Розвиток світового господарства протягом останніх десятиріч характеризується глибокими структурними перемінами, в основі яких лежать об’єктивно обумовлені процеси його інтернаціоналізації. За межі національних господарств виходять не тільки результати та фактори виробництва, але й безпосередньо сам виробничий процес. Міжнародні економічні зв’язки, при кваліфікованому керівництві ними, повинні стати самостійним джерелом стабільного росту національного доходу. Концепція відкритої економіки України виходить з того, що в сучасному взаємозалежному світі економіка України є частиною світової і не може успішно розвиватися у відриві від неї. Тому, будь-які техніко-економічні орієнтири нашого розвитку повинні обиратись порівняно зі світовим рівнем.

Основною метою викладання дисципліни «Міжнародні економічні відносини» є формування у майбутніх бакалаврів з напряму підготовки «Менеджмент» системи спеціальних знань з проблем розвитку та сучасного стану міжнародної економіки для фундаментальної освіти й практичної діяльності за фахом.

Актуальність проблеми та динаміка міжнародних економічних відносин, вимагають постійного реагування на всі зміни в міжнародній економіці, поглибленого й уважного вивчення їх причин та наслідків у режимі поточного часу. Вивчаючи курс міжнародні економічні відносини, студенти набувають навичок використовувати статистичні матеріали, іншу інформацію, що ілюструє закономірності розвитку світогосподарських зв’язків, процес входження України до світової економіки.

Вивчення дисципліни «Міжнародні економічні відносини» сприяє формуванню студентами власного світогляду щодо процесів, які відбуваються щоденно у цій важливій сфері людського буття, а також обумовлює підвищення їх фахових знань.

Тема 1. Предмет і завдання дисципліни «Міжнародні економічні відносини». Міжнародний поділ праці та кооперація виробництва.

Тема 2.Світове господарство та особливості його розвитку

Ключові слова: відкрита економіка, міжнародна кооперація, міжнародна світова економіка, міжнародна спеціалізація, міжнародний поділ праці, міжнародні економічні відносини, порівняльні переваги, світове господарство.

Контрольні питання

1. Відомо, що визначення «міжнародні економічні відносини» є дискусійним і, певною мірою, перекликається з категорією «міжнародна економіка». В чому полягають їх спільні риси і відмінності?

2. У чому, на Вашу думку, проявляється взаємозв’язок між формами МЕВ? Наведіть конкретні приклади.

3. Спробуйте навести приклади з міжнародної економічної діяльності, які б відповідали тому чи іншому рівню розвитку МЕВ. Чи обов’язкова чітка послідовність у рівнях розвитку МЕВ?

Тести

1. Міжнародна економіка - це:

а) частина теорії ринкової економіки, що вивчає закономірності взаємодії господарських суб'єктів різної державної належності у сфері міжнародного обміну товарами та послугами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;

б) система економічних відносин, які функціонують на інтернаціональному рівні;

в) система економічних відносин, які функціонують на національному рівні;

г) економіка окремо взятих країн.

2. Міжнародні економічні відносини - це:

а) система економічних зв'язків з приводу виробництва,розподілу, обліку та споживання, що вийшли за межі національних границь;

б) господарські зв'язки між підприємствами, фірмами,

установами, юридичними та фізичними особами для

виробництва та обміну товарів і послуг, матеріальних і фінансових ресурсів;

в) економічні відносини між країнами світу, які належать до одного типу економічних систем;

г) процес обміну між країнами світу продукцією, яка

виробляється з найвищою ефективністю.

3. Основними формами мев є:

а) міжнародна торгівля, міжнародна міграція робочої сили, міжнародна міграція капіталу;

б) міжнародна торгівля, міжнародний вивіз капіталу,

міжнародна міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини і розрахунки, міжнародна економічна інтеграція, науково-технічне співробітництво країн;

в) міжнародна торгівля, міжнародний вивіз капіталу;

г) економічні контакти, взаємодія, співробітництво, міжнародна економічна інтеграція.

4. Сучасне світове господарство - це:

а) сукупність національних господарств економік країн світу, поєднаних між собою торгівельними взаємозв'язками;

б) сукупність країн світу з економікою відкритого типу;

в) сукупність національних господарств, взаємопов'язаних міжнародними економічними відносинами з відповідним механізмом регулювання та управління;

г) процес міжнародного переміщення факторів виробництва у формах вивозу капіталу та робочої сили.

