
- •1. Календарний графік проходження практики
- •2. План проведення занять
- •2.1. План проведення заняття №1
- •Хід уроку
- •2.2. План проведення заняття №2
- •Хід уроку
- •2.3. План проведення заняття №3
- •Хід уроку
- •V. Захист лабораторної роботи №1
- •2.4. План проведення заняття №4 (залікового)
- •Хід уроку
- •V. Захист лабораторної роботи №2
- •3. Методичні розробки
- •3.1. Тести з дисципліни “Комп’ютерні системи штучного інтелекту”
- •3.2. Розрахунок параметрів ребристого радіатора в режимі вільної конвекції
- •Література до завдання 3.2
- •4. Запис домашнього завдання
- •Висновки
- •Література
3.2. Розрахунок параметрів ребристого радіатора в режимі вільної конвекції
Дано: P = 13.5 Вт; RПК = 2,5 К/Вт; RKP =0.4 К/Вт; tПM = 140 °С; tC = 25 °С;
ε = 0.8; λ = 210 Вт/К.
1. Розглянемо рівняння:
tП – tC = (tП – tK) + (tK – tP) + (tP – tC). (1)
З урахуванням того, що
θПK = tП – tК = Φ RПK, (2)
θKР = tК – tР = Φ RKР,
рівняння набуває вигляду
tР = tП - Φ (RПK + RКР).
Згідно даним і врахувавши, що Φ = P, одержимо максимальну температуру радіатора в місці кріплення НПП:
tР = 140 – 13.5 (2.5 + 0.4) = 100.85 °C.
2. Згідно таблиці 1 [1] в першому наближенні приймаємо, що коефіцієнт КНР =0.96, тобто попередньо орієнтуємося на розмір L = 80 ∙ 10-3 м. Отже в першому наближенні площа квадратної основи радіатора АІ = 6400 ∙ 10-6 м2, а густина теплового потоку
=
2.1 ∙ 103 Вт/м2.
Згідно [1] перегрів радіатора дорівнює
θSC = tS – tC = [(tП – tC) - Φ (RПК + RKP)] ∙ KHP = (tP – tC) ∙ KHP =
= (100.85 - 25) ∙ 0.96 = 72.82 °C.
Середній перегрів θSC вийшов за допустимі межі графіків на рис. 7 [2]. Тому робимо друге наближення, приймаючи KHP = 0.86. Тоді L = 160 ∙ 10-3 м, АІІ = 0.0256 м2,
=
0.527 ∙ 103 Вт/м2.
θSC = (tP – tC) ∙ KHP = (100.85 - 25) ∙ 0.527 = 39.97 °C.
Згідно графіків (рис. 7) [2] значення q =0.527 Вт/м2 при θSC= 40 °С попадає в область, що відповідає ребристому радіатору при вільній конвекції.
3. З конструктивних міркувань приймаємо:
форма основи – квадрат (L×L = А),
L = 160 ∙ 10-3 м,
αеф =
= 21.6 Вт/м2К,
площа основи А = 0.015625 м2.
Основа радіатора з однієї сторони має ребра, з іншої сторони кріпиться НПП. Ребристий радіатор встановлюємо у вертикальному положенні, канали між ребрами направлені теж вертикально.
4. Згідно рис. 8,а [2] даному типу радіатора при αеф = 21.6 Вт/м2К та θS= 40 °С відповідає зона 11. Тоді вибираємо наступні розміри ребер:
висота ребра h = 12.5 мм;
крок ребер b = S//ш = 5 мм;
товщина ребра δ = δ1 = 1 мм;
довжина ребер L = 125 мм.
5. Кількість тепла, що конвективно віддається поверхнями ребер радіатора, визначається формулами:
,
,
де N – кількість ребер радіатора;
λ – коефіцієнт теплопровідності матеріалу ребра, Вт/мК;
Ap – площа поперечного перерізу ребра, м;
θ1 – перегрів основи радіатора;
αK – коефіцієнт конвективної тепловіддачі, Вт/м2К.
Заданими є значення λ та h. Визначимо:
Ap = L ∙ δ = 125 ∙ 10-3 ∙ 1 ∙ 10-3 = 0.125 ∙ 10-3 м2.
.
Приймаємо N = 22.
,
де tp – ще невідоме.
Значення m теж неможливо визначити, бо треба знайти спочатку αK. Значення αK краще шукати в залежності від перегріву θ1 з допомогою теплових характеристик. Це краще робити з врахуванням радіаційної складової αв.
6. Теплопередача шляхом випромінювання при перегріві θPC = tS - tC визначається формулою
Φв = αвAв(tS - tC),
де Ав – площа поверхні випромінювання радіатора;
Aв = 2L [(N - 1)(b + δ) + δ] + 2h L N = 2 ∙ 125 ∙ 10-3 [(22 – 1)(5 + 1) ∙ 10-3 + 10-3] + 2 ∙ 12.5 ∙ 10-3 ∙ 125 ∙ 10-3 ∙ 22 = 0.1 м2;
tS – середня температура ребра радіатора,
і поки що не може бути визначеною.
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням
αВ = ε ψ f(tS, tC),
де ε – приведена ступінь чорноти, дано ε = 0.8;
ψ – коефіцієнт опромінювання
.
Функція f(tS, tC) визначається згідно таблиці.
7. Переходимо до визначення теплової характеристики радіатора Φ = Φ(θS).
7.1. Задаємося значенням перегріву основи радіатора θ1 = 20 °C. Тоді температура радіатора
tP = tC + θ1 = 25 + 20 = 45 °C.
Середня температура прошарку повітря навколо ребра
tm = 0.5 (tP + tC) = 0.5(45 + 25) = 35 °C.
Оскільки ребро і канали між ребрами розташовані вертикально, то визначальний розмір конвективного теплообміну
L = L1 = 125 ∙ 10-3 м.
Оскільки
то степінь закону кондуктивного теплообміну n = 1/3.
Коефіцієнт конвективної тепловіддачі ребра
αK
= a3∙N∙
=
1.55 ∙
1 ∙
201/3
= 4.21 Вт/м2К.
Коефіцієнт a3 визначений з таблиці.
Характеристичний параметр ребра
.
Периметр поперечного перерізу ребра
U = 2(L + δ) = 2 (125 + 1) ∙ 10-3 = 0.25 м.
Площа поперечного перерізу ребра
AP = Lδ = 125 ∙ 10-3 ∙ 1 ∙ 10-3 = 0.125 ∙ 10-3 м2.
Тому при θ1 = 20 °С
= 6.33 м-1.
Конвективна складова потужності теплового потоку радіатора
=
= 22 ∙ 210 ∙ 6.33 ∙ 0.125 ∙ 10-3 ∙ 20 ∙ 0.0793 = 5.80 Вт.
Було враховано, що
mh = 6.36 ∙ 12.5 ∙ 10-3 = 0.0795,
а th(mh) = th(0.0795) = 0.0793.
Визначимо середню температуру ребра радіатора
= 44.93 °С
≈ 45 °С.
Було враховано, що
.
Скориставшись таблицею знаходимо, що
f(tS, tC) = f(45, 25) = 6.66.
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням
αВ = εψ f(tS, tC) = 0.8 ∙ 0.17 ∙ 6.66 = 0.905 Вт/м2К.
Радіаційна складова теплового потоку радіатора при θ1=20 °С або при tS = 45 °С дорівнює
ΦВ = αВ AВ(tS - tC) = 0.905 ∙ 0.1 ∙ 20 = 1.81 Вт.
Таким чином, при θSC = 20 °С або θP = 45 °C сумарний тепловий потік радіатора
Φ = ΦK + ΦВ = 5.80 + 1.81 = 7.61 Вт.
7.2. Задаємося перегрівом основи радіатора θ1= 40 °C.
Температура радіатора
tP = tC + θ1 = 25 + 40 = 65 °C.
Середня температура прошарку повітря навколо ребра
tm = 0,5(tP + tC) = 0.5(65 + 25) = 45 °C.
Степінь закону кондуктивного теплообміну згідно тієї ж самої нерівності n =1/3.
Конвективний коефіцієнт тепловіддачі
αK = a3∙N∙ = 1.49 ∙ 1 ∙ 451/3 = 5.30 Вт/м2К.
Характеристичний параметр
=
= 7.10 м-1.
Тепловий конвективний потік
=
= 22 ∙ 210 ∙ 7.1 ∙ 0.125 ∙ 10-3 ∙ 20 ∙ 0.088 = 7.26 Вт.
Враховано, що при mh = 0.089, th(0.089) = 0.0885.
Середня температура ребра
= 64.9 °С
≈ 65 °С.
Враховано, що ch(mh) = 1.0039.
f(tS, tC) = f(65, 25) = 7.37.
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням
αВ = εψ f(tS, tC) = 0.8 ∙ 0.17 ∙ 7.37 = 1.00 Вт/м2К.
Тепловий радіаційний потік
ΦВ = αВ AВ(tS - tC) = 1.00 ∙ 0.1 ∙ 40 = 4.00 Вт.
Сумарний тепловий потік при θ1 =40 °C
Φ = ΦK + ΦВ = 7.81 + 4.00 = 11.01 Вт.
7.3. Будуємо теплову характеристику радіатора по трьох точках:
θ0 = 0 °C, Φ0 = 0 Вт;
θ1 = 20 °C, Φ1 = 7.61 Вт;
θ2 = 40 °C, Φ2 = 11.01 Вт.
Рис. 1. Теплова характеристика радіатора
Знаючи потужність НПП Р = Φ = 13.5 Вт, знаходимо з допомогою теплової характеристики справжній нагрів основи радіатора: θ1 = 55 °C.
Температура радіатора в місці кріплення НПП
tP = θ1 + tC = 55 + 25 = 80 °C.
Температура p-n переходу НПП
tП = tP + Φ (RПК + RKP) = 80 + 13.5(2.5 + 0.4) = 119.15 °C,
що менше гранично допустимої tПМ =140 °С. Радіатор задовольняє основній умові задачі. Отже потужність 13.5 Вт вибраний радіатор відводить при tP =80 °C, tП =119.15 °C.
Рис.2. Ребристий радіатор Рис. 3. Ребристий радіатор у складі
процесорного кулера