5. Міжнародний поділ праці - це:

а) система торгівельних зв'язків між країнами світу;

б) найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією;

в) система різноманітних форм міжнародного економічного співробітництва, яка передбачає відкритість економіки і вільне переміщення факторів виробництва;

г) спеціалізація окремих країн світу у межах світовою господарства на виробництві певних видів продукції з метою їх реалізації на національному ринку.

6. Міжнародний поділ праці формувався переважно під впливом:

а) природних факторів;

б) економічних факторів;

в) політичних факторів;

г) фінансових факторів.

7. Основними напрями міжнародного поділу праці є:

а) спеціалізація, інтеграція та кооперування виробництва;

б) спеціалізація, кооперування та комбінування виробництва;

в) кооперування, інтеграція та комбінування виробництва;

г) кооперування, комбінування та інвестування виробництва.

8. Вирішальний вплив на МПП справляє:

а) міжнародна торгівля;

б) міжнародний рух капіталу;

в) міжнародний бізнес;

г) науково-технічна революція.

9. Головним в МПП є те, що кожний учасник економічного

процесу знаходить від своєї участі в МПП інтерес:

а) соціальний;

б) політичний;

в) культурний;

г) економічний.

10. Основні форми міжнародного поділу праці (за родом діяльності):

а) міжгалузевий, внутрішньогалузевий, окремих підприємств;

б) виробничий та територіальний;

в) предметний, технологічний;

г) загальний, частковий, одиничний.

11. Міжнародна спеціалізація - це:

а )організація виробництва товарів і послуг на рівні

первісних галузей;

б) відповідний обмін між країнами товарами-аналогами, що відрізняються споживчими характеристиками;

в) форма інтернаціональної організації виробництва, яка передбачає виділення окремих видів виробництва в

національному масштабі;

г) концентрація виробничих ресурсів країни, її резидентів на певних видах економічної активності.

12. Міжнародна спеціалізація розвивається за напрямками:

а) міжгалузевому та внутрішньогалузевому;

б) виробничому та територіальному;

в) окремих підприємств;

г) окремих країн та регіонів.

13.Під інтернаціоналізацією слід розуміти:

а) зовнішню торгівлю, світову торгівлю, міжнародну

торгівлю;

б) процес створення спільних підприємств;

в) процес переростання виробничими силами та виробничими відносинами національних меж;

г) процес створення міжнародних господарських об'єктів в країнах міжнародного співтовариства.

14. В основу теорії порівняльних переваг покладено ідею:

а) природних відмінностей між економіками країн, що

існують у різному географічному та природному

середовищі;

б) мінімізації витрат на виробництво певного товару в

окремій країні;

в) безперервного розширення випуску найвигідніших для країни товарів;

г) переваги даної країни у забезпеченості певними видами ресурсів.

15. Міжнародне кооперування виробництва - це :

а) форма тривалих раціональних виробничих зв'язків, які

встановлюються між спеціалізованими підприємствами;

б) торговельно-економічні процеси, пов'язані з реалізацією

продукції;

в) здійснення спільних виробничих програм в рамках

економічного співробітництва між країнами світу;

г) створення спільних підприємств в різних галузях економіки.

16. Найбільшого розповсюдження у міжнародній практиці

отримали такі форми кооперування:

а) підрядне кооперування;

б) кооперування на основі організацій спільного виробництва та угоди про розподіл виробничих програм на основі домовленості;

в) спільні підприємства із залученням іноземних інвестицій;

г) всі відповіді правильні.

17. Ринок внутрішній - це:

а) форма економічних відносин, за якою товари, що

виробляються для продажу збуваються товаровиробниками всередині країни;

б) частина національних ринків, пов'язаних із закордонними ринками;

в) сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами,які базуються на міжнародному поділі праці;

г) cфера товарно-грошових відносин, зорієнтована на іноземних покупців.

18.Ринок міжнародний - це:

а) форма економічних відносин, за якою товари, що виробляються для продажу збуваються товаровиробниками

всередині країни;

б) частина національних ринків, пов'язаних із закордонними ринками;

в) сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці;

г) сфера товарно-грошових відносин, зорієнтована на іноземних покупців.

19. Ринок національний - це:

а) форма економічних відносин, за якою товари, що, виробляються для продажу збуваються товаровиробниками всередині країни;

б) частина національних ринків, пов'язаних із закордонними ринками;

в) внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців;

г) сфера товарно-грошових відносин, зорієнтована на іноземних покупців.

20.Ринок світовий - це:

а) форма економічних відносин, за якою товари, що виробляються для продажу збуваються товаровиробниками

всередині країни;

б) частина національних ринків, пов'язаних із закордонними ринками;

в) сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці;

г) сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на МПП та інших факторах виробництва